6.5. Основні ознаки інформаційного суспільства
Інформаційне суспільство – суспільство, у якому більшість працюючих зайнята виробництвом, збереженням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми – знань.
У реальній практиці розвитку науки і техніки передових країн наприкінці ХХ ст. поступово набуває зримих обрисів створена теоретиками картина інформаційного суспільства. Прогнозується перетворення усього світового простору на єдине комп’ютеризоване й інформаційне співтовариство людей, що проживають в електронних квартирах і котеджах. Електронна квартира – це житло, оснащене всілякими електронними приладами і комп’ютеризованими пристроями. Діяльність людей зосереджена головним чином на обробці інформації, а матеріальне виробництво і виробництво енергії покладене на машини.
Є розуміння, що не утопія, а неминуча реальність недалекого майбутнього.
За даними соціологічного дослідження, проведеного в США, - вже зараз 27млн. працюючих можуть здійснити свою діяльність, не виходячи з дому.
При переході до інформаційного суспільства виникає нова індустрія переробки інформації на базі комп’ютерних і телекомунікаційних інформаційних технологій.
Ряд учених виділяють характерні риси інформаційного суспільства:
вирішено проблему інформаційної кризи, тобто розв’язане протиріччя між інформаційною лавиною й інформаційним голодом;
забезпечено пріоритет інформації у порівнянні з іншими ресурсами;
головною формою розвитку стане інформаційна економіка;
в основу суспільства буде покладено автоматизовані генерацію, збереження, обробку і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;
інформаційна технологія набере глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;
формується інформаційна єдність усієї людської цивілізації;
за допомогою засобів інформатики реалізовано вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів усієї цивілізації;
реалізовано гуманістичні принципи управління суспільством і впливу на навколишнє середовище.
На думку фахівців, будь-яка країна, наскільки б індустріально розвиненою вона не була, перейде в розряд країн третього світу, якщо спізниться з інформатизацією.
Якщо попередні етапи розвитку людства тривали кожен близько трьох століть, то інформаційний етап триватиме значно менше. Його термін існування обмежиться, імовірно, сотнею років. Це означає, що основні регіони світу ввійдуть у розвинене інформаційне суспільство вже в ХХІ ст., і в цьому ж столітті почнеться перехід до постінформаційного суспільства.
В інформаційному суспільстві процес комп’ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробничій і соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства має стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. Матеріальний же продукт стане більш інформаційноємким, що означає збільшення частки інновацій, дизайну й маркетингу його вартості.
В інформаційному суспільстві зміниться не тільки виробництво, а й весь спосіб життя, система цінностей, зросте значення культурного дозвілля стосовно матеріальних цінностей. Порівняно з індустріальним суспільством, де усе спрямовано на виробництво і споживання товарів, в інформаційному виробляється і споживається інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини буде вимагатися здатність до творчості, зросте попит на знання.
Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства стануть різного роду системи на базі комп’ютерної техніки і комп’ютерних мереж, інформаційній технології, телекомунікаційного зв’язку.