1.3. Цінова еластичність пропозиції

Цінова еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1%. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластична, коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна, і кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції завжди більша 0.

У загальному вигляді коефіцієнт еластичності пропозиції записується таким чином:

Es =	∆Q%	,
	∆P%

де E_s – коефіцієнт цінової еластичності пропозиції;

∆Q% – зміна величини пропозиції, виражена у відсотках;

∆P% – зміна ціни, виражена у відсотках.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції розраховується за тією самою формулою, що й коефіцієнт цінової еластичності попиту (замість величини попиту беруть величину пропозиції).

Еs =

Основним фактором, що визначає еластичність пропозиції, є час. Звичайно розглядаються три періоди часу:

Миттєвий ринковий період (рисунок 10.3).

Цей період означає, що товар вже вироблено. Для миттєвого періоду пропозиція є абсолютно нееластичною. В результаті підвищення попиту, ціна на товар зросла, але в миттєвому періоді виробник вже не може вплинути на пропозицію товару. Еs =0.

Рисунок 10.3 – Миттєвий ринковий період

Короткостроковий ринковий період (рисунок 10. 4).

В короткостроковому періоді можливе деяке збільшення випуску продукції за рахунок збільшення змінних факторів. Пропозиція на продукцію стає еластичнішою, як результат інтенсифікації виробництва. 0< Еs <1.

Рисунок 10.4 – Короткостроковий ринковий період

Довгостроковий ринковий період (рисунок 10.5).

Вдовгостроковому періоді виробник має більше часу й може залучити, крім змінних, ще й постійні фактори виробництва. В результаті застосування екстенсивних методів виробництва, виробникові вдається збільшити кількість продукції, що виробляється, отже пропозиція стає ще в більшій мірі еластичнішою. Еs>1.

Рисунок 10.5 – Довгостроковий ринковий період

Окрім фактору часу на еластичність пропозиції впливають також такі фактори:

1. Ціни на інші товари. Мова йде про перехресну еластичність пропозиції. У випадку підвищення цін на ресурси, пропозиція основного товару зменшиться. Еластичність пропозиції товару буде залежати від того, як його виробництво реагує на підвищення цін на ресурси.

2. Рівень досягнутого використання ресурсів. У випадку відсутності резервів можливості реагування пропозиції на зміну цін обмежені, тобто еластичність пропозиції товару буде меншою.

3. Висока ступінь монополізованості галузі і незначні можливості переливу капіталу з інших галузей робить пропозицію товару менш еластичною.

4. Технологічні особливості виробництва певного товару. Складніші технології роблять пропозицію товару менш еластичною. Наприклад, побудова літаків та хлібопекарня. Безперечно, що пропозиція хліба буде більш еластичною.

Висновки:

• Пропозиція являє собою ту кількість товару, яку виробники готові запропонувати до продажу на ринку при тому чи іншому рівні цін.

• Пропозиція змінюється під впливом змінних факторів, головним з яких є ціна. Коли змінюється ціновий фактор, на графіку відбувається зміна вздовж постійної кривої пропозиції.

• Зсуви кривої пропозиції відбуваються під впливом нецінових факторів.

• До основних нецінових факторів, які впливають на пропозицію, відносяться:

• Ціни на ресурси.

• Ціни на інші товари.

• Кількість виробників.

• Зміни в технологіях виробництва.

• Податки та субсидії.

• Природно – кліматичні умови.

• Очікування виробників.

• Реакцію виробників на коливання цін відображає поняття еластичності. Пропозиція товару може бути еластичною, нееластичною та мати значення одиничної еластичності.

• Основним фактором, який визначає еластичність пропозиції за ціною, є час.

• Фактори, які також впливають на еластичність пропозиції, наступні:

• Ціни на інші товари.

• Рівень досягнутого використання ресурсів.

• Ступінь монополізованості галузі.

• Технологічні особливості виробництва певного товару.