Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Політологія - Методичка

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
298.24 Кб
Скачать

6. Найпоширеніший підхід до пояснення феномену політичних еліт це:

а) біхевіорний;

б) ціннісний;

в) функціональний;

г) реляціоністський.

7.Суть лідерства становлять відносини:

а) владарювання одних груп над іншими; б) відповідальності за стан справ у суспільстві; в) домінування і підпорядкування; г) популярності і впливу.

8.Політичними лідерами не можуть бути:

а) депутати парламенту; б) керівники політичних партій;

в) міністри або члени уряду; г) керівники держави.

9.Керівництво і лідерство розрізняються:

а) рівнем впливу; авторитетом; б) мірою використання влади; в) результатами діяльності; г) функціями.

10. Культ особи базується на:

а) авторитеті лідера; б) обожнюванні лідера;

в) примусі з боку влади або лідера; г) зловживанні владою.

Варіант №32

Теоретичні питання:

1.Дайте визначення таких понять:

форма правління, політичний режим, президентська республіка, унітарна держава, монархія.

2.Міжнародні відносини та міжнародна політика.

 

 

 

3. Тест №15

 

 

 

 

1.Перші

спроби

раціонального

осмислення

конфліктів

були

зроблені:

 

 

 

 

 

 

 

а) гуманістами епохи Відродження;

 

 

 

 

б) просвітниками;

 

 

 

 

 

 

в) марксизмом;

 

 

 

 

 

 

г) позитивізмом.

 

 

 

 

 

 

2. Автором загальної теорії конфліктів є:

 

 

 

а) В.Ленін;

б) К.Маркс;

в) К.Боулдінг

г) Г.Гегель.

 

51

3. Політичні конфлікти є явищами:

а) закономірними;

б) випадковими;

в) умисними;

г) неприродними.

4.Політичний конфлікт це зіткнення з:

а) приводу економічних інтересів; б) територіальних;

в) розподілу духовних цінностей у суспільстві; г) владарювання чи панування у суспільстві.

5.Найоптимальніший вихід із конфлікту:

а) застосування сили; б) приборкання противника;

в) пошук компромісних рішень; г) ухилення від вирішення.

6.Політичний конфлікт не може бути проявом:

а) кризи розподілу матеріальних цінностей; б) кризи легітимності; в) політичної кризи;

г) кризи політичної участі.

7.До проявів політичних конфліктів не відноситься:

а) страйк; б) погроза;

в) заколот;

г) боротьба на виборах.

8. Суб’єктами етнополітичних конфліктів є:

а) міжнародні організації;

б) держави;

в) соціальні групи;

 

г) боротьба на виборах.

9. Основним методом вирішення політичних конфліктів є:

а) конфронтація;

б) суд;

в) шантаж;

г) консенсус.

10. Консенсус це:

а) зіткнення різноспрямованих сил; б) нав’язування іншій стороні вигідного для себе рішення;

в) зближення позицій на основі взаємних поступок; г) перерозподіл ролей і статусів.

11. Вперше теоретичний аналіз причин соціальних конфліктів

зробив:

 

а) Ф. Бекон;

б) Т.Мор; в) К.Маркс; г) В.Ленін.

Варіант №33

Теоретичні питання:

1. З’ясуйте зміст таких понять:

політична культура, політична свідомість, політична ідеологія, партійна система, коаліція.

2. Шляхи та проблеми побудови правової, демократичної держави в Україні.

52

3.Тест №16

1.Світовий політичний розвиток це:

а) перехід сучасних політичних систем від одного типу до іншого; б) спосіб відтворення суспільного життя з найбільш гуманними формами існування людини; в) процес поглиблення міжнародних відносин;

г) процес трансформації міжнародного порядку.

2. Міжнародна політика це:

а) діяльність окремих держав на міжнародній арені; б) закордонна діяльність недержавних суб’єктів;

в) сукупність дій політичних суб’єктів на міжнародній арені; г) повноваження спеціальних органів зовнішньополітичної діяльності.

3. Зовнішня політика це:

а) діяльність держави на міжнародній арені; б) задоволення державних інтересів на міжнародній арені силовими засобами; в) протистояння з сусідніми державами.

4.До принципів міжнародної політики не відносяться:

а) суверенна рівність держав; б) втручання у внутрішні справи інших держав; в) територіальна цілісніть;

г) рівноправ’я у міжнародних відносинах.

5.Пріорітетним методом вирішення спільним міжнародних проблем є:

а) переговори, діалог між конфліктуючими сторонами; б) втручання третіх країн і Світового співтовариства; в) тиск сильнішої сторони; г) використання сили з боку однієї із сторін.

6.Термін «Геополітика» означає:

а) один із методів політичного дослідження; б) встановлення дипломатичних відносин; в) політична конфронтація;

г) політична концепція міжнародних відносин держав чи блоків держав.

7. Термін «глобалізація» означає:

а) залежність країн від просторового розташування;кордонів; б) перетворення світового співтовариства у світове суспільство, створення об’єднаного світу;

в) експансія капіталізму і його трансформація в інтегральну глобальну систему; г) стирання культурних, етнічних відмінностей між народами.

8. Основний шлях вирішення проблем виживання людства – це:

а) відмова від техногенної цивілізації; б) мирне освоєння космосу;

в) подолання глобальних проблем сучасності спільними зусиллями;

53

г) інтеграція Європи.

 

9. Україна є членом:

 

а) НАТО; б) Євросоюзу; в) СОТ;

г) ООН.

10. Національні інтереси України вимагають:

а) реалізації принципу нейтралітету; б) участі у діяльності усіх міжнародних організаціях; в) інтеграції з Білорусією; г) євроатлантичні інтеграції.

Варіант №34

Теоретичні питання:

1.Розкрийте зміст таких понять:

вибори, політична опозиція, виборчі системи, пропорційна виборча система, мажоритарна виборча система.

2.Політика, як соціальне явище.

3. Тест №17

1.Стабільність політичного життя забезпечує:

а) застосування примусу стосовно опозиційних сил; б) узгодження інтересів та досягнення консенсусу між суб’єктами політики; в) дотримання законів;

г) задоволення інтересів політичної еліти.

2. Закономірності політичного життя це:

а) система принципів і способів раціонального пізнання політичної дійсності; б) об’єктивно існуючі суттєві зв’язки її явищ, що повторюються;

в) зразки конструювання абстрактних трактувань політичних явищ і процесів; г) відображення найсуттєвіших відносин політичної дійсності.

3. Влада – це:

а) підпорядкування людей етичним, естетичним, моральним нормам, виробленим суспільством.

б) підпорядкування людей релігійним догматам; в) здатність впливати на діяльність людей з допомогою відповідних засобів – волі, авторитету, права, насильства; г) організоване насилля одного класу над іншими.

4. Політична влада в правовій державі – це:

а) використання політичною елітою своїх переваг; б) уміння нав’язувати свою волю іншим;

в) делегування суспільством державі політичних повноважень; г) панування одних над іншими.

5. Легітимність влади – це:

54

а) згода громадян з правом одних здійснювати вплив на інших; б) неповага до влади; в) правомірність влади;

г) страх перед владою, зумовлений репресіями.

6. Політична система – це:

а) об’єднання державних органів, правлячих партій і організацій; б) цілісна, впорядкована сукупність інститутів, відносин, ідей, норм та методів, пов’язаних з реалізацією політичних інтересів людей;

в) сукупність взаємодій, з допомогою яких відбувається владний розподіл цінностей у суспільстві; г) сукупність державних інститутів.

7. Державний суверенітет характеризується:

а) незалежність вищих державних органів влади від суспільства; б) тотальний контроль з боку держави над суспільством;

в) верховенство влади держави всередині країни та її незалежність у зовнішніх відносинах; г) обмеження влади держави з боку інших політичних інститутів.

8.Основна відмінність між політичними і громадськими організаціями:

а) кількісний склад; б) мета і завдання, для яких вони створюються;

в) організаційна структура; г) методи діяльності.

9.Національний інтерес – це:

а) прагнення нації до самозбереження; б) відстоювання політичних прав;

в) відродження культурно-духовної самобутності; г) державно-політичне самовизначення.

10. Політична ідеологія – це:

а) упорядкована, струнка система поглядів, які виражають ставлення до дійсності, цілі й програми, спрямовані на зміцнення, розвиток чи зміну даних суспільних відносин; б) монопольна система поглядів, цінностей і норм якогось одного

політичного суб’єкта, що відображає начебто інтереси всіх; в) система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади; г) сукупність почуттів, настроїв, думок стосовно політики.

55

ЛІТЕРАТУРА

1.Аляєв Г..Є “Політологія”: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Полтава: АСМІ, 2007. – 280с.

2.Арендт Х. Джерела тоталітаризму/ Переклад з англ. К.: Дух і літера, 2002.

575с.

3.Баландьє Ж. Політична антропологія / Пер з фр. – К.: Альтепрес, 2002. –

252с.

4.Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів. – 2 вид., перероблене і доповнене. – К.: АМУПП, 2000. – 198с.

5.Брегеда А.Ю. Основи політології: Навч. посібн. – К.: КНЕУ, 2003. – 324с.

6.Бурдяк В.І., Ротар Н.Ю. Політична культура, ідеологія, психологія: Навч. посібн. – Чернівці: Рута, 2000. – 104с.

7.Бурдяк Г.Я. Міжнародна політика та міжнародні відносини в сучасному світі: Навч. посібн. для студ. техн. вузів. – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 60с.

8.Вебер М. Политика как призвание и профессия//Избр. Произвед. – М., 1990. –

9.Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру:

К.: Генеза, 2005. – 288с.

10.Гаевский Б.А. Философия политики. – К.: МАУП, 2001. – 174с.

11.Гелей С., Рутар С., Кентус О. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. – Л.: Вид-во Львівської комерційної академії, 2002. – 224с.

12.Головатий М.Ф. Політичний менеджмент. Навч. посібн. – К.: МАУП, 2005. – 264с.

13.Гринюк. Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація. – К.: Видавничий дім “Ін-Юре”, 2004, - 386с.

14.Даль Р.А. – Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція/ Пер. з англійського О.Д. Білогорського. – Х.: Каравела, 2002. – 216с.

15.ДемиденкоГ.Г. Історія вчень про право і державу: підруч.для студ. юрид. вищих. навч. закл. – Х.: Консум, 2004. - 431с.

16. Дем`яненко

Б.Л.Три

моделі

тоталітаризму: Порівнняльний

аналіз

фашизму, більшовизму та націонал-соціалізму. – К.: Нелень, 2000 – 288с.

 

17.Європейський Союз: Словник-довідник / М. Марченко (ред. упор.). – 3 вид .оновлене К.: К.І.С., 2006 – 140с.

18.История политических и правовых учений : Учебник для вузов /Под. ред. О. Э. Лейста. – М. : Зеркало, 2002. – 678с.

19.История политических и правовых учений: Учебник для вузов. – Изд. 2- е, Стереотип. / Под.общ. ред. В.С.Нерсесянца. – М.: НОРМА, 2003. –727с.

20.Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби. Посібник. – К. : Вид. Центр

“Академія”,2003. – 304с.

21.Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера/Є. Причепій

(ред.). – К.: ВК Тов. “Тандем”, 2002. – 582с.

22.Корж Ю.М., Іщенко М.І., Смирнов В.В., Громов Г.І. Політологія. Курс лекцій для студ. усіх спец. заоч. ф.н. – К.: НУХТ, 2009.

56

23.Кухта Б. Л. З історії української політичної думки. – К., 1994.

24.Кухта Б.Л. Феномен політичного лідера. Історичні силуети на тлі епох. –

Л.: Кольварія, 2000. – 232с.

25. Мала енциклопедія державознавства НАН України.: Римаренко Ю..І (відп. ред.) – К .: Довіра: Генеза, 1996. – 942с.

26.Нагорна Л.П. Політична мова і мовна політика.: діапазон можливостей політичної лінгвістики. – К.: Світогляд, 2005. – 316с.

27.Націоналізм : Антологія ./ Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий.К.:

Смолоскип, 2000. – 872с.

28.Обушний М.І., Коваленко А.А., Ткач І. Політологія : Довідник /за ред. Обушного. М.І. – К.: Довіра, 2004. – 599с.

29.Політичні партії в Україні: Інформ. довід.вид. / Я.В. Давидович (голов.

ред.) – 2 вид., доп. – К.: Атіка , 2005. – 440с.

30.Політичні партії України: Ю. Шайгородський (укл.). – К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2005.

31.Політичні режими сучасності та перехід до демократії(колективна монограф. (С.А. Довимука, А.Ф. Колодій, А.Ю. Кужелюк, В.І. Харченко ).

Львів, 1999. – 168с.

32. Політична система сучасної України.: особливості становлення , і тенденції розвитку : Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти. (За ред. Ф.М. Рудича. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 326с.

33.Політологія: історія та методологія/ Андрущенко В.П. Антоненко В.Г. Ануфрієв Л.О. та ін.; За ред. Ф.М. Кирилюка. – К.: Здоров`я, 2000. – 632с.

34.Політологія / Ф.М.Кирилюк, М.І Обушний, М.І. Хилько та ін. : За ред. Ф.М.Кирилюка. – К.: Здоров`я, 2004. 776с.

35.Політологія. Навч.-метод. комплекс: Підручник. – К.: Центр навч. л-

ри,2004. – 704с.

36.Потульницький В.А Теорія української політології. – Курс лекцій . – К.;

Либідь, 1993. – 396с.

37.Практикум з політології/ За ред. Ф.М. Кирилюка. – К.: Вид. дім “Комп`ютерпрес”, 2003. – 622с.

38.Практикум по политологии: Учеб. пособиє для вузов/Под. ред. М.А.Василина. – М.: 2000. –384с.

38.Рабінович П.М., Хавронюк М..І Права людини і громадянина: Навч.

посібник. – К., - Атіка, 2004. – 463с.

39.Рудич Ф. Політична наука в Україні. Стан і перспективи// Політичний менеджмент. – 2003. – №1.

40.Рудич Ф.М. Політологія. – Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2005. – 412с.

41.Рябов С.Г. – Політична теорія держави. – 2-е вид. – К.: Тандем, 1996.

42.Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 396 с.

43.Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: Энциклопедический справочник. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – ХХ, 699с.

57

44.Скиба В., Горбатенко В., Трутенко В. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К.: Основи, 1998. – 718с.

45.Ірін О.В. Політологія. Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами: Навчально-наочний посібник для студентів вищих навчальних закладів– Кременчук: ПП Щербатик О.В., 2006. – 240с.

46.Футей Б. Становлення правової держави в Україні1991 – 2005 рр. – 2 вид., доповнене і перероблене. – К.: Юрінкомінтер, 2005. – 351с.

47.Халипов В.Ф. Кратология – наука о власти: концепция. – М. Экономика, 2002 – 367с.

48.Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Навч. посібн. –

К.: Кондор, 2004. – 172с.

49.Черныш А.М. Политические теории мира: история и современность: Курс лекций для вузов. – О.: Астропринт, 2005. – 300с.

50.Шевчук П.І. Соціальна політика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів.

2-е вид. – Л.: Світ, 2005. – 400с.

51.Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

52.Шляхтун П.П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К.: Парламентське видавництво, 2003 – 151с.

53.Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник.

К.: Либідь, 2002. – 576с.

54.Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових учень: Підручник. – К.: Юрінкомінтер, 2004. – 464с.

58

ДОДАТОК 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра економічної теорії і політології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ ПОЛІТОЛОГІЯ

Варіант № 1

Виконав

студент З Фін II-1

Остапець Ю.Л

Київ 2009

59

Навчальне видання

ПОЛІТОЛОГІЯ

Методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи

для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання

Видання подається в авторській редакції

ПІДП. ДО ДРУКУ 24.09.09. УМ. ДРУК. АРК. 3,69. НАКЛАД 100 ПР.

ЗАМ. № 120-09А

РВЦ НУХТ. 01033 КИЇВ-33, ВУЛ. ВОЛОДИМИРСЬКА, 68

WWW.BOOK.NUHT.EDU.UA

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ СЕРІЯ ДК № 1786 ВІД 18.05.04 Р.

60