Глава 8. Нервова і гуморал. Регул.

Регуляція організму здійснюється двома механізмами – нервовим та гуморальними. Нервові та гуморальні процеси взаємопов’язані та взаємообумовлені.

Нервова система: здійснює аналіз різноманітних сигналів із навколишнього середовища та формування відповідних р-й відповідей, регулює і координує діяльність різних органів, забезпечує пристосування до мінливих умов середовища. Н. с. складається з кл. глії(електроізолююча трофічна, захисна ф-я) та нейронів(прийом, передача імпульсів). Властивостями нейронів є подразливість, збудливість, провідність. Завдяки рефлекторній діяльності організм людини здатен швидко реагувати на зміни середовища. Рефлекторні р-ї можуть бути умовними та безумовними. Шлях, по якому проходить збудження при здійсненні рефлексу наз-ся рефлекторна дуга. Вона скл-ся з: рецептору (нервові закінчення, чутливі до подразників), аферентний нейрон (проводить збудження з рецепторів в ЦНС),нервовий центр (сукупність нервових клітин, які здійснюють рефлекс, або певну фізіологічну ф-ю.), еферентний нейрон (передає нервові імпульси з н-го центру до робочого органу(м’яза)), робочий орган, ефектор (виконавчий орган). Складніша рефлекторна дуга охоплює багато нейронів-проміжні. Рефлекторною дугою - шлях по якому проходять нервові імпульси від рецептора до виконавчого органу.

НС поділяється на центральну(головний та спинний мозок) та периферичну(нерви-пучки нервових волокон, вкритих сполучною тканиною та нервові вузли-скупчення н-х клітин поза спинним та головним мозком; до складу відносять 12 пар черепно-мозкових нервів та 31 спинномозкових.)Розрізняють також автономну н.с.(регуляція діяльності внутрішніх органів та обмін речовин(дихання)) та соматичну н.с.(регулює скорочення поперечносмугастої мускулатури та чутливість тіла.)

Гуморальна регуляція - здійснюється за участю рідин організму(кров, лімфа) та за допомогою біологічно-активних речовин, які розносяться в різні частини організму і змінюють діяльність багатьох органів (гормони, медіатори). Гормони - високо специфічні біологічно активні речовини, які здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу.

Функції гормонів: забезпечують, фізичний, статевий розвиток, гомеостаз, впливають на обмінні процеси. За хім. природою гормони: ліпофільні(стероїди, аміни, білки) та ліофобні гормони

Механізм дії гормонів: здійснюється через спецефіцні рецептори розташовані на клітинах. Механізм дії ліпофільних гормонів: 1.проникнення; 2.утв. стероїд рецепторного комплексу в цитоплазмі; 3.транспортування в ядро; 4.зв’язування з ДНК(транскрипція, синтез іРНК, та в цитоплазмі трансляція білка). Анаболічними гормонами є чоловічі гормони. Механізм дії ліпофобних гормонів (адреналін не проникає через кл мембрану): 1.зв’язування гормону з рецептором на мембрані; 2.активізація аденилатциклази; 3 перетворення АТФ в циклоаденін монофосфат, який перетворюї фосфорилазу з неактивної форми в активну, що приводить до розщеплення глікогену до глюкози. Гормони виробляються у низьких конц. Цей тип регуляції більш давній. А н.с. забезпечує найбільш адекватні і швидкі р-ї організму.

Нервова система пов’язує усі клітини і органи у єдине ціле, змінює та регулює їх діяльність на основі зворотнього зв’язку. Якщо конц. г. низька то залозою виділяється гормон, якщо висока – гальмується виділення г.

Нервовий і гуморальний механізм регуляції взаємопов’язані: з одного боку, біологічно-активні речовини здатні впливати на життєдіяльність нервових клітин і ф-й н.с., з іншого боку – синтез та виділення в кров гуморальних речовин регулюється н.с-мою.