6.8. Інформаційна культура

У період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття й обробки великих обсягів інформації, оволодіння нею сучасними засобами, методами і технологією роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність поінформованості однієї людини від інформації, набутої іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли підготовлюються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури поводження з інформацією. Для відображення цього факту останнім часом з’явився термін інформаційна культура.

Інформаційна культура – уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її одержання, обробки і передачі комп’ютерні інформаційні технології.

Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинна мати інформаційну культуру як одну зі складових загальної культури. Інформаційна культура пов’язана із соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в таких аспектах:

• у конкретних навичках з використання технічних пристроїв (від телефону до персонального комп’ютера і комп’ютерних мереж);

• у здатності використовувати у своїй діяльності комп’ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;

• в умінні вилучати інформацію з різних джерел: як з періодичної преси, так із електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому виді і вміти її ефективно її використовувати;

• у володінні основами аналітичної переробки інформації;

• в умінні працювати з різною інформацією;

• у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй галузі діяльності.

В інформаційному суспільстві центр ваги припадає на суспільне виробництво, де істотно підвищуються вимоги до рівня підготовки всіх його учасників. Тому в програмі інформації слід особливу увагу приділити інформації освіти як напрямку, пов’язаного з набуттям і розвитком інформаційної культури людини. Це, у свою чергу, становить освіту у становище «об’єкта» інформації, де потрібно так змінити зміст підготовки, щоб забезпечити майбутньому фахівцю не тільки загальноосвітні й професійні знання в галузі інформатики, а й необхідний рівень інформаційної культури.

6.9. Авторське звернення

Звертаючись до молодих читачів, я хотів би надихнути їх, навівши прекрасні приклади того, як молоді, навіть іноді тільки початкуючі фахівці робили ваго­мий внесок у розвиток інформаційної техніки, вписавши в історію науки свої імена. Так, Джоб Стів та Джоб Возняк - винахідники першого персонального комп'ютера — створили його, коли пер­шому було 21, а другому —26 років; Біл Гейтс заснував фірму "Місrоsоft" у 21-річному віці; Джон Бекус створив пер­шу в світі мову високого рівня "Fоrtrаn" у ЗО років; Ленус Тотвальд створив опе­раційну систему Linux 20 років. Башир Рамєєв в 32 роки, не маючи ніякої спеціальної освіти (бо тоді ще не існувало навіть поняття "обчислювальна техніка"), створив одну із перших в СРСР елект­ронних машин; Віктор Глушков у 34 роки заклав основи безпаперової інформа­тики; Гордон Белл у 26 років відкрив на­прямок міні-ЕОМ.

Наука "інформатика" чекає нових імен!