Модель відновлення випуску видів продукції

Відновлення й поліпшення виготовленої продукції — це одна з найважливіших цілей підприємства з його виходу на світовий ринок.

Уся діяльність підприємства в такому напрямі є трудомісткою й тривалою. Тому вона здійснюється послідовно, відповідно до блок-схеми, показаної на рис. 25.1.

Вибір нових видів продукції й організація їхнього виробництва

Організація комплексної технічної підготовки виробництва

Організація підготовки виробництва у часі

Створення системи комплексної підготовки випуску нових виробів у часі

Організація переходу на випуск нових виробів у часі

Організація процесу освоєння виробів у часі

Організація масового чи серійного випуску нових виробів у часі

Розробка рекомендацій з підвищення ефективності випуску виробів у часі

Блок-схема моделі вибору, розробки й освоєння випуску нових виробів.

Вибір і організація випуску нових видів виробів

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки має сприяти постійному підвищенню техніко-організаційного рівня виробництва, випуску продукції високої якості, її конкурентоздатності на світовому ринку. Усе це вимагає постійного оновлення вироблюваної продукції.

Нові вироби — це продукція, вперше виготовлена в Україні, або ж модернізовані вироби, що одержали нову якісну характеристику за своїми техніко-економічними показниками й відповідають вимогам світових стандартів.

Життєвий цикл виробу включає три етапи: освоєння й початок промислового виробництва; значне збільшення обсягу виробництва, що забезпечує максимальний економічний ефект; стабільний випуск продукції. На третьому етапі відбувається зменшення економічного ефекту від вироблюваної продукції, і виникає необхідність вдосконалювати виріб. Тому для забезпечення ефективного виробництва підприємство мусить систематично оновлювати продукцію.

У світовій практиці склався певний досвід розробки нових виробів. Розробка складається з таких стадій: формування ідей, вибір оригінальної ідеї; розробка задуму та його перевірка; розробка стратегії маркетингу; аналіз можливостей виробництва і збуту продукції; випробування у ринкових умовах; розгортання комерційного випуску нових виробів.

Період організації підготовки до випуску нового виробу та його освоєння необхідно оцінювати критерієм оптимальності. Він являє собою економічний ефект (Е), що досягається підприємством від прискореного процесу підготовки, запуску виробництва й випуску виробів.

Сумарний економічний ефект (Е_заг) включає:

1. економічний ефект, що досягається на стадіях технічної підготовки виробництва (Em) завдяки скороченню витрат;

2. економічний ефект, одержаний завдяки освоєнню випуску нових виробів (Е_осв) за рахунок зниження собівартості продукції при нарощуванні обсягів її випуску;

1. економічний ефект, що досягається споживачами в процесі експлуатації нових

ВИробІВ (Е_Єкс)-

Отже, сумарний загальний ефект (Е_заг) від переходу на випуск нових виробів завдяки скороченню

циклу «дослідження — виробництво» визначається за формулою:

р = р а. р ₊ р

'-'заг ^L-ⁱmn ' ^L-'oce ' '-•екс

Скорочення термінів розробки, освоєння і впровадження у виробництво нових виробів має велике економічне значення. Це зумовлюється тим, що тривалі терміни розробки й підготовки до випуску нових виробів сповільнюють темпи науково-тех- нічного прогресу і негативно позначаються на підвищенні ефективності виробництва. Усе це відбувається за рахунок, по-перше, зниження ефективності вкладених коштів, їхнього заморожування, що призводить до зменшення можливого приросту національного доходу; по-друге, вироби, що випускаються, морально застарівають; по-третє, народне господарство втрачає потенційний економічний ефект, який можна одержати за умови своєчасного відновлення виробів, що випускаються.

Загальна річна економія від зниження собівартості виконання робіт підготовки виробництва (Е_ш) розраховується за формулою:

Езаг ~ E₃Q + Е_вр + Е_тдок~^ Е_ті) + Ещ, + Е_Пр_авт

де Е₃б — економія від збільшення випуску продукції за рахунок скорочення циклу освоєння нових виробів; Е_вр — сумарна економія витрат на всі види ресурсів; Е_тдок — економія від підвищення якості технічної документації; Е_тд — економія від підвищення точності виготовлення деталей; Е_ш — економія від дострокового звільнення використовуваних виробничих ПЛОЩ, зайнятих виготовленням деталей; Е_правт — економія від проектування за допомогою САПР.

Економічна оцінка різноманітних рішень підготовки виробництва нових виробів може виконуватися на основі використання економіко-математичноїмоделі в такому вигляді:

1)ІІХ,(^)^ >min

2)ПУРХ>Р

3)^Х_Г5=1;Х_ГХ{Щ

де Хгз — булева змінна, котра показує, чи використовується для г-го елемента виробу 5-та альтернатива його створення; Р_к — імовірність безвідмовної роботи г-го елемента за 5-тої .альтернативи його створення; — капіталовкладення в г-й елемент за використання 5-тої альтернативи його створення в залежності від Рт при К_п > 0; Р — імовірність безвідмовної роботи виробу.

У формулах (25.5-25.7) цільова функція характеризує вкладення, спрямовані на створення нового виробу. Вони повинні бути мінімальними. Обмеження (2) забезпечує надійність роботи нового виробу.