Формувальної ділянки з агрегатом різання бруса різцем з рухливими струнами.

А - схема ділянки; Б - розміри одного із сучасних різців;1 - мундштук преса; 2 - різець з розсовуванням цеглин на задану відстань; 3 - конвеєр завантаження рамок; 4 – подавач рамок або рейок; 5 - обгінний конвеєр;6 - конвеєр подачі рамок до елеватора; 7 – накопичувач рамок (елеватор).

На багатьох вітчизняних заводах по випуску рядової керамічної цегли використовуються застарілі однострунні різці. Основний елемент цього різця (рис. 14.7) - смичок зі струною, - за один цикл обертається навколо осі вниз, розрізаючи брус, а потім повертається нагору, у вихідне положення.

Різець працює в такий спосіб. Брус виходить із мундштука преса зі змінною швидкістю. За рахунок сил тертя швидкість бруса

364

рівняється швидкості стрічки конвеєра 1. Вал барабана конвеєра 1 обертає шестірню 2 і кулачок 3.

Рис. 14.7. Схема однострунного різця

1 - стрічковий конвеєр для опирання бруса; 2 - шестірня з пальцями; 3 - кулачок, що забезпечує поздовжній рух смичка й полозів разом із брусом; 4 - тяга поздовжнього руху; 5 - гільза, на якій закріплені полози і смичок; 6 - приводний вал смичка; 7 - смичок із пристроєм кріплення й натяжки; 8 - тяга обертання приводного вала смичка; 9 - важіль включення руху смичка; 10 - механізм притиску фрикціону включення привода смичка; 11- проміжний вал привода смичка; 12 - кулачок; 13 - фрикціон включення привода смичка; 14 - шестірня привода фрикціону; 15 - проміжна шестірня; 16 - пасова передача; 17 - двигун привода смичка; 18 - гальмовий диск; 19 - пружина гальмового диска; 20 - вісь важеля включення руху смичка; 21 - полози для опирання бруса під час різання; 22 - вал фрикціону.

Останній генерує зворотно-поступальний рух ролика, що тягою 4 передається гільзі 5, пов'язаної з полозками 21 і струнним смичком 7. За рахунок такої досить складної конструкції швидкість поздовжнього руху полозків 21 разом зі струнним смичком 7 рівняється швидкості бруса. Циклічний обертовий рух смичка 7 (робочий рух - різання - униз, зворотне - нагору) виконується від двигуна 17 через ремінну 16 і зубчасту передачі за допомогою фрикціону 13, що управляється важелем 9. Складна конст

рукція з багатьма шарнірами вимагає частого і кваліфікованого регулювання. Різець досить стабільно працює при виконанні 1…2 різань за секунду, а досягнення задовільної якості різання при вищій продуктивності проблематично.

Схема формувальної ділянки з агрегатом різання бруса нерухомими струнами, або багатострунним різьбярем, як його звичайно називають, наведена на рис. 14.8.

Рис. 14.8. Схема ланцюгів устаткування формувальної ділянки з багатострунним різцем типу «Multicut» фірми «Freyraatic»

1 - мундштук преса; 2 - однострунний різець блоків; 3 - багатострунний різець;4 - конвеєри розсовування цегли (за схемою А); 5 - подавач рамок або рейок;б - конвеєр завантаження рамок сирцем; 7 - обгінний конвеєр; 8 - накопичувач рамок(елеватор); 9 - конвеєр подачі рамок до елеватора.

Спочатку брус, що виходить із мундштука 1 преса, у процесі його руху ріжуть різцем 2 на окремі блоки-заготівки, довжина яких (1,0…1,5 м) визначається довжиною рамок L, що є базовою для розміщення всіх складових частин ділянки. Відрізана заготівка відокремлюється від бруса обгінним стрічковим конвеєром і кон-

366

веєром із двох стрічок подається в основний різець. Далі заготівка продавлюється крізь нерухомі струни, які розрізають брус на окремі цеглини. Відрізані крайніми струнами крайки блоку повертаються в змішувач або в прес на переробку. Розсовування цегли виконується в зоні 4 за схемою А, при переході з одного конвеєра на іншій. Далі відбувається процес, аналогічний тому, що вже описано в схемі на рис. 14.6.

Найпростіша схема багатострунного різця заснована на проштовхуванні бруса крізь розміщені під кутом нерухомі струни. Тертя по опорних поверхнях, посилене складовю зусилля різання, ушкоджує поверхні сирцю. У сучасних схемах брус під час різання не рухається щодо тієї поверхні, на яку він опирається.

14.2.5. Транспортування рамок із сирцем

Одна із систем транспортування, характерна для камерних сушарок, заснована на використанні багатополичної вагонетки (БПВ), що працює в комплекті з передаточним візком, і двох елеваторів-накопичувачів рамок зі свіжесформованим і висушеним сирцем. Принципова схема БПВ наведена на рис. 14.9.

Багатополична вагонетка працює в комплекті з передаточним візком, що переїжджає від елеваторів до сушарок. Цей комплект є тим елементом системи, що працює найбільше напружено, обмежуючи продуктивність усієї формувальної ділянки. Тому доцільні заходи щодо нарощування швидкості руху візка і вагонетки, збільшенню ємності багатополичнї вагонетки, а також по скороченню часу стикування рейок багатополичнї вагонетки з тими, що ведуть до елеваторів і окремих сушарок.

Вантажопідйомність візків багатополичної вагонетки становить 2…3 т, максимальна швидкість пересування візка і вагонетки -1,9 і 1,5 м/с, встановлена потужність – 8…11 квт, маса - 2200 кг, габаритні розміри, мм: довжина - 2900, ширина - 1600, висота - 3300.

Для підвищення продуктивності візків часто використовують прохідні камерні сушарки із двома дверима - на вході і виході. Такі сушарки завантажують одним візком із багатополичною вагонеткою, а розвантажують - іншої. Збільшена продуктивність досягається придбанням додаткового візка і створенням ще одного робочого місця.

367

вагонеток і характерна для тонельних сушарок неперерв­ної дії. Схема формувальної ділянки з завантаженими сирцем рамками на полицях консольної сушильної вагонетки приве­дена на рис. 14.10.

На поворотній колоні 10 змонтовані з можливістью верти­кального руху два накопичувача рамок 9 с полицями, кількість яких така ж, як у консольних сушильних вагонетках. Під’йом по­лиць накопичувача 9 супроводжується наштовхуванням на них штовхачемем 8 заповнених сирцем рамок. Після заповнення всіх полиць поворотом колони 10 на місце завантаженого подається накопичувач 9 з порожніми полицями, а завантажений - переноситься в зону первантаження рамок на ва­гонетку.

Рис. 14.9. Схема багатополичної вагонетки

1 - рама вагонетки; 2 - стійка; 3 – під’йомна рама; 4 - поллиці; 5 - механизм під’йому.

Возик 11 с поворотним кругом має дві позиції. На одній, віддаленій від колонны 10, відбуваються: наштовхування на возик порожніх

368

возиків з рейкової колії 15; поворот круга на 180° або 90°; зіштовхування завантажених візків з возика на рейкову колію 14 для транспортування до сушил. На другій позиції рамки с сирцем перевантажується з полиць накопичувача 9 на полиці вагонетки опусканням накопичувача. Пересування возика 11 з однієї позиції на другу виконується за допомогою подавача 12, зіштовхування завантаженої рамками вагонетки - штовхачем 13. Поворотний круг має дорожку і пристрій фіксації сушильного візка.

Рис. 14.10. Схема ланцюгів обладнання формувальної ділянки с укладанням рамок на консольні сушильні вагонетки

1 - прес; 2 - приймальнийй конвейєр; 3 - різчик з системою розсування цегли на за­дану відстань; 4 - конвеєр повертання браку; 5 - конвейер завантаження рамок сирцем; 6 - подавач рамок або рейок; 7 - обгонний рольганг; 8 - штовхач для подвоєння ра­мок; 9 - накопичувач рамок; 10 - поворотна колона; 11 - возик з поворотним кру­гом; 12-подавач возика; 13 - штовхач; 14,15-рейкові колії.

Склад обладнання для транспортування возика з сирцем на ділянці сушиння з тунельними сушилками приведений на схемі-рис. 14.11.

Возики зі свіжесформованим сирцем з рейкового шляху 1 штовхачемем завантажують на передаточний возик 2, перевозять по рейковому шляху 4 тої тонельної сушилки, яка завантажується, и зіштовхують в зону дії штовхача 5. Після відкривання двері пристроєм 7 штовхач 5 штовхає нову вагонетку і з нею - весь потяг скрізь сушилку. Вагонетку с висушеним сирцем після відкривання дверей завантажують на передаточний візок 2 і по рейковому шляху 8 відвозять на ділянку укладання цнли на вагонетку випалу. Вагонетки з порожніми рамками самим возиком 2 перевозять до рейкового шляху 9 і

369

зіштовхують на цей шлях. Далі за допомогою ланцюгового штовхача вагонетки з порожніми рамками повертають на формувальну ділянку.

Реалізовано різні варіанти штовхачів 5: стаціонарний - з окремим штовхачем на кожен тунель; пересувний - єдиний на всі тунелі - який рухається по власних рейках; універсальний, розміщений на передаточних візках 2, здатний не тільки зіштовхувати вагонетки з візка 2 і проштовхувати весь поїзд крізь тунель, а ще і завантажувати вагонетки на візок.

12 5 3

і X

^у

^

/

/

4 / / / 7 /

><'

IB·

ч

/

f

^4 9

2

/ / н-·

7-"

) -*►

I

Рис. 14.11. Схема ланцюгів устаткування для транспортування вагонеток на ділянці сушіння з тунельними сушарками

1 - рейковий шлях від формувальної ділянки; 2 - передаточний візок; 3, 8 - рейкові шляхи передаточних візків; 4~рейкові шляхи тунельних сушарок; 5 - штовхач; 6 - тунельні сушарки; 7 - механізм закривання двері; 9 - рейковий шлях зі штовхачем повернення вагонеток з порожніми рамками на формувальну ділянку.

В останньому варіанті візок 2 виходить більше складним і дорогим. Крім універсального штовхача рейкового типу із чотирма упорами двосторонньої дії, на ньому розміщають ще і пристрій відкривання двері. Такий візок під'їжджає до рейкового шляху, універсальним штовхачем накочує вагонетку на себе і фіксує її; перевозить вагонетку до тунелю; відкриває двері; зіштовхують вагонетку із зусиллям, достатнім для проштовхування всієї кількості вагонеток крізь тунельну сушарку; зачиняє двері тунелю. Візок може працювати як на завантаженні, так і на розвантаженні тунельних сушарок, здатний перевозити до 4-х вагонеток і має два штовхачі. Вантажопідйомність таких передаточних візків становить 8…12 т, колія візка

370

і вагонетки - 1800 і 750 мм, швидкість переміщення візка -2…3 м/с, зусилля штовхання – 15…30 кН, тривалість завантаження (розвантаження) сушильної вагонетки штовхачем - 30 с, хід каретки підйомника двері- 2…2,5 м, встановлена потужність – 17…22 кВт, маса - 6000 кг, габаритні розміри, мм: довжина - 5000, ширина - 4000, висота - 3300.

Ланцюгові штовхачі для пересування потягів, завантажених і порожніх вагонеток до сушарок і від них, розміщені посередині рейкових шляхів, мають напрямні балки для кареток з упорами, які відхиляються, а також приводні і натяжні станції, заглиблені у фундамент і закриті плитами. Зусилля штовхання становить від 3 до 60 кН, швидкість штовхання - 0,05…0,12 м/с, довжина – 5…30 м, потужність -0,55…5,5 кВт, маса - 0,7…5,0 т.