- •Курсова робота
- •З педагогіки
- •На тему:
- •«Роль екологічних знань у формуванні екологічної свідомості учнів середнього шкільного віку»
- •Розділ 1 екологічна освіта в школі та в позашкільний час
- •1.1. Особливості екологічного виховання і формування екологічної культури у школі
- •1.2. Висвітлення екологічних проблем на уроках 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
- •1.3. Позашкільна екологічна освіта та виховання
- •1.4. Аналіз проблеми екологічної освіти та виховання в Україні та за кордоном
- •Розділ 2 особливості формування екологічної свідомості школярів середнього шкільного віку
- •2.1. Особливості підліткового віку
- •2.2. Умови формування екологічної свідомості
- •2.3. Різноманітність форм і видів екологічної діяльності школярів у позакласній роботі
- •Висновки
- •Додатки додаток а
- •Список використаних джерел
Розділ 2 особливості формування екологічної свідомості школярів середнього шкільного віку
2.1. Особливості підліткового віку
Середній шкільний вік (від 10 до 15 років) – перехідний від дитинства до юності. Він характеризується загальним піднесенням життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму. У цьому віці здійснюється бурхливе зростання всього організму.
У підлітковому віці продовжує розвиватись нервова система. Мозок підлітка за вагою і об’ємом мало чим відрізняється від мозку дорослої людини. Зростає роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами й емоціями. Однак, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків характерна підвищена збудливість.
Сприймання підлітка більш цілеспрямоване, планомірне й організоване, ніж у молодшого школяра. Інколи воно характеризується витонченістю і глибиною, а, інколи, – поверховістю. Невміння пов’язувати сприймання навколишнього життя з навчальним матеріалом – характерна особливість учнів середнього шкільного віку.
Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку – її специфічна вибірковість: цікаві уроки чи цікаві справи надзвичайно захоплюють підлітків і вони можуть довго зосереджуватись на одному матеріалі чи явищі. Однак,легка збудливість, цікавість до надзвичайного, яскравого часто є причиною мимовільного перенесення уваги [8, c. 163].
У підлітковому віці мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Поліпшується здатність до абстрактного мислення. З’являється нова риса – критичність. Підліток бездумно не спирається на авторитет вчителя чи підручника, він прагне мати власну думку, схильний до дискусії і заперечень. Середній шкільний вік є найсприятливішим для розвитку творчого мислення.
У підлітковий період здійснюється інтенсивне моральне й соціальне формування особистості. Однак, світогляд, моральні ідеали, система оціночних суджень, моральні принципи, якими керується школяр у своїй поведінці ще не набули стійкості, міцності, їх легко руйнують думки товаришів, суперечності життя. В залежності від того, який моральний досвід здобуде підліток, буде формуватися його особистість.
Дослідження внутрішнього світу підлітків свідчать, що однією з найсерйозніших проблем середнього шкільного віку є неузгодженість переконань, моральних ідей і понять,з одного боку, з вчинками, поведінкою, – з іншого. Наміри, зазвичай, благородні, а вчинки – далеко не завжди прекрасні.
Виховна робота з школярами середнього віку – найважливіше і найскладніше з нинішніх завдань вчителя [8, с. 63].
Педагог повинен зуміти не лише донести свої знання учням, а ще й прикласти усіх зусиль для того, щоб вони їх усвідомили. Перш за все треба зрозуміти особливості підліткового віку і відповідно до цього шукати власний підхід до кожного з учнів.
За словами В. О. Сухомлинського, добрі почуття в дитині утверджуються одночасно з пізнанням світу.
Питання екологічного виховання не сприймаються більшістю людей як особисті. Переконання формуються з дитинства. Потрібно, перш за все, щоб батьки і педагоги володіли екологічною культурою. Адже в будь-якому дуже часто діти, іноді навіть несвідомо, повторюють вчинки батьків, вчителів і не тільки хороші вчинки, але й погані. Завданням вчителів, батьків є виховання любові дитини до Вітчизни, бережливого ставлення до рідної природи. Сприйняття природи допомагає розвивати такі якості у дитини, як життєрадісність, емоціональність, чуйність та поважне ставлення до всього живого. Якщо школяра привчати милуватися яскравими барвами неба, просторами ланів, формою сніжинки, польотом ластівки, у нього розвиватиметься художній смак, потяг до творчості та одночасно глибше сприйняття навколишнього світу.