2.2. Суть міжнародної торгівлі

Розглянути сутність міжнародної торгівлі можна за допомогою гри “Спеціалізація і торгівля”.

Економічна гра: “Спеціалізація і торгівля”

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Мета гри:

Показати, чому країни спеціалізуються на виробництві окремих товарів і торгують між собою.

Потрібні матеріали:

Дивись матеріали на слайдах1 і 2 “Фабричне виробництво”, “Таблиці виробництва в мирний час” – наочні матеріали 24.1 – 24.2 і Робочі листи в роздаткових матеріалах 24.1–24.2.

Потрібний час:

45 хв.

Методика проведення гри:

1. Поясніть слухачам, що умовно приймаємо існування в світі тільки двох країн.

Клас розділіть на дві частини: країна А і країна Б.

В кожній країні працює дві фабрики, тому учнів країн А та Б знов поділимо на дві групи – Фабрика 1 і Фабрика 2 країни А та Фабрика 1 і Фабрика 2 країни Б.

2. Зверніть увагу присутніх, що кожна країна виробляє однакові товари. В обох країнах А та Б Фабрика 1 виробляє годинники, Фабрика 2 - прапори.

3. Продемонструйте процес виробництва годинників і прапорів з допомогою слайду 1 “Фабричне виробництво”.

4. Роздайте фабрикам ресурси. Ще раз поясніть, щоб учні зрозуміли: кожний працює на своїй фабриці, точно виконує виробничий процес, використовує видані ресурси, прагне зробити більше товарів.

5. Почніть виробничий процес – 10 – 15 хв.

6. По завершенні періоду виробництва після обговорення на слайді 2 “Таблиці виробництва в мирний час” заповніть верхню частину - “До спеціалізації”

Питання для обговорення:

• Скільки кінцевих товарів виробила кожна фабрика?

(Дані занесіть в таблицю)

• Скільки всього в світі було вироблено годинників? Скільки прапорів?

(Суму годинників і прапорів, вироблену в Країнах А і Б, внесіть в таблицю)

• Чому країна А випустила більше годинників, а Країна Б – прапорів?

(Країна А має ресурси – тарілки з паперу, що прискорює виготовлення годинників. Крім цього, країна А має більше ресурсів для виробництва годинників.

Країна Б має ножиці, використання яких дозволяє швидше вирізати прапори. В неї більше маркерів та степлерів, що прискорює роботу).

7. Обговоріть доцільність спеціалізації кожної країни.

(Країни спеціалізуються на тому, що вони краще виробляють. Спеціалізація – зосередження зусиль на виробництві певного товару).

8. Проведіть наступний раунд 10 – 15 хв., за умов, що країни здійснили спеціалізацію (Країна А виробляє тільки годинники, Країна Б – прапори). Результати занесіть у таблицю на слайді 2 в графу “Після спеціалізації”.

9. Розрахуйте суми виробництва товарів, обговоріть результати.

• Що відбулося після спеціалізації?

(В світі збільшилося виробництво годинників і прапорів)

• Чому збільшився обсяг виробництва обох товарів?

(Краще використовуються ресурси, зростає продуктивність праці і ефективність виробництва тощо)

• Якщо країна А або Б виробляє тільки один товар, як вона може отримати іншій, коли це їй потрібно?

(Країни повинні обмінятися товарами, тобто почати торгувати між собою).

10. Зробіть висновки на конкретних прикладах.

(Колумбія спеціалізується на виробництві кави і може торгувати з США, де спеціалізація – вирощування пшениці. Німеччина спеціалізується на виробництві фотоапаратів і може торгувати з Францією, яка спеціалізується на випуску парфумів, Україна спеціалізується на випуску металу, може торгувати з Японією, яка спеціалізується на виробництві автомобілів. Таким чином, буде вироблятися більше кави, пшениці, фотоапаратів, парфумів, металу, автомобілів, що зробить кращім життя людей в цих країнах).

Типовою помилкою при вивченні сучасних проблем міжнародної торгівлі є розуміння зовнішньої торгівлі як “гри із нульовим результатом”, оскільки, начебто, те, що одна країна від такої торгівлі виграє, інша – втрачає. Підкресліть, що від добровільної торгівлі виграють обидві сторони.

Щоб проілюструвати це положення, доцільно провести гру “Чому люди торгують?”.

Економічна гра: “ Чому люди торгують?”

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Мета гри:

Показати, що торгівля - це добровільний обмін товарами і послугами. Рішення торгувати приймається тоді, коли партнери при обміні сподіваються отримати вигоду.

Потрібні матеріали:

Багато різноманітних предметів для обміну – квасолини, ластик, олівці, невеличкі записнички, лінійки, липка стрічка та інші предмети, які поміщені в непрозорі пакети для кожного учня.

Потрібний час:

20 хв.

Методика проведення гри:

1. Повідомте учнів про нагоду взяти участь у торгівельній діяльності, щоб виявити причини, які спонукають людей до торгівлі.

2. Після запитання “Чому люди торгують?” запишіть кілька відповідей на дошці. Зауважте, що ці відповіді є гіпотезами. Для підтримки або заперечення цих гіпотез треба змоделювати реальну ситуацію торгівельної діяльності, тобто провести гру.

3. Роздайте непрозорі пакети з предметами для торгівлі. Готуючи пакети, треба сформувати:

• пакети з малою кількістю предметів для торгівлі;

• пакети з багатьма непопулярними предметами;

• пакети з неподільними предметами для торгівлі (наприклад, пачка чаю).

4. Дайте учням 5-10 хвилин на здійснення обміну. Учень здійснює обмін або ні - на власний розсуд.

5. Після закінчення відведеного часу зупиніть процес торгівлі в класі. Нехай кожен учень проаналізує отриманий результат обміну. Обговоріть результати і запитайте:

• Скільки учнів брало участь в торгівлі?

(Підрахуйте)

• Якими предметами ви торгували?

(Вислухайте декілька відповідей)

• Які предмети були найбільш і найменш популярними?

(Відмітьте ці предмети та проаналізуйте чому)

• Чи хтось з вас торгував більше, ніж один раз?

(Підрахуйте)

• Чому ви торгували?

(Люди віддають предмети, які для них менш цінні, щоб отримати більш цінні для себе)

• Чому люди продають улюблені предмети?

(Завелика кількість хороших предметів знижує цінність такого предмета. Ви легше віддаєте свій десятий шоколадний батончик, ніж коли він був у вас один. Пам’ятаєте про граничну корисність?)

• Чи завжди люди отримують гірші результати, коли мають мало предметів для торгівлі?

(Так, особливо коли предмет немає високої цінності для торгуючого – наприклад, квасолина чи одна бусина)

• Які були ваші втрати і вигоди від торгівлі?

(Втрати - те, що ви продали; вигоди – те, що отримали)

• Чи всі задоволені торгівлею?

(Напевно, ні. Хтось вдало торгував, хтось ні. Серед учнів є ті, хто втратив кращу нагоду і тому почувається нещасним, а є такі, які переоцінили вигоди від торгівлі і теж почувають себе обійденими).

Зробіть висновок:

• Торгівля не гарантує удачу. Економісти стверджують, що торгівля триватиме, якщо люди відчуватимуть, що їм краще живеться після торгівлі, ніж до торгівлі.

• Якщо запропонувати продовжити торгувати, чи будуть бажаючі брати участь в наступному раунді обміну?

(Звичайно, будуть)

• Яким чином ця гра подібна до реальної торгівлі?

(Порівняйте те, що відбувалося в класі, з реальними прикладами ситуацій обміну на бензоколонці, в магазині тощо і визначте схожість та відмінність між ними. Під час гри при обміні не використовувалися гроші, учні не працювали, тобто не було виробничих витрат для отримання предметів для торгівлі).

6. Підкресліть, що гра допомагає зрозуміти, як відбувається торгівля по всьому світу.

Зверніть увагу слухачів на те, яке місце у міжнародній торгівлі займає Україна. Запропонуйте виконати ситуаційне завдання 1“ Міжнародні зв’язки України”