2. Обговорення основних теоретичних положень

Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілкування доцільно розглядати в контексті проблеми ко­мунікативного забезпечення уроку в цілому

Комунікативне забезпечення уроку — це засоби організації про­дуктивної взаємодії вчителя та учнів на уроці (8, с 19), організація про­фесійно навантаженого спілкування (1, с 34) Його мета

• розширити діапазон емоційного впливу на особистість учня (засо­ би — комунікативне опрацювання змісту матеріалу, укрупнення деталей, уяскравлення інтонації),

• оптимізувати діяльність учня та педагога (засоби — підключен­ ня мотивації, зворотного зв'язку, психологічної співпричетності до про­ блеми, особистісно спрямована позиція вчителя),

• створити атмосферу довіри й комфорту, що стимулює творчість (суб'єкт-суб'єктні стосунки, позиція залученості),

• забезпечити реалізацію кожного методу навчання (засіб — ство­ рення відповідного клімату взаємодії)

Завдання завершального етапу уроку

узагальнення головних думок, що з'ясовувалися у класі,

13 «* 393

забезпечення зворотного зв'язку для здійснення управління розвит­ком учнів;

закріплення досягнутого взаєморозуміння та емоційної єдності;

посилення емоційного враження від уроку;

спонукання до подальшої діяльності, накреслених спільно дій.

Отже, маємо на завершальному етапі уроку дві важливі проблеми: зворотний зв'язок як інформація про наслідки власних дій (4. с. 58) і психологічне налаштування на майбутню взаємодію.

Що дає зворотний зв'язок вчителю?

Змістовий компонент зв'язку Емоційний компонент зв'язку

рівень засвоєння навчального розуміння атмосфери уроку,

матеріалу; настрою дітей, класу в цілому;

готовність учнів до сприймання готовність до співробітництва, нового матеріалу.

Способи здійснення вчителем зворотного зв'язку: спостереження, порівняння з попереднім спостереженням (пошук спільного знаменни­ка), порівняльний аналіз своєї роботи з роботою колег.

Що дає зворотний зв'язок учневі?

Змістовий компонент зв'язку Емоційний компонент зв'язку

знання про результат своїх дій; вияв ставлення вчителя, товаришів

як підкріплення позиції учня;

усвідомлення своєї проблеми, щоб заохочення зусиль учня.

краще впоратися з нею наступного

разу.

Форми зворотного зв'язку для учня, увага вчителя, активне слухан­ня відповідей дитини, схвалення, заохочення, покарання, констатація, побажання.

Підведення підсумків на завершальному етапі уроку має охопити три елементи: предметний (що засвоїли?), операціональний (яких умінь набули?), емоційно-ціннісний (ставлення учнів до роботи, внесок у спільну працю окремих дітей; цікаві думки, висловлені учнями на уроці).

Форми підведення підсумків: учитель сам резюмує, спільна робота вчителя та учнів.

Система прийомів завершення уроку

резюмування (стислий висновок) для систематизації знань

формулювання завдань і визначен- для активізації самостійної робо- ня перспектив ти учнів

ілюстративна кінцівка (вислів, пое- для філософського осмислення, зія, жарт, метафора) емоційного наснаження

394

рефлексія (що зрозуміли, кому зав- для формування позиції особистіс- дячуємо, яка думка учнів допомог- ної залученості учнів, їхньої пер­ ла з'ясувати проблему, які є поба- соналізації жання)

побажання стимулювання розвитку особис-

тості, створення мажорної атмосфе­ри навчання.