Типи динаміки працездатності

Крива працездатності може мати певні відмінності залежно від важкості і умов праці, режиму праці і відпочинку, організації виробництва, самопочуття працівника протягом робочої зміни.

Причинами наявності різних типів динаміки працездатності можуть бути:

• нерівномірність навантажень протягом робочого дня;

• наявність перерв у роботі;

• різні співвідношення між фізичними і розумовими навантаженнями протягом робочого дня;

• зміни рівня емоційного напруження протягом робочого дня;

• вплив різних виробничих факторів.

На основі таких виробничих показників, як виробіток продукції за одиницю часу, час виконання операції, якість продукції в динаміці робочого дня, довільні перерви на відпочинок під час роботи виявлено чотири типи динаміки працездатності.

Перший тип характеризується поступовим підвищенням продуктивності праці протягом 1,5—2 год, стабілізацією продуктивності на високому рівні протягом 1—2 год і наступним зниженням працездатності в зв’язку з розвитком втоми.

Другий тип характеризується найбільшою продуктивністю праці протягом першої години роботи і зниженням її в наступні години першої половини зміни.

Третій тип динаміки працездатності відзначається багаторазовими коливаннями продуктивності протягом зміни.

Четвертий тип характеризується високим темпом і стабільним ритмом продуктивності роботи з перших хвилин і протягом чотирьох годин робочого дня.

Працездатність змінюється і протягом доби:

• приблизно з 6-ї години ранку (вихідний рівень) і протягом шести годин працездатність підвищується, досягаючи максимуму о 10—12 год;

• з 12-ї до 15-ї години працездатність поступово знижується до рівня, нижчого за вихідний;

• з 16-ї до 18-ї години фізіологічна і трудова активність знову підвищується до рівня, який значно вищий за вихідний, але не перевищує максимальної працездатності;

• з 18-ї до 22-ї години рівень активності знижується до вихідного;

• при роботі в нічну зміну працездатність з 22-ї до 3-ї години продовжує різко знижуватися;

• з 3-ї години працездатність поступово зростає, досягаючи о шостій годині ранку вихідного рівня.

Працездатність змінюється і протягом тижня. На кривій тижневої працездатності простежуються три фази: впрацювання, яке припадає на понеділок; стійкого стану — вівторок, середа, четвер; розвитку втоми — п’ятниця і субота.

Коливання працездатності спостерігаються протягом року, які також зумовлюються навколишнім середовищем (температурою, схильністю до простудних захворювань весною і восени, зміною емоційних настроїв залежно від пори року і т. ін.). Найвищий рівень з кінця весни до початку осені, суттєве зниження працездатності в зимові місяці.

В задачу проектування системи ЛТС входить створення умов для вирівнювання кривої працездатності. Це досягається шляхом удосконалення всіх факторів, які впливають на динаміку працездатності:

- профілактика захворювань та укріплення здоров’я;

- підвищення кваліфікації;

- створення позитивної мотивації;

- створення соціально-психологічного клімату в колективі;

- наукова організація робочого місця та його обладнання;

- поліпшення умов праці;

- впровадження раціональних режимів праці і відпочинку.

2. Виробнича втома, її види і причини.

Втома - тимчасове зниження працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.

Достатньо сказати, що відомо понад 100 визначень поняття «втома». Спільним для них є констатація таких сторін втоми:

• зниження працездатності людини;

• вплив на розвиток втоми виконуваної роботи;

• тимчасовий, зворотний характер зниження працездатності.

Втома призводить до зниження ефективності діяльності, та збільшення величини фізіологічних та психологічних витрат на виконання одного й того ж акту роботи.