GLAVN_J_DOK_TZA

Виконавчий механізм, як правило, складається з сервомотора постійного або змінного струму та джерела живлення. Ряд виконавчих механізмів включають також підсилювачі.

Класифікація виконавчих механізмів

За видом споживаної енергії виконавчі механізми поділяють на електричні, пневматичні і гідравлічні. Найбільшого поширення набули електричні ВМ. Пневматичні і гідравлічні виконавчі механізми застосовуються у разі необхідності отримання великої потужності при переміщенні робочого органу та у вибухонебезпечних середовищах.

Конструкції виконавчих механізмів різноманітні. У першу чергу вони розрізняються за характером руху вихідної ланки (прямохідні і поворотні) і за видом чутливого елемента, який перетворює енергію командного сигналу в переміщення вихідної ланки. Вид використовуваної енергії також позначається на конструктивному оформленні виконавчого механізму.

34. Пружинні виконавчі механізми. Класифікація. Вид. Будова.

35. Силові та несилові блоки виконавчих механізмів.

36. Основні конструктивні особливості електричних машинних виконавчих механізмів.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОМАШИННИХ ПРИСТРОЇВ

ЗА ВИХІДНОЮ ПОТУЖНІСТЮ ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ МОЖНА РОЗДІЛИТИТ НА НАСТУПНІ ГРУПИ :

• МІКРОМАШИНИ ДО 0,75кВт , машини малої потужності від 0,75 до 10кВт

ЗА ЧАСТОТОЮ ОБЕРТАННЯ, З ЧАСТОТОЮ ОБЕРАТННЯ ДО 3000 ОБ/ХВ

ЗА СТУПЕНЕМ ЗАХИСТУ

ЗА СПОСОБОМ ОХОЛОДЖЕННЯ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ

37. Характеристики двигунів постійного струму в системах управління.

МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ РОЗРІЗ­НЯЮТЬ ЗА СПОСОБОМ ЗБУДЖЕННЯ.

У МАШИНАХ З НЕЗАЛЕЖНИМ ЗБУДЖЕН­НЯМ ОБМОТКА ЗБУДЖЕННЯ ЖИВИТЬСЯ ВІД ПОБІЧНОГО ДЖЕРЕЛА СТРУМУ. ЯКЩО ОБМОТКА ЗБУДЖЕННЯ ДІСТАЄ ЖИВ­ЛЕННЯ ВІД ЗАТИСКАЧІВ ЯКОРЯ І З'ЄДНАНА З НИМИ ПАРАЛЕЛЬНО, ТАКУ МАШИНУ НАЗИВАЮТЬ МАШИНОЮ З ПАРА­ЛЕЛЬНИМ ЗБУДЖЕННЯМ . ТАКУ САМУ МАШИНУ, АЛЕ З ПОСЛІДОВНИМ З'ЄДНАННЯМ ОБМОТКИ ЗБУДЖЕННЯ ІЗ ЗАТИСКА­ЧАМИ ЯКОРЯ НАЗИВАЮТЬ МАШИНОЮ З ПОСЛІДОВНИМ ЗБУДЖЕННЯМ . У МАШИНАХ ЗІ ЗМІШАНИМ ЗБУДЖЕННЯМ Є ДВІ ОБМОТКИ ЗБУДЖЕННЯ, ОДНА З ЯКИХ З'ЄДНАНА ІЗ ЗАТИСКАЧАМИ ЯКОРЯ ПОСЛІ­ДОВНО, А ДРУГА — ПАРАЛЕЛЬНО.

ХАРАКТЕРИСТИКИ МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ ПОКАЗУЮТЬ ЇЇ РО­БОЧІ ЯКОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКУ ГЕНЕРАТОРА, ЯКА ВИРАЖАЄ ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ НАПРУГОЮ НА ЙОГО ЗАТИСКАЧАХ І СИЛОЮ СТРУМУ В ОБМОТЦІ ЯКОРЯ, НАЗИВАЮТЬ ЗОВНІШНЬОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ . ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ЗБУДЖЕННЯ ГЕНЕРАТОРА МОЖНА ДІСТАТИ ЯК СТАБІЛЬНІ, ТАК І РЕГУЛЬОВАНІ НАПРУГИ.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВИГУНІВ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ ВИРАЖАЮТЬ ТАКОЖ ЗАЛЕЖНІСТЬ ОБЕРТАЮЧОГО МОМЕНТУ ВІД СИЛИ СТРУМУ В ОБ­МОТЦІ ЯКОРЯ І ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ ВІД ОБЕРТАЮЧОГО МО­МЕНТУ . ЗАЛЕЖНІСТЬ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ ВІД ОБЕРТАЮЧОГО МОМЕНТУ НАЗИВАЮТЬ МЕХАНІЧНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ДВИГУНА. ЦІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОКАЗУЮТЬ, ЩО ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ЖИВЛЕННЯ ОБМОТКИ ЗБУДЖЕННЯ МОЖНА В ШИРОКИХ МЕЖАХ РЕГУ­ЛЮВАТИ ЯК ЗНАЧЕННЯ ОБЕРТОВОГО МОМЕНТУ, ТАК І ЧАСТОТУ ОБЕР­ТАННЯ ДВИГУНА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ.

38. Сильфон, пружина та важіль як ланка пневмоавтоматики,та які функції вони виконують в пневматичних перетворювачах

39. Електричні котушки та слідкуючі системи в перетворювачах сили та пневматики.

40. Характеристики регулювальних органів.

4

Регульовані органи характеризуються наступними показниками:

• умовною пропускною здатністю;

• пропускною характеристикою.

• гідравлічною характеристикою

Розрізняють лінійну пропускну характеристику та рівновідсоткову.

Пропускна характеристика визначається статичними й динамічними характеристиками, як правило, проводиться в процесі аналізу динаміки об`єкта автоматизації й розрахунку його системи керування.

41. Як контур регулювання впливає на вибір характеристики регулювального органу?

42. Вибір регулюючого органу. Вплив густини середовища на вибір регулюючого органу.

Значення густини небхідно для розрахунку орієнтовного діаметру трубопроводу. Чим більше значення густини, тим більший діаметр трубопроводу отримуємо.

43. Вибір регулюючого органу. Вплив коефіцієнту тертя трубопроводу на вибір регулюючого органу.

Визначення коефіцієну тертя трубопроводу є складовою формули визначення втрат тиску на прямих ділянках трубопроводу :

де λ- коефіцієнт тертя для прями ділянок трубопроводу.

Коефіцієнт тертя трубопроводу некруглого перетину при ламінарному режимі руху=

44. Вибір регулюючого органу. Вплив кінематичної в’язкості середовища на вибір регулюючого органу.

Кінематична в`язкість середовища ( визначається для розразунку значення числа Рейнольда для круглих труб., де  V – середня швидкість, D – внутрішній діаметр трубопроводу. З формули видно, що чим більше значення кінематичної в`язкості, тим менше значення числа Рейнольда.

Загальноприйнята величина= 2320. Якщо > 2320, потік у трубі буде тубрулентним, якщо з навпаки – потік у трубі можна прийняти ламінарним.

45. Вибір регулюючого органу. Вплив форми перерізу трубопроводу на вибір регулюючого органу.

46. Вибір регулюючого органу. Вплив хід затвору на характеристику регулюючого органу.

По побудованих витратних характеристиках для РО,за значеннями , ( мінімальна та максимальна витрати) знаходять , і діапазон ходу затвора РО , потім перевіряється виконання умов:  0,1;  0,9;  0,25.