21. Найпоширеніші форми розрахунку при лізингових угодах

а) Банківський переказ і Акредитив

б) акредитиви

в) векселі

22. Форфетування:

а) надання визначених прав в обмін на наявний платіж;

б) згода на сплату грошових або товарних документів;

в) система економічних, правових та організаційних заходів, що регламентують операції з національ­ною та іноземною валютою на території певної держави.

г) купівля без права регресу комерційним банком (форфейтором) в експортера векселв чи інших боргових вимог акцептованих імпортером.

23. Мито класифікується за об’єктом стягнення:

а) ввізне (імпортне), вивізне (експортне), транзитне

б) сезонне та постійне;

г) фіскальне та протекціоністське.

24. При встановлені митної вартості до неї включаються:

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати на транспортування, розвантаження страхування;

в) комісійні та брокерські виплати;

г) плата, яка повинна бути сплачена імпортером як умова ввозу за використання об’єктів інтелектуальної власності, о належить до даних товарів.

д) всі відповіді вірні;

е) вірні відповіді а) та г)

25. Згідно з документами Уругвай­ського раунду СОТ покликана вирішити завдання:

а) зняти торговельні бар’єри між країнами (лібералізувати торгівлю);

б) забезпечувати організацію та проведення багатосторонніх переговорів з торгівлі;

в) поступово реалізувати політику зниження митних тарифів, відміну преференцій;

г) проводити перевірки торгової політики (в межах програми «Trade Policy Mechanism»);

д) взаємодіяти з іншими світовими організаціями, такими як МВФ, Світовий банк тощо

26. Оподаткування доходу на основі територіальної юрисдикції здійснюється за методом:

а) країна здійснює повну юрисдикцію над прибутком від гос­подарської діяльності, отриманого нерезидентом, створюючи для такого прибутку такий самий режим оподаткування, що і для резидента цієї країни.

б) дохід, отриманий не від господарської діяльності (дивіденди, відсотки, роялті), підпадає під обмежену юрисдикцію.

в) орендна плата не підпадає під юрисдикцію.

27. Концепція неупередженого міжнародного оподаткування має правила:

а) неупередженість стосовно експорту капіталу;

б) неупередженість щодо імпорту капіталу (іноземна або кон­курентна неупередженість);

в) національна неупередженість;

г) всі правила вірні.

28. Особливі види мита в Україні:

а) сезонне ввізне і вивізне мито;

б) специфічне;

в) спеціальне мито;

д) антидемпінгове мито;

є) компенсаційне мито.

29. Міжнародні розрахунки:

а) си­стема механізмів реалізації грошових вимог і зобов'язань, що виникають між різними суб'єктами міжнародних економічних від­носин;

б) міжнародні договори, якими встановлюються система та порядок здійснення розрахунків за торговими та неторговими операціями;

в) договір між принципалом й агентом;

г) взаємодія двох або більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іно­земним, при якій здійснюється спільне розроблення або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших то­варів.

30. Що з наведеного нижче належить до типів, видів і форм міжнародних розрахунків:

а) розрахунки в національній валюті;

б) акредитив;

в) розрахунки між банками;

г) інкасо;

д) розрахунки напряму і через посередників;

є) банківський переказ.

31. Як кваліфікуються рахунок «лоро» та рахунок «ностро»:

а) рахунок іноземного банку у вітчизняному банку;

б) рахунок імпортера у вітчизняному банку;

в) рахунок вітчизняного банку в іноземному банку;

г) рахунок експортера у вітчизняному банку;

д) депозитний рахунок.

32. Дорожній (туристичний) чек:

а) це платіжний документ, гро­шове зобов’язання (наказ) сплатити зазначену на ньому суму валюти його власнику. Зразок підпису власника проставляється в момент продажу йому чека.

Б) це чек у євровалюті, який виписується банком і оплачується у будь–якій країні–учасниці угоди «Єврочек».

В) це чек, виписаний фірмою на одержувача.

33. Банківський переказ:

а) розрахункова бан­ківська операція, здійснювана шляхом напра­влення платіжного доручення від одного бан­ку до іншого;

б) банківська розрахункова операція, в якій банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів гроші, що їх має сплатити йому імпортер за відван­тажені на його адресу товари (послуги), та зараховує ці кошти на рахунок клієнта (експортера) у себе в банку.

34. Розрахунковий баланс:

а) дає можливість визначити масштаби зовнішньоекономічної діяльності, особливо у сфері міжна­родного кредиту;

б) він недостатньо повно віддзер­калює стан справ, оскільки і серед іноземних боргів, і серед зобов'я­зань країни можуть бути як прострочені позиції, так і платежі, строк погашення яких ще не настав;

в) не враховує поточної заборгова­ності, а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами країни з одного боку і зобо­в'язаннями перед іноземними вкладниками з другого.