- •1.Державний статус української мови
- •2.Стилі сучасної української мови , особливості офіційно-ділового стилю.
- •3.Мовленнєва культура-критерії професійної майстерності фахівця.
- •4.Мова і професія. Вимоги до мови і професії.
- •5.Етика ділового спілкування.Основні види ділового спілкування:публічний виступ ,ділова бесіда,службова нарада,переговори.
- •6.Лексичний аспект сучасної української мови у професійному спілкуванні:професійна термінологія , іншомовні слова, пароніми та синоніми у мові фаху. Професійна лексика
- •7.Дотримання орфографічних та орфоепічних норм.
- •8.Морфологічні норми сучасної української мови.
- •9.Синтаксичні норми сучасної української мови.
- •10.Поняття про документ,його види, правила складання.
- •11.Документи щодо особового складу:автобіографія,резюме,заява,характеристика,наказ.
- •12.Довідково-інформаційні документи:службовий лист,доповідна і пояснювальна записки,виробничий звіт,виробничий протокол.
- •13.Особливості складання розпорядчих документів(наказ,розпорядження ,постанова).
- •14.Ознайомлення з організаційними документами(статут,положення,інструкція).
- •15.Укладання фахових документів
4.Мова і професія. Вимоги до мови і професії.
Мова нації - універсальна система, в якій живе національна душа
кожного народу, його світ, його духовність.
У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови.
Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає.
Основний критерій - знання свого фаху, рівень володіння професійною
термінологією.
Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й
політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями,
термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних
професій підвищуються і вимоги до мови.
Мовні знання - один з основних компонентів професійної підготовки.
Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то
правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.
Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще
орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових
контактах.
Науково-технічний прогрес наповнив мову новими поняттями, що властиві різним професіям. Мова представників різних галузей виробництва, народного господарства дедалі збагачується і цей процес відбувається завдяки формуванню мови трудівника будь-якої професії, усуненню мовних примітивізмів, збагаченню науково-технічною, суспільно-політичною лексикою і термінологією, появі нових понять.
Що ж таке професіоналізми? Професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність чи фах, або вид занять не мають розвиненої термінології (мова мисливців, рибалок тощо).
Друга група професіоналізмів — це загальнозрозумілі слова, які, проте, не є літературними.
Знати мову професії — означає знати лексику, логіку вислову, структуру формулювань. Для ділових документів споріднених установ професіоналізми можливі й зрозумілі, але для міжвідомчих справ вони небажані.
До професіоналізмів належать слова, вжиті в особливому, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери. Наприклад, літературна норма не допускає вживання абстрактних іменників у множині, а в мові професійній такі випадки трапляються.
Часто слова означають наявність якихось ознак (якісний, кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рівня тієї самої ознаки.
У межах одного колективу, однієї спеціальності може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- (недопромисел, не-довнесок); за- (задебетувати, запроцентувати); над-, серед-; серед суфіксів -ість, -ат, -ація та ін.
Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.
Засмічують мову й недоречно вжиті слова, що давно вийшли з ужитку. Проте в мові документів законодавчого характеру трапляються такі, які в літературній мові вважаються застарілими, а в юридичних документах належать до активної лексики.
Застарілі слова в офіційних документах іноді вживаються з певною стилістичною метою, надаючи мові певної урочистості.