Аналогічно проводиться аналіз чутливості для проекту СКВ (таблиці 1.28, 1.29). Як бачимо з табл. 1.28, найбільшу зміну NPV за проектом спричиняють зміни (відповідно до рейтингу): собівар­тості продукції, обсягу інвестицій, ставки дисконту, обсягу продажу, а найменшу — зміна ціни продукції.

Табл. 1.29 свідчить, що найвищу межу безпеки для NPV проек­ту має ставка дисконту, потім обсяг інвестицій та обсяг продажу продукції. Найменшу межу безпеки мають ціна та собівартість одиниці, вони ж мають високу можливість прогнозування, інші параметри — середню.

Якщо порівняти результати аналізу чутливості для двох проек­тів, то менш ризикованим є проект ПОС: межа безпеки всіх параметрів для нього вища, а еластичність NPV за тими самими параметрами нижча. Це означає, що NPV менш чутлива до зміни параметрів проекту ПОС, ніж проекту СКВ, і для досягнення так званої точки беззбитковості за проектом ПОС ці параметри можуть змінюватися в більшій мірі, ніж за проектом СКВ.

Таким чином, на основі проведеного економічного, фінансового аналізу та аналізу чутливості альтернативних проектів можна зробити висновок, що проект виробництва агрегата ПОС є вигіднішим і менш ризикованим, ніж проект СКВ. Отже, підприємству доцільно вибрати саме перший проект для реалізації стратегії свого зростання.

1.3. Бізнес-план організації експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш»

1.3.1. Резюме (основні положення)

Виникла підприємницька ідея організувати експериментально-промислове виробництво гофрокартону й гофротари в акціонерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема.

Гофрокартонна тара належить до прогресивних, екологічно чистих видів пакувальних засобів. Вона має такі переваги:

1. собівартість одного гофрокартонного ящика у 1,5—2 рази менша за собівартість дерев’яного ящика такої самої місткості;

2. маса гофрованої тари у 4—5 разів менша порівняно з дерев’яною тарою такої самої місткості;

3. транспортування такої тари є дешевшим і зручнішим;

4. гофрокартон має велику міцність і жорсткість та малу питому вагу;

5. тара має більшу гігієнічність та естетичніший вигляд.

Україна є однією з провідних держав серед країн СНД за обсягом виробництва картонно-паперової тари, проте протягом останніх років рівень задоволення внутрішньодержавних потреб у ній коливався в межах 50—52 %. Водночас в Україні (як порівняти з індустріально й ринково розвинутими країнами) рівень вироб­ництва гофрокартонної тари є ще невиправдано малим. У роз- рахунку на одного жителя України зараз виготовляється 6,2 м² цього виду тари, що у 7, 10, 15 і 17 раз менше ніж в Англії, Німеччині, Японії та США відповідно. Організація виробництва гофро­картонної тари в АТ «Дніпроважпапірмаш» має збільшити відносний (на одного жителя) обсяг виробництва на 0,6 м² і завдяки цьому зменшити дефіцит цього виду продукції на 4 %.

Розрахункова річна програма виробництва гофрокартону становить 32 млн м², а гофротари — 29,6 млн м² (за умови оптимального рівня освоєння проектної потужності, тобто 97 %). Вироб­ництво гофрованого картону вирішено здійснювати на устат- куванні, що виготовляється в АТ «Дніпроважпапірмаш», а гофрованої тари — на імпортному устаткуванні. Постачальниками необхідних матеріалів (картону, паперу, хімікатів тощо) будуть переважно вітчизняні товаровиробники. Новостворене виробництво гофрокартону й гофротари забезпечуватиметься персоналом, вивільненим з діючого підприємства (АТ «Дніпроважпапірмаш»). Загальний обсяг виробничих інвестицій для реалізації проекту за розрахунками становить 7148,87 тис. гривень. Фінансування здійснюватиметься за рахунок пільгового державного кредиту (плата за кредит дорівнює 20 % річних). Очікується, що строк окупності виробничих інвестицій у реалізацію проекту становитиме приблизно 2,3 року або 3,3 року з урахуванням оплати кредиту.

Отже, організація експериментально-промислового виробництва гофрованих картону й тари в АТ «Дніпроважпапірмаш» є технічно та економічно доцільною.

1.3.2. Продукція

В акціонерному товаристві «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема (Дніпропетровськ) вирішено створити експериментальне виробництво гофрованого картону та листових заготовок картонних ящиків.

Гофрована тара є однією з найпрогресивніших і екологічно чистих видів продукції в таропакувальній галузі. Тара з картону й паперу порівняно з іншими її видами, що виготовляються з деревини й пластмас, має істотні переваги. Передовсім вона дешевша, для її виготовлення використовується менше сировини та матеріалів, вона легка, гігієнічна, естетична, зручна в користуванні. Поставка тарних ящиків здійснюється в складеному вигляді, що уможливлює отримання великого економічного ефекту за рахунок ефективнішого використання транспортних засобів і складських приміщень.

Широке використання гофрокартонної тари в більшості галузей промисловості, сільському господарстві і сфері обслуговування має забезпечити значне зниження затрат праці на стадіях виробництва продукції, пакування виробів, їх зберігання, вантаж­но-розвантажувальних операцій. Пакування різноманітних видів продукції в картонні ящики помітно зменшує необхідні для складування виробничі й торговельні площі, дає змогу запровадити автоматизоване пакування певних видів продукції.

Вага (маса) й собівартість гофрокартонної тари відповідно в 4—5 разів і 1,5—2,5 раза менші ніж ці показники дерев’яної тари такої самої місткості. Істотною перевагою картонно-паперової тари є також і те, що значна частка її може бути використана як вторинна сировина для продукування нових таро-пакувальних матеріалів, що забезпечить відповідну економію первинної сировини.

Аналіз розвитку виробництва тари й тарних матеріалів за останні роки показує, що загальні структурні зрушення у виробництві та споживанні тари відбуваються за рахунок збільшення частки картонно-паперової тари. Про це свідчать світові тенденції розвитку цього виду продукції. Зокрема в країнах з високороз­винутою тарною промисловістю застосування паперу, картону й комбінованих матеріалів на цій основі для пакування різноманітних видів продукції становить 70—90 % загального споживання всіх видів тари.