Розділ іі. Методика навчання стройових вправ в молодшій і середній групах.
Побудова в пари (парами). Для закріплення навичок шикування в пари повторюється кілька разів. По команді «Розійдись!» всі діти ходять або бігають. А за розпорядженням «Станьте в пари!» шикуються в пари. Спочатку діти стають в пари хто з ким хоче, потім дається завдання запам’ятати з ким дитина стоїть в парі і після ходіння і бігу знайти свою пару. В подальшому шикування в пари проводиться за встановлений час як можна швидше. Використовуються рухливі ігри (Знайди собі пару та ін.). В пари можна шикуватись і під час руху. Діти ходять або бігають по всьому залу. За розпорядженням «Станьте в пари!» «В пари – шикуйсь!» кожна дитина знаходить собі пару, бере за руку і пари продовжують рух вперед. По команді «Розійдись!» діти ходять в розсипну. Таке завдання виконується кілька раз.
Побудова в одну шеренгу. В одну шеренгу група шикується спиною до вікон на відстані не менше одного кроку від стіни, а при двосторонньому освітленні – спиною до південних вікон, щоб світло не заважало дітям спостерігати за дітьми вихователя. Одночасно з подачею команди «В одну шеренгу – шикуйсь!» педагог стає в верхній правий куток на правому фланзі обличчям до фронту лівої сторони залу в положенні «струнко», піднімає ліву руку в бік, голову повертає вліво, показуючи напрямок побудови. Діти шикуються зліва від нього і приймають основну стойку. Як тільки діти починають шикуватись, вихователь робить кілька кроків вперед, повертається обличчям до групи і спостерігає за шикуванням. Рівняння проводиться по команді «Рівняйсь!». Всі інші діти повертають голову, вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя при підняте, і кожен повинен бачити груди четвертої (Наліво – рівняйсь!»). По цій команді діти повертають голову вліво і вирівнюються так, щоб бачити груди четвертої людини. Вихователь подає команду «Струнко!», по якій всі діти повертають голову прямо і стоять в основній стойці.
При навчанні дітей шикуванню в одну шеренгу користуються зоровими орієнтирами – предметами (кубиками, шнурами, стрічками), відстань між якими повинна бути така, щоб діти могли розташуватися, зберігаючи інтервал між ліктями. Дітям пропонується стати в основну стойку біля кубика обличчям до вихователя, злегка торкаючись носками предмета. Замість кубиків можна використовувати шнур, на якому зв’язані стрічечки на відстані 40 – 45 см. Кубики, стрічки допомагають уточнить поняття про інтервал між ліктями і вміння зберігати його при шикуванні.
Спочатку діти шикуються за наказом вихователя «Діти, станьте біля кубика (стрічечки, шнура) один біля одного обличчям до мене!», «Діти, станьте рядочком біля шнура!», «Діти, станьте в одну шеренгу!» (Поступово діти підводяться до шикування в одну шеренгу по команді «В одну шеренгу – шикуйсь!»
Спочатку діти стають в будь-якому порядку, незалежно від їх зросту. На 4 році життя їх привчають шикуватись по зросту і пропонують запам’ятати своє місце в шерензі. Для закріплення навичок шикування в одну шеренгу даються різноманітні завдання. Наприклад, по команді «Розійдись!» вихователь пропонує дітям ходить, або бігать по всьому залу (вроздріб), а потім по новій команді знову стати на своє місце. Такі завдання виконуються кілька раз.
Щоб шеренга була рівною дітей вчать спочатку рівнятися предметами (стрічки, шнур). Шикуючи дітей біля шнура, привчають дивитися на носки поряд стоячої дитини («По носках – рівняйсь!»). після того як діти навчаться рівнятись по шнурку, носках, дається завдання рівнятися на груди («По грудях – рівняйся!»).
Шикуватися в одну шеренгу дітям пропонують спочатку в одному (знайомому) місці, а потім – в будь-якому. Коли діти засвоять шикування в одну шеренгу, можна проводить рухливі ігри, в яких буде використовуватись вказане шикування («Переліт пташок», «Два морози» та ін.). перебудова із колони по одному в колону по три, чотири в молодших групах проводяться з використанням зорових орієнтирів. На підлогу кладуть кубики, біля яких повинні стать направляючі колон. Для кожної дитини першої колони справа ставляться предмети на відстані витягнутих рук, щоб додержувалась дистанція. Вихователь ділить групу по три або чотири підгрупи і назначають направляючих колон. Потім по команді «Направляючі, виводьте по черзі свої колони на місця!» направляючий першої колони (підгрупи) веде дітей до першого предмета. Діти першої підгрупи рівняються в потилицю, намагаються зберегти дистанцію між собою, орієнтуючих на предмети, що стоять справа. Потім ідуть по черзі друга, третя і четверта колони до своїх предметів. Діти другої підгрупи рівняються по першій, третьої підгрупи – по другій, а четвертої – по третій. Коли всі діти шикуються в колону на чотири, то провіряється збереження дистанції і інтервалу між дітьми підняттям рук вперед до рівня плеч попереду стоячої дитини, а потім в сторони. Коли всі колони продовжували ходьбу на місці, то треба подать команду («На місці – стій!»). Надалі всі колони на чолі з направляючими по команді «Направляючі зі своїми колонами, на свої місця – руш!» ідуть одночасно до своїх предметів.
Поворот направо переступанням на місці робиться два рахунки. По команді «Переступанням напра-во!» на рахунок «раз» з поворотом тулуба переставляється направо нога, на рахунок «два» ліва нога приставляється до правої. Поворот направо виконується аналогічним способом.
В подальшому шикуванні в одну шеренгу проводиться біля шнура без стрічечок (для збереження інтервалу діти злегка торкаються один одного ліктями напівзігнутих рук), а потім і без зорових орієнтирів. Спочатку при навчанні шикуванні в коло використовуються зорові орієнтири: по колу ставляться предмети (кубики та ін.) або кладеться шнур з зав’язаними стрічечками (на визначену відстань), в центр кола ставиться предмет (кубик, кегля та ін.). вихователь пропонує дітям стати біля кубиків, стрічечок, вздовж шнура обличчям до центра (кубика). Він пояснює, що відстань від кожної дитини до центру (предмета) однакове, пропонує виміряти оком, запам’ятати цю відстань і вирівняти коло. Надалі шнур забирають. Діти стають навколо лежачого в центрі предмета, беруться за руки і вирівнюють коло на око (в середину кола можна замість предмета поставить дитину чи стать самому вихователю). Потім діти привчаються визначати відстань від одної дитини до іншої, стоячого направити по колу, і шикуються в коло, орієнтуючих на нього при цьому спочатку держачись за руки, а потім без допомоги рук. Спочатку діти шикуються в коло в будь-якому порядку, хто з ким хоче, потім – по зросту. Важливо тільки щоб, коло не розривалося, не звужувалося і не розширювалось. З цією метою вихователь згадує: «Діти, коло повинне бути рівним, як обруч».
Для перевірки відстані між дітьми при шикуванні в коло вихователь пропонує взятися за руки і підняти їх в сторону. Діти шикуються в коло за розпорядженням «Станьте в коло! (Раз, два, три – в коло швидше біжи!» «В коло – шикуйсь!»).
Для закріплення навичок шикування в коло дітям дається завдання «Розійдись!». Діти ходять або бігають хто де хоче, потім за наказом вихователя знову займають свої місця і вирівнюють коло.
Для шикування двох, трьох, чотирьох і більше кіл спочатку доцільно, так же як і при шикуванні в одне коло, користуватися зоровими орієнтирами. Дітей ділять на два, три, чотири підгрупи. Вони ходять або бігають по залу, а після сигналу вихователя кожна підгрупа шикується навкруги вказаного їй орієнтиру (предмета, вибраного для цієї дитини). В подальшому завдання утруднюється після ходьби чи бігу діти закривають очі, а вихователь переставляє предмети (ведучих) в інші місця і за наказом «Станьте в коло діти знаходять свої предмети і шикуються біля них.
Діти повинні не тільки шикуватися в коло, але і швидко. Для закріплення набутих навичок використовуються рухливі ігри («Карусель», «Теремок» та ін.).
При шикуванні в напівколо.
Спочатку при навчанні шикуванню на півколом разом з поясненням використовуються зорові орієнтири (кубики, шнури та ін.). предмети ставлять півколом, і діти за наказом «Станьте на півколом!» стають біля них обличчям до центру, додержуючи інтервал і прийнявши основну стойку. Після того як діти засвоять шикування при допомозі зорових орієнтирів, вони виконують його на око.
Шикування в розсипну – навчання шикування в розсипну проводиться при допомозі зорових орієнтирів. Для цього предмети (кубики, кеглі та ін.) ставляться в різних місцях залу на такій відстані (витягнутих вперед в сторони рук), щоб діти при виконанні вправ не зачіплювали один одного.
За розпорядженням «Станьте в розсипну!» («В розсипну – шикуйсь!») діти стають біля предметів обличчям в один бік (до вихователя).
При шикуванні в розсипну можна використовувати імітації: діти піднявши в сторону руки, бігають, крутяться сніжинками, стараючись не зачепити товариша. За сигналом вихователя «Сніжинки впали» діти зупиняються і перевіряють інтервал і дистанцію при допомозі рук або очей. Якщо діти торкають один одного руками, то вони розмикаються (відходячи один від одного), а після цього спускають руки вниз. Поворот стрибком виконується на один рахунок. По команді «Стрибком направо!» на рахунок «раз» треба злегка зігнути ноги в колінах, руки держать вільно або відвести трохи назад (приготуватись). На рахунок «два», розгинаючи ноги, відштовхуючись від підлоги, прижати руки до стегон і стрибнуть з поворотом направо, приземлитися на носочки (коліна злегка зігнути) з швидким переходом на всю ступню. Поворот стрибком наліво треба розучувати так же, як і поворот стрибком направо.
Розмикання в колі, напівколі проводиться на витягнуті руки, діти роблять кроки назад («На два кроки розім-кнись!»). При змиканні («В коло зімк-нись!») кроки виконуються вперед, і після цього руки опускають вниз.