- •Глава 1. Інтегративна діяльності мозку.
- •Глава 2. Арогенези рослин. І тварин
- •Глава 3. Мембрани.
- •Глава 4. Жива матерія.
- •Глава 5.Вернадський про біосферу і ноосферу.
- •Глава 6. Генетичні аспекти еволюції
- •Глава 7. Енергетика та динаміка екосистем
- •Глава 8. Нервова і гуморал. Регул.
- •Глава 9. Органи виділення
- •Глава 10. Генна інженерії
- •Глава 11. Екологічні групи до температури.
- •Глава 12. Селекція рослин, тварин та мікроорганізмів.
- •Глава 13. Кровоносної системи
- •Глава 14. Біорізноманіття в Україні.
- •Глава 15. Апоміксис
- •Глава 16. Ендодерм. Та екзотерм
- •Глава 17. Гліколіз і пентозофосфатному шунті.
- •Глава 19. Теорії походження людини
- •Глава 20. Екологічні проблеми людства
- •Глава 21. Біотехнологія
- •Глава 23. Статеві клітини та процеси гаметогенезу.
- •Глава 24. Еволюцію та механізм фотосинтезу.
- •Глава 25. Адаптація
- •Генетическая основа.
- •Глава 26. Евол. Розвитку твар. Орг.
- •Глава 29. Форми розмноження орг.
- •2) Образование спор (споруляция)
- •3)Почкование
- •4)Размножение фрагментами ( фрагментация)
- •Глава 30. Фактори еволюції
- •Глава 31. Механізми гомеостазу у біосфері
Глава 23. Статеві клітини та процеси гаметогенезу.
Статеві клітини передають спадкову інформацію від особин батьківського покоління нащадкам. Порівняно з нестатевими (соматичними) клітинами вони мають половинний набір хромосом. Під час злиття статевих клітин у заплідненій яйцеклітині відновлюється характерний для організмів даного виду набір хромосом.
Жіночі статеві клітини (яйцеклітини), мають більший розмір, ніж інші клітини тіла, n-набір хромосом і здатні після запліднення чи партеногенетнчно розвиватися в новий організм. Яйцекл. має: запасні живильні речовини - жовток, необхідний для розвитку нового організму, наявність особливого поверхневого, чи кортикального (cortex — кора), шару цитоплазми і спеціальних оболонок, що покривають яйцеклітину. Яйцекл. має округлу форму, і величина її залежить від кількості жовтка в цитоплазмі.
Жовток знаходиться у виді пластинок, гранул і складається з білків, фосфоліпідів, нейтральних жирів. Ядро яйцекл. має сферичну форму, містить одне чи безліч ядерець.
Оболонки яйцеклітини:
Первинну - плазмалема (покриває ззовні цитоплазму яйц.) яйця разом з речовиною, що розташовується між мікроворсинками.
Вторинна – утв. фолікулярними клітинами, що розташовуються зовні від первинної оболонки.
Третинна - утв. у деяких тварин після виходу яйцеклітини з яєчника, при проходженні її по яйцепроводу, за рахунок секреторної діяльності клітин останнього.
Класифікація яйцеклітин по кількості жовтка:
Маложовткові (оліголецитальні) – ланцетник, ссавці (окрім сумчастих), людина.
Середня кількість жовтка (мезолецетальні) – земноводні, риби, сумчасті
Багатожовткові (полілецитальні) – риби, птахи, яйцекладні ссавці.
Чоловічі статеві клітини — сперматозоїди — за розмірами менші за яйцеклітини. їхня довжина від 10 до 800 мкм, але іноді може сягати навіть 8 000 мкм. Сперматозоїди часто мають джгутики (хвіст) і здатні до активного руху. Сперматозоїди зі джгутиками характерні для різних груп організмів (зелені водорості, вищі спорові рослини, хордові тварини тощо).
Будова сперматозоїда ссавців: коротка головка, в якій міститься ядро. На передній частині головки є особлива органела (акросома), яка формується з елементів комплексу Гольджі. Вона забезпечує проникнення сперматозоїда в яйцеклітину (виділяє ферменти, що розчиняють її оболонку) і перехід яйцеклітини від стану спокою до періоду розвитку. За головкою розташована шийка, а за нею - проміжний відділ і хвіст. У шийці міститься одна або дві центріолі, а в проміжному відділі — мітохондрії, які забезпечують енергією роботу хвоста.У деяких вищих (більшість голонасінних, покритонасінних) і нижчих (червоні водорості) рослин, грибів, деяких груп тварин (аскариди, річкові раки) сперматозоїди джгутиків не мають й інколи бувають химерної форми.
Гаметогенез — процес формування і утворення статевих клітин — гамет.
Оогенез — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини— яйцеклітини (яйця).
Під час ембріонального розвитку організму ооноцити мігрують до зачатків жіночих статевих гонад (яєчників), де відбувається весь їхній подальший розвиток.
Етапи оогенезу:
1.Період розмноження. Потрапивши у яєчник, ооноцити стають оогоніями. Оогонії здійснюють період розмноження. У цей час оогонії діляться мітотичним шляхом.
2. Період росту. Статеві клітини в цьому періоді називаються ооцитами першого порядку. Вони втрачають здатність до мітотичного поділу і входять у профазу I мейозу. У цей час відбувається ріст статевих клітин.
3. Дозрівання ооцита — це процес послідовного проходження двох поділів мейозу (поділів дозрівання). Як мовилося вище, в період до першого поділу мейозу ооцит тривалий час перебуває в стадії профази I мейозу, коли й відбувається його зростання. Вихід з профази I мейозу приурочений до досягнення самкою статевозрілості і визначається статевим гормонами.
2) Сперматогенез — развитие сперматозоида в мужской гонаде. Сперматозоиды развиваются из клеток-предшественников, которые проходят редукционные деления (деления мейоза) и формируют специализированные структуры (акросома, жгутик и пр.). В разных группах животных сперматогенез различается. У позвоночных животных сперматогенез проходит: в эмбриогенезе первичные половые клетки мигрируют в зачаток гонады , где формируют популяцию клеток, называемых «сперматогониями», с началом половой зрелости сперматогонии начинают активно размножаться, часть из них дифференцируется в другой клеточный тип — «сперматоциты I порядка», которые вступают в мейоз и после первого деления мейоза дают популяцию клеток, называемых «сперматоциты II порядка», которые проходят второе деление мейоза и образуют клеточный тип «сперматиды»; путем ряда преобразований сперматида приобретает форму и структуры сперматозоида.