1 Частина, теоретична

В ній розкриваються теоретичні питання відповідно до обраної теми. Її обсяг не повинен перевищувати 8 – 10 сторінок.

В теоретичній частині лаконічно, змістовно, логічно розкривається зміст основних понять. Розглядаються взаємозв’язки та логічні ланцюжки.

Кожний пункт повинен містити висновок.

2 частина, аналітична

В цій частині проводиться ґрунтовний аналіз діяльності досліджуваного підприємства.

П. 2.1. Природно – економічна характеристика господарства

Розташування досліджуваного господарства, (в якому селищі знаходиться, відстань від районного та обласного центрів); ПІП керівника.

Інформація для загальної характеристики господарств району

Господарства півдня та заходу району знаходяться в І агрокліматичному районі, а господарства півночі та сходу - в ІІ агрокліматичному районі.

І та ІІ агрокліматичний райони характеризуються помірно – теплим кліматом при значній кількості опадів та не дуже холодною зимою з відлигами. Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10⁰ складає 2450⁰ середньорічна температура дорівнює 5,7⁰. Найбільш холодними місяцями є січень та лютий.

В середньому за рік в районі переважають південно - західні (16 %) та південно – східні (15 %) вітри. В літній період переважають західні (14% – 17 %) та північно-західні (18% – 25 %) вітри. Середня швидкість вітру в червні 3,4 м/сек., в липні – 3,0 м/сек., в серпні – 2,9 м/сек. Кількість днів з сильним вітром 15 м/сек. та більше, за цей період складає 13.

Вітри, що переважають взимку, сприяють здуванню снігу зі схилів, на яких втрачається 50% снігу. Тому збільшення снігового покриву шляхом снігозатримання на схилових землях та плато є важливою ланкою протиерозійного комплексу.

Суховійні вітри сильно висушують землю, що знижує врожай сільськогосподарських культур, місцями від них вигорає природна рослинність. Відносна вологість повітря знижується до 30 %.

Вірогідність років з посухами усіх видів (середні, інтенсивні) дуже велика. Інтенсивні посухи бувають 1 раз в 15 – 20 років. Середня вологість повітря, в основному, коливається від 45% до 67%.

На сході району найбільш розповсюджені серед опадових відкладень четвертинні відкладення, які сформувалися під впливом Дніпровського обмерзання. Вони представлені лесовими суглинками, стародавніми та сучасними алювіальними та делювіальними відкладеннями. Найбільш розповсюджені серед них лесові суглинки, які є основною ґрунтоутворюючою породою. Лесові суглинки мають палеве, жовтяво-палеве, та буровато-палеве забарвлення, високу мікропоруватість, сипкий склад, характеризується високим вмістом карбонатів кальцію та відсутністю шкідливих для рослин сполук (сірководню, закису заліза). Наявність кальцію сприяє закріпленню органічних речовин в ґрунті та є важливим фактором структуроутворення. За механічним складом лесові суглинки великопиловато-супісчані, великопиловато-легкосуглиністі, великопиловато-середньосуглиністі, великопиловато-важкосуглиністі. Значний вміст мулистої фракції та наявність карбонатів кальцію в лесові суглинках сприяли формуванню на них, в основному, родючих темно – сірих опідзолених, чорноземів опідзолених та чорноземів реградованих, які найбільш придатних для вирощування культур, що найбільш вимогливі до наявності поживних речовин.

На заході району ґрунтоутворюють лесові суглинки, які мають світло - палеве та палеве забарвлення, сипкий склад. Вони тонко поруваті, характеризуються високим вмістом карбонатів кальцію, відсутністю шкідливих для рослин сполук. Значний вміст фізичної глини та карбонатів кальцію сприяло формуванню опідзолених ґрунтів, що придатні для вирощування культур та садів. Лесові суглинки, що грунтотвірні на пониженнях, внаслідок того, що ґрунтові води розташовані близько до поверхні, оглеєні і через це характеризуються щільністю, в′язкістю та наявністю закисних сполук заліза та марганцю. До четвертинні відкладення розташовані на підвищених ділянках. Вони легко поглинають вологу, але мають низьку здатність утримувати вологу. Ґрунти відрізняються низькою родючістю, а рослини часто відчувають нестачу вологи.

На півночі району геоморфологічна будова масиву досить складна, оскільки його формування відбувалося під впливом водольодовикових потоків. Незначна частина земельного масиву розташована на моренозандровій рівнині. В цій частині розташовані дерново слабопідзолисті глеюваті та болотяні ґрунти. Рельєф багато в чому визначає розташування та властивості грунтотвірних порід. Найбільш розповсюджені серед опадових відкладень четвертинні відкладення, які сформувалися під впливом Дніпровського обмерзання. Вони представлені стародавніми та сучасними алювіальними та делювіальними відкладеннями, водольодовниковими відкладеннями.

На півдні району на переважаючій площі грунтоутворюють лесові суглинки, які мають жовтяво-палеве забарвлення, сипкий склад, характеризується високим вмістом карбонатів кальцію або їх відсутністю. Сучасні алювіальні відкладення характеризуються багатошаровим складом, неоднорідним забарвленням та різноманітним механічним складом. Відкладення, частіше за все, складається з шарів темного сизого суглинку, що чергується з піщаними прошарком різної товщини.

Таблиця 1