2 Розділ. Попит на гроші.

2.1.Трансакційний попит на гроші

Види попиту на гроші обумовлені двома основними функціями грошей: функції засобу обігу і функції засобу нагромадження. Перша функція обумовлює перший вид попиту на гроші - трансакційний. Оскільки гроші є засобом обігу, тобто виступають посередником в обміні, вони необхідні людям для купівлі товарів і послуг, для здійснення угод.

Трансакційний попит на гроші (transaction demand for money)- це попит на гроші для угод (transactions), тобто для купівлі товарів і послуг. Цей вид попиту на гроші був пояснений у класичній моделі, вважався єдиним видом попиту на гроші і виводився з рівняння кількісної теорії грошей, тобто з рівняння обміну (запропонованого американським економістом И.Фішером) і кембріджського рівняння (запропонованого англійським економістом, професором Кембріджського університету А.Маршаллом).

З рівняння кількісної теорії грошей (рівняння Фішера):

MxV=PxY

випливає, що єдиним фактором реального попиту на гроші (М/Р) є величина реального випуску (доходу) (Y). Аналогічний висновок випливає і з кембріджського рівняння. Виводячи це рівняння А.Маршалл припустив, що якщо людина отримує номінальний дохід (Y), то деяку частку цього доходу (к) вона зберігає у вигляді готівки. Для економіки в цілому номінальний дохід дорівнює добуткові реального доходу (випуску) на рівень цін (Р х Y), звідси одержуємо формулу: М = k PY, де М - номінальний попит на гроші, k -коефіцієнт ліквідності, що показує, яка частка доходу зберігається людьми у вигляді готівки, Р - рівень цін в економіці, Y - реальний випуск (дохід). Це і є кембріджське рівняння, що також показує пропорційну залежність попиту на гроші від рівня сукупного доходу (Y). Тому формула трансакційного попиту на гроші:

(M/P)^D_T = (M/P)^D (Y) = kY, де k=l/ V

Оскільки трансакційний попит на гроші залежить тільки від рівня доходу (і ця залежність позитивна) і не залежить від ставки відсотку, то графічно він може бути представлений двома способами:

Мал.1Трансакційний попит на гроші

Точка зору, що єдиним мотивом попиту на гроші є використання їх для здійснення угод існувала до середини 30-х років, поки не вийшла у світ книга Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», у якій Кейнс до трансакційного мотиву попиту на гроші додав ще 2 мотиви попиту на гроші -мотив обережності та спекулятивний мотив - і відповідно запропонував ще 2 види попиту на гроші: завбачливий і спекулятивний.

Завбачливий попит на гроші (попит на гроші з мотиву перестороги -precautionary demand for money) пояснюється тим, що крім запланованих покупок люди роблять і незаплановані. Передбачаючи подібні ситуації, коли гроші можуть знадобитися зненацька, люди зберігають додаткові суми грошей понад ті, які їм потрібні для запланованих покупок. Таким чином, попит на гроші з мотиву обережності виникає також з функції грошей як засобу обігу. На думку Кейнса, цей вид попиту на гроші не залежить від ставки відсотку та визначається тільки рівнем доходу, тому його графік аналогічний графікові трансакційного попиту на гроші.