1. Тестові завдання (множинний вибір, пакет 1).

1. Які з наведених визначень розкривають зміст понять «сві­това валютна система» та «національна валютна система»:

форма організації міжнародних грошових відносин, сукуп­ність правил та механізмів, за допомогою яких здійснюється ва­лютне регулювання і координація валютних політик різних країн;

форма організації валютних відносин країни, за допомогою якої здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та ви­користовуються валютні кошти держав;

специфічна організаційно-економічна форма відносин у ва­лютній сфері між країнами-членами інтеграційного союзу з наяв­ністю спільної валюти?

2. Які функції виконує світова валютна система:

перерозподіл фінансових потоків у межах світового госпо­дарства;

обслуговування товарообмінних та інших видів міжнарод­ної економічної діяльності;

забезпечення безперебійного функціонування економічної системи?

3. Як можна кваліфікувати поняття валютний ринок:

інституційне забезпечення функціонування світової валют­ної системи;

система стійких економічних і організаційних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів, виражених у них?

4. Які з названих нижче елементів належать до національної , а які — до світової валютної системи:

установлення режиму валютних паритетів і валютних курсів; визначення складу основних міжнародних платіжних засобів; визначення умов конвертованості валют;

уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;

національні органи валютного контролю;

механізм поповнення каналів міжнародного обігу достат­ньою кількістю платіжних коштів;

установлення режиму національного валютного ринку;

операції з надання кредитів країнам-учасницям для вирів­нювання платіжних балансів?

5. Які з перелічених заходів належать до валютної політики: девальвація; валютна блокада; ревальвація; валютні обмеження; тезаврація; демонетизація; валютна інтервенція; концесії; демпінг.

6. Інституційний механізм, що забезпечує функціонування ва­лютних ринкових механізмів, — це:

Міжнародний валютний фонд;

група Світового банку;

валютний ринок;

Національний банк України;

Європейський банк реконструкції і розвитку;

СОТ;

ООН.

7. Хто є суб'єктами валютного ринку: брокери, дилери, продавці;

фекторі, брокери, покупці;

агенти, брокери, дилери;

продавці, брокери, покупці;

принципали, продавці, брокери?

8. Як називають метод страхування валютних ризиків від несприятливих змін курсу валют у майбутньому:

мультивалютна перевірка;

хеджування;

кредитування;

інвестування;

акцептування?

9. Валютний коридор установлюється: адміністративним способом;

ринковим механізмом;

окремими комерційними банками; всенародним референдумом.

10. Законодавче встановлене співвідношення між двома валю­тами — це:

валютний курс;

валютне обмеження;

валютний паритет;

спеціальні права запозичення.

11.Спеціальні права запозичення (СПЗ) — це:

євровалюта;

валюта іноземної держави;

розрахункова одиниця країн-членів МВФ;

розрахункова одиниця країн європейської валютної системи.

12.Право на купівлю визначеної валюти в майбутньому за фі­ксованою ціною називається:

своп;

форвардна операція;

опціон;

спот.

13.Внутрішня конвертованість валюти забезпечується за та­ких умов:

дозволяється конвертація певної кількості валюти;

дозволяється конвертація валюти резидентам;

дозволяється конвертація валюти нерезидентам;

дозволяється конвертація валюти щодо операцій руху капіталу.

14.Система стійких економічних та організаційних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів у іноземних валютах, — це:

світова валютна система;

валютний курс;

система міжнародних розрахунків;

валютний ринок.

15.Можливість обміну валюти даної країни на іноземні валюти за чинним валютним курсом називається:

прямим валютним котируванням;

валютним паритетом;

конвертованістю валюти;

світовою валютною системою.

16.Формування глобального валютного ринку стало можливим завдяки:

розвитку транспорту;

функціонуванню міжнародних інформаційно-комунікацій­них систем;

розвитку спільних підприємств;

інтернаціоналізації світового господарства.

17.Євро —це:

розрахункова одиниця в рамках МВФ;

євровалюта;

розрахункова одиниця в рамках європейської валютної системи.

18.Метод прямого валютного котирування означає:

одиниця національної валюти дорівнює певній кількості іноземної валюти;

режим плаваючих валютних курсів;

одиниця іноземної валюти дорівнює певній кількості націо­нальної валюти.

19.Офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж інозем­них валют за національну за курсом, що складається на основі попиту та пропозиції, — це:

національний валютний ринок;

міжнародний рух капіталу;

світовий валютний ринок;

валютна система.

20.Європейська валютна система — це: світова валютна система;

міжнародна валютна система;

національна валютна система;

глобальна валютна система;

регіональна валютна система.

21.Сукупність форм організації і регулювання грошових відносин, яка склалася під час реалізації зовнішньоекономічних зв'яз­ків певної країни, — це:

система міжнародних розрахунків;

світова валютна система;

національна валютна система;

регіональна валютна система;

система валютних курсів.

22.Форма організації міжнародних валютних відносин, що іс­торично склалась і закріплена міждержавною домовленістю, на­зивається:

світовою валютною системою;

міжнародною валютною системою;

національною валютною системою;

системою міжнародних розрахунків.

23.Зовнішня конвертованість валюти забезпечується за умови: дозволу конвертації для резидентів;

дозволу конвертації за поточними операціями;

дозволу конвертації для нерезидентів;

дозволу конвертації певної кількості валют.

24.Частково конвертована валюта забезпечується за умови, коли:

держава-емітент валюти використовує ті чи інші обмеження; держава-емітент уводить заборону конвертації національної валюти на іноземні валюти;

держава-емітент вводить режим плаваючих валютних курсів.

25.Непряме (опосередковане) валютне котирування — це: множинність валютних курсів;

одиниця національної валюти дорівнює певній кількості іноземної валюти;

одиниця іноземної валюти дорівнює певній кількості наці­ональної валюти.

26.Залежно від суб'єктів взаємодії валютний ринок є: міжбанківський;

вільний; поточний.

27. Залежно від суб'єктів взаємодії валютний ринок є:

обмежений;

терміновий;

клієнтський.

28. За строковістю операцій світовий валютний ринок є:

клієнтський;

поточний;

біржовий;

строковий.

29.Міжнародна валютна ліквідність — це:

здатність банків своєчасно виконувати всі зобов'язання;

акумульовані ресурси іноземної валюти;

здатність країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов'язань.

30.Валютний кліринг — це:

залік взаємних міжнародних вимог і зобов'язань між двома і більше країнами;

регулювання валютних відносин між двома і більше країнами;

продаж товарів за офіційно встановленим курсом.

31.Валютна операція спот передбачає:

продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робо­чих днів від дня укладення угоди;

поставку валюти за раніше зафіксованим курсом на визна­чену дату в майбутньому;

поставку валюти за операціями страхування валютних ризиків;

продаж-купівлю валют, що здійснюється через валютні ф'ючерсні біржі.

Форвардні валютні операції передбачають:

негайну поставку валюти;

поставку валюти в майбутньому;

операції хеджування угод.

33.Опціонна угода — це:

право купувати або продавати валюту в майбутньому за фі­ксованим курсом;

угода з купівлі-продажу валюти за фіксованим курсом з ви­конанням у певний термін;

купівля-продаж двох валют на умовах негайної поставки.

34.Операція своп — це:

купівля-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на визначений строк з цими самими валютами;

купівля-продаж за фіксованими цінами з виконанням опе­рації через певний період;

купівля-продаж з негайною оплатою.

35.Котирування валюти — це: здатність валюти оцінюватися;

здатність валюти обмінюватися на інші;

купівля і продаж валюти на валютному ринку; закріплення монетного валютного паритету.

36.Ревальвація — це:

офіційне підвищення вартості валюти стосовно до інших валют;

відміна попереднього курсу;

відновлення попереднього курсу.

37.Девальвація — це:

офіційне знецінення національної валюти;

офіційне підвищення курсу національної валюти.

38.Маржа у валютних операціях — це:

різниця між курсом продавця і покупця;

прибуток від валютних операцій;

величина курсу національної валюти.

39.Фіксований курс валют — це:

курс, який вільно коливається відносно інших валют;

курс, який установлюється вільно, без будь-якого втручання держави;

курс національної валюти встановлюється державою, пе­редбачаються коливання в межах певного діапазону.

40.Плаваючий валютний курс — це:

курс, який змінюється на ринку під впливом попиту і про­позиції;

курс, який фіксується на певну дату;

курс, за яким здійснюються строкові валютні операції;

курс валюти, який визначається на основі «кошика валют».

41.Крос-курс — це:

одночасна фіксація курсу кількох валют; співвідношення між двома валютами, що випливає з їх кур­сів щодо третьої валюти;

фіксація курсу валюти на певний час.

42.Ринок євровалют — це:

валютний ринок, на якому банки здійснюють фінансові опе­рації в іноземних валютах за межами країн-емітентів цих валют;

валютний ринок країн Європейського Союзу.

43.До факторів, які впливають на валютний курс, належать: темпи інфляції;

стан платіжного балансу;

різниця процентних ставок у країнах;

зниження рівня імпортних мит;

ступінь довіри до валюти;

немає правильної відповіді.

44.Вартість спеціальних прав запозичень розраховується на основі:

щоденного ринкового обмінного курсу чотирьох валют;

ринкової вартості золота;

обмінного курсу кожної країни-члена МВФ;

середнього валютного курсу.

45.Які країни Європейського Союзу не входять до єврозони: Великобританія; Франція; Іспанія; Нідерланди; Чехія; Італія; Люксембург; Данія; Словенія; Швеція; Кіпр; Німеччина; Польща; Угорщина; Бельгія; Словенія; Греція; Естонія; Ісландія; Литва; Португалія; Латвія; Ірландія; Австрія; Норвегія?

46. Коли почали функціонувати Паризька , Генуезька, Бреттон-Вудська, Ямайська валютні системи: 1922р.; 1900р.; 1976р.; 1986р.; 1944р.; 1937р.; 1867р.?

47.Золотомонетний стандарт був базою: Ямайської валютної системи;

Паризької валютної системи;

Бреттон-Вудської валютної системи;

Генуезької валютної системи.

48.Юридичне демонетизація золота була завершена в період оформлення принципів:

Ямайської валютної системи;

Генуезької валютної системи;

Паризької валютної системи;

Бреттон-Вудської валютної системи.

49.Нагромадження багатства у вигляді золота називається: тезаврація;

голдизація;

демократизація;

монополізація.

50.Паризькій валютній системі було притаманно: плаваючий валютний курс;

фіксований валютний курс;

вільне коливання курсу валют в межах золотих точок.

51.Бреттон-Вудській валютній системі було притаманно: плаваючий валютний курс;

фіксований валютний курс; вільне коливання курсів валют.

52.Міжнародний банк реконструкції та розвитку був створе­ний положеннями:

Генуезької конференції;

Бреттон-Вудської конференції;

Ямайської конференції;

Паризької конференції.

53. Статут МВФ було підписано: на Генуезькій конференції;

Бреттон-Вудській конференції;

Ямайській конференції;

Паризькій конференції.

54.Які основні положення було покладено в підґрунтя Пари­зької , Генуезької , Бреттон-Вудської та Ямайської ва­лютної системи:

уведення системи плаваючих валютних курсів;

здійснення міждержавного валютного регулювання через Міжнародний валютний фонд;

золотодевізний стандарт; демонетизація золота;

взаємний обмін валют на основі валютних паритетів;

золотовалютний стандарт;

золотомонетний стандарт; стабільні паритети валют;

багатовалютний стандарт;

світові гроші — золото і долар США?

Тестові завдання (множинний вибір, пакет 2).

1. Яке з наведених визначень найповніше розкриває зміст поняття «міжнародна фінансово–економічна інтеграція»? (множинний вибір)

а) посилення взаємозалежності національних економік через виробниче співробітництво між країнами;

б) зближення і поступове об’єднання національних економічних систем різних країн на основі інтернаціоналізації на основі господарського життя;

в) відсутність будь–якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік;

г) найвищий рівень міжнародних фінансово–економічних відносин, що охоплює всі форми взаємодії суб’єктів господарювання країн–членів інтеграційного блоку.

2. За якими ознаками глобальна світова економіка та фінанси стають новою реальністю? (множинний вибір)

а) спільне прагнення країн та окремих регіонів до економічної та фінансової активності поза своїми межами;

б) лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародних розрахунків;

в) міжнародні фінансові організації запроваджують єдині критерії макроекономічної політики, уніфікують вимоги до податкової політики;

г) зростання інтересу національних економік до світових (регіональних) фінансових ринків.

3. Вплив глобалізації на фінансову систему світу приведе до:

а) капітал матиме вигляд переважно прямих іноземних інвестицій ТНК;

б) фіктивний (спекулятивний) капітал посяде визначальні позиції в економічному розвитку;

в) переважатимуть портфельні інвестиції.

4. До яких наслідків може привести фінансово–економічний глобалізм:

а) до збільшення свободи дій підприємств (корпорацій);

б) до втрати самостійної діяльності на мікрорівні.

5. Міжнародні фінансові операції здійснюються на:

а) грошових ринках;

б) валютних ринках;

в) фінансових ринках;

г) фондових ринках.

6. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;.

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції;

г) посередницькі операції;

д) операції з капіталом.

7. Міжнародні фінанси як економічна категорія – це:.

а) сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово–кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків;

б) фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення па світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;

в) рух позичкового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення;

г) це сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі–продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

8. Валютна система

а) системи правил і механізмів, які забезпечують співвідношення різних валют у міжнародних відносинах

б) грошо­ва система, в якій роль загального еквівалента закріплюється за двома благородними металами (як правило, за золотом і сріб­лом),

в) це державно–правова форма організації валютних відносин

г) група фінансових інституцій, об'єд­наних угодою для регулювання кредитних і грошових потоків для сприяння економічному зростанню.