- •1. Поняття алгоритму. Властивості алгоритму.
- •3. Покоління та класифікація мов програмування.
- •7. Загальна характеристика інтегрованої системи розробки Turbo Pascal 7.0
- •9. Система типів даних мови програмування Pascal.
- •8. Основні поняття та елементи мови
- •6. Декларативне програмування
- •4. Компоненти інструментальних систем
- •2. Способи подання алгоритмів. Основні блоки блок-схем.
- •11. Основні операції та вирази в мові Паскаль.
- •13 Оператори циклу. Цикл з параметром. Цикл з передумовою та постумовою. Вкладені цикли.
- •25. Стандартні модулі Паскаля.
- •16. Алгоритми та програми роботи з матрицями.
- •17. Алгоритми сортування та пошуку.
- •12.Логічні вирази. Розгалуження в мові Паскаль. Умовний оператор. Оператор варіанту. Приклади.
- •23.Тип даних запис. Оператор приєднання with
- •21.Опис файлових змінних у мові Паскаль.
- •19. Алгоритми роботи з рядками. Процедури та функції обробки рядків.
- •18. Рядкові величини. Операції над рядковими величинами.
- •20. Робота з файлами.
- •22.Особливості роботи з текстовими і типізованими файлами
21.Опис файлових змінних у мові Паскаль.
Як будь-яка змінна програми, файл повинен бути оголошений у розділі опису змінних. При описі файлу вказується тип елементів файлу.
Var
a:= file of char {файл символів}
b:= file jf char {файл дійсних чисел}
c:= file of char {файл цілих чисел}
Файл, компонентами якого є дані символьного типу називається текстовим. Тому запис VAR a: file of char еквівалентний a: text.
Безтипові файли описуються VAR b:file;
19. Алгоритми роботи з рядками. Процедури та функції обробки рядків.
Функції обробки.
1. LENGTH (x) – довжина. Вбудована функція, що дозволяє визначити фактичну довжину рядка, який зберігається у вказаній змінній.
… k:=Length(x);
l:=length(y);
n:=Length(x+y); …
2. COPY (R, N, K) – копіювання. Функція дозволяє копіювати фрагмент рядка з одної змінної в іншу. Викликаючи дану функцію необхідно вказати такі параметри:
R – ім’я рядка, з якого береться фрагмент;
N – позиція у рядку, починаючи з якого буде
копіюватися фрагмент;
K – кількість копіюємих символів.
… x:=’інформатика’;
y:=Copy (x, 3, 5); …
3. POS (<фрагмент>,<рядок>) – пошук. За допомогою даної функції здійснюється пошук певного фрагменту. Якщо заданий фрагмент у рядку не існує, то функція повертає номер позиції в рядку з якої цей фрагмент починається. У випадку якщо фрагмент не знайдено то функція повертає «0». Функція вимагає повного спів падання фрагменту в рядку та фрагменту який шукається. Причому великі та маленькі літери вважаються різними.
… x:=’ай’;
y:=’файл’;
i:=Pos (x, y); …
4. UPCASE (x[i]) – перетворення літери в прописну. Процедури.
1. INSERT (F, R, N) –вставка. За допомогою даної процедури можна вставити фрагмент з вказаної позиції.
Insert (<фрагмент>, <рядок>, <позиція з якої вставлено фрагмент в рядок>).
2. DELETE (R, N, K) – видалення. Процедура знищує у визначеному рядку фрагмент, визначеної довжини, починаючи з іказаної позиції.
DELETE (<рядок>, <позиція>, <кількість символів, які буде видалено>)
Приклад :программа трансформації слова.
Program P1;
Var x: string[10];
Begin
x:=’форма’;
insert (‘I’,x,2); {фіорма}
delete (x,3,1); {фірма}
Writeln (x);
Readln;
End.
3. STR(<число>, <змінна>). Процедура переводить числове дане в дане типу рядок.
18. Рядкові величини. Операції над рядковими величинами.
У кожному комп'ютері можуть зберігатися числа та символьні дані. Кожен символ займає 1 байт пам’яті. Для даного, значення якого є одиничний символ, використовується тип даних CHAR. У мові ТП існує тип даних, призначений для обробки ряду символів STRING. Рядок може містити від 0 до 255 символів.
Змінна типу STRING складається з ланцюжка символів, тобто елементів типу CHAR. Рядки виводяться на екран монітора стандартними процедурами WRITE, WRITELN, та вводяться в пам’ять комп’ютера стандартними процедурами READ, READLN.
Оголошення рядкових типів та рядкових змінних.
Змінна типу STRING може бути оголошена наступним чином:
Var <змінна>:string [n];
Приклад
VAR
a: string;
b: string [45]; {довжина рядка не повинна перевищувати 45 символів + 1 байт для зберігання довжини рядка}.
Де в дужках зазначається максимальна довжина рядка, якщо розмір не вказано то він береться максимальною 255.
Операції над рядками. Приклади.
Присвоювання. Оператор присвоювання має такий вигляд:
<ім’я змінної>:=<рядковий вираз>
Об’єднання рядків. Ця операція дозволяє з’єднати два рядки в один, приєднавши початок другого рядка до кінця першого. Операція позначається символом «+».
Приклад x:=’тепло’;
y:=’хід’;
z:=x+y;
Порівняння (=, <>, <=, >=, >, <). Де (=) «рівність» означає посимвольний збіг рядків, а (<>) «не дорівнює» означає, що рядки не збігаються. При застосуванні решти операторів порівняння рядків відбувається зліва на право до першого не співпадаючого символу. Довшим вважається той рядок, в якого перший не співпадаючий символ має більший номер у таблиці кодів (‘abd>’abc’). Якщо рядки різної довжини то коротший рядок вважається меншим.