62. Методика складання приміток до фінансових звітів

Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію, обґрунтованість статей фінансових звітів, інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Примітки складаються на підставі даних синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку банку та є невід'ємною складовою фінансової звітності.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

У примітках розкривають таку інформацію:

► склад: активів і пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій із довірчого управління;

► основні принципи і методи облікової політики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітного періоду;

► іншу інформацію, розкриття якої вимагається П(с)БО та МСФЗ, у тому числі - політика управління фінансовими ризиками: кредитним; ринковим (процентним, валютним, іншими ціновими); ліквідності.

Інформація про банк, яка має розкриватися у фінансовій звітності у Примітці 1 "Облікова політика", включає:

► назву, місцезнаходження банку (країну, в якій зареєстровано банк, адресу головної установи банку);

► організаційно-правову форму банку;

► дату звітності за звітний період;

► валюту звітності та одиниці її виміру;

► назву органу управління, у віданні якого перебуває банк (назву його материнської компанії);

► організаційну структуру банку;

► види діяльності, які здійснює та має здійснювати банк;

► стратегічну мету банку;

► спеціалізацію банку, якщо така є;

► характеристику банківської діяльності;

► результати від банківських та інших операцій;

► опис кожного сегмента контрагентів (банки, небанківські компанії, Кабінет Міністрів України тощо);

► злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення банків;

► управління ризиками (операційним, валютним, процентним, ринковим, ліквідності та кредитним), а саме: основні завдання та функції спостережної ради, правління, профільних комітетів щодо управління ризиками, наявність і повноваження підрозділу з управління ризиками, методи вимірювання (оцінки) ризиків, які використовує банк, наявність внутрішньої нормативної бази щодо управління ризиками;

► платоспроможність банку (використовуються коефіцієнти, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою № 368 Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р.;

► припинення окремих видів банківських операцій;

► обмеження щодо володіння активами;

► управління банком;

► відповідальність і функції спостережної ради та правління (ради директорів) банку;

► частку керівництва в акціях;

► істотну участь у банку;

► іноземні інвестори (компанії і країни) та їхню частку в статутному капіталі (заповнюється банками з іноземним капіталом);

► кількість працівників на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком тощо.