2.6.6. Підготовка учителя до уроку

Учитель, який творчо працює, готується до уроку все життя. Ця банальна фраза відображає сутність професійної діяльності педагога, яка зумовлює необхідність щоденно і систематично пра­цювати над собою: розвивати свої інтелектуальні можливості, опановувати значні пласти інформації з різних галузей наук, оволодівати основами педагогічних технологій, педагогічної техніки. Та все ж у підготовці до конкретного уроку є не­обхідність дотримуватися певної послідовності, яка включає такі компоненти.

1. Ознайомлення з навчальною програмою, визначення місця конкретної теми уроку в системі й структурі навчальної дис­ципліни.

Теорія навчання (дидактика)

181

Рис. 2.29. Позаурочні форми навчання

2. Ознайомлення з навчальними підручниками з погляду повноти розкриття змісту теми відповідно до вимог програми.

3. Опрацювання методичної літератури щодо оптимізації навчально-виховного процесу в ході опрацювання конкретного навчального матеріалу.

4. Добір і опрацювання додаткового фактичного матеріалу теми заняття.

5. Підбір засобів навчання: таблиць, схем, моделей, предметів, роздаткового матеріалу.

6. Вибір оптимальних методів і прийомів навчання:

а) визначення тину і структури уроку;

б)уявна режисура структури уроку відповідно до мети, ди­ дактичних завдань, віку учнів;

в) складання плану уроку, в якому потрібно передбачити ви­ значення теми, мети (дидактичної, розвиваючої, виховної), виді-

182 Розділ 2

лення структурних компонентів відповідно до обраного типу, фіксація змісту уроку з достатнім методичним забезпеченням.

Досвідчений учитель, який має достатню психолого-педагогічну, фахову і методичну підготовку, проходить ці етапи швид­ко. Але молодому вчителеві необхідно ретельно дотримуватися пропонованої технології. Це забезпечить у майбутньому на­дійний фундамент для прояву професійної майстерності.

Варто зробити зауваження щодо важливого аспекту у системі підготовки до уроку. Він стосується раціонального використан­ня робочого часу. На сам процес написання планів уроків витра­чається багато часу (в середньому 30 хв. на один план, а при 18-годинному тижневому навантаженні — 630 планів, що становить 315 годин). А з наступного навчального року традиційно вчите­леві доводиться відкидати зроблене і знову витрачати час, папір, чорнило на таку ж копітку роботу. Досвід вчителів, які творчо працюють, переконує, що цього можна уникнути. Треба виходи­ти з міркувань, що при стабільних навчальних програмах можна скористатися попередньо написаними планами, творчо удоско­налюючи їх залежно від змін у змісті навчального матеріалу, складу і можливостей учнів класу, нових засобів та методів на­вчання. З цією метою з погляду на перспективу своєї праці вар­то дотримуватися такої технології: плани уроків писати в за­гальному зошиті з кожної навчальної дисциплін і для певного класу, щоб бачити систему роботи; на розгортці зошита ліву сто­рінку залишати чистою, а заповнювати планом праву; план тре­ба складати повний з достатнім розкриттям змісту і ходу уроку, добрим методичним забезпеченням; наступного року учитель цілком може скористатися уже готовим планом, доповнивши його (на сторінці ліворуч) новими прикладами, схемами, метода­ми та ін. Щороку така творча робота над планами продовжуєть­ся. Це непоганий показник творчої лабораторії вчителя.