Основні показники економічної ефективності використання земельного фонду в господарстві в 2011 - 2013 роках

Показники економічної ефективності	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відношення 2013 р. до 2011 р., %
І. Натуральні показники. 1. Вироблено на 100 га ріллі, ц: - зерна;
- цукрового буряку;
- м′яса свиней;
- картоплі.
2. Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: - молока
- м′яса всіх видів;
ІІ. Вартісні показники. 1. Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн..: - валової продукції;
- валового доходу;
-прибутку.
Вартість валової продукції:
а) на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.
в) на 1 середньорічного працівника, грн.
г) на 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.
д) на 1 грн. виробничих витрат, грн.
Чистий прибуток (збиток)
а) на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.
б) на 1 середньорічного працівника, грн.
в) на 1 грн. виробничих витрат, грн.
Рівень рентабельності, %

Валова продукція (ф. № 2, р. 035; з 2013 р. р. 2000); валовий дохід (Ф. № 2, р. 010, з 2013 р. 2000/5*6); прибуток (ф. № 2, р 100; з 2013 р. р. 2190)

Показники виробництва продукції у вартісному та натуральному вимірі на 100 га площі визначаються діленням валового збору (обсягу виробництва) на площу ріллі (сільськогосподарських угідь) та множиться на 100, відповідно.

Таблиця № 9 може бути використана для відображення ефективності процесу управління в досліджуваному господарстві і розміщена п 2.2.

Для оцінки фінансового стану підприємства доцільно використовувати Інтегральний фінансовий аналіз, який дає змогу отримати більш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників.

1. Система інтегрального аналізу ефективності вико­ристання активів підприємства. Ця система фінансового аналізу, розроблена фірмою "Дюпон" (США), передба­чає розкладання показника "коефіцієнт рентабельності активів" на декілька приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних у єдиній системі.

Умовні позначення:

ЧП — сума чистого прибутку (ф №2, р. 220; з 2013 р. р. 2350); Р — обсяг реалізації продукції ( ф. № 2, р. 035; з 2013 р. р. 2000); А — середня сума всіх активів (ф. №1, р. 280, р. 1195); ВД — сума валового доходу (Ф. № 2, р. 010, з 2013 р. 2000/5*6); В - сума витрат (ф. 50 СГ, див. повна собівартість реалізованої продукції ); П_Д — сума податків, сплачуваних за рахунок доходів (акцизний збір, ПДВ; Ф. № 2, р. 015; Ф. № 2 з 2013 р. 2000/5); ПП — сума податків, сплачуваних за рахунок прибутку (Ф. № 2, р. 100 (105) *0, 25; ф. №; з 2013 р. р. 2190* на ставку податку); ОА — середня сума оборотних активів (ф. №1, р. 260; р. 1195); НА — середня сума необоротних активів (ф. №1, р. 080; з 2013 р. р. 1095)

В основі цієї системи аналізу лежить модель Дюпона (також розроблена фірмою "Дюпон"), відповідно до якої коефіцієнт рентабельності використовуваних активів підприємства являє собою добуток коефіцієнта рента­бельності реалізації продукції та коефіцієнта оборотності (кількість оборотів) активів:

де

Р_А — коефіцієнт рентабельності використовува­них активів;

Р_РП — коефіцієнт рентабельності реалізації про­дукції (ЧП/Р);

КО_А — коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів (Р/А).

Коефіцієнти оцінки оборотності активів

характеризу­ють, наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. Певною мірою вони є індикатором його ділової (виробничо-ко­мерційної) активності. Для оцінки оборотності активів підприємства використовуються такі формули:

а) коефіцієнт оборотності всіх використовуваних у даному періоді активів (КОА). Цей показник визначається за формулою:,

де ОР — загальний обсяг реалізації продукції в даному періоді (ф. №2, р. 035; з 2013 р. р. 2000); — середня вартість усіх використовуваних активів підприємства в даному періоді (розра­хована як середня хронологічна) (ф. №1, р. 280;р. 1195);

Коефіцієнти оцінки рентабельності (прибутковості) характеризують здатність підприємства генерувати необ­хідний прибуток у процесі своєї господарської діяльності й визначають загальну ефективність використання активів і вкладеного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції, або коефіцієнт комерційної рентабельності (РРП) характеризує прибутковість операційної (виробничо-комерційної) ді­яльності підприємства й обчислюється за формулою: _, де ЧПдп — сума чистого прибутку, отримана від опе­раційної діяльності підприємства, в даному періоді (ф. №2, р. 220; з 2013 р. р. 2350);

ОР — загальний обсяг реалізації продукції в даному періоді (ф. №2, р. 035; з 2013 р. р. 2000);

З допомогою даної матриці можна виявити основні резерви подальшого підвищення рентабельності активів підприємства - збільшити рентабельність реалізації про­дукції; прискорити оборотність активів; використовувати обидва цих напрями.

Для інтегрального аналізу ефективності використання власного капіталу підприємства може бути використана наступна трифакторна модель Дюпона: _, де рвк - рентабельність власного капіталу;

ЧПо — сума чистого прибутку в даному періоді, одержана від всіх видів господарської діяльності (ф. №2, р. 220; р. 2350);

ВК — середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна) (ф. №1, р. 380 + р. 430 + р. 630; з 2013 р. р. 1495+ р. 1595+ р. 1665);

А — середня сума всіх використовуваних активів підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна) (ф. № 1 , р. 280; з 2013 р. 1195);

Р — загальний обсяг реалізації продукції в даному періоді (ф. №2, р. 035; з 2013 р. р. 2000).

Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідно­сті) характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми поточними фінансовими зо­бов'язаннями за рахунок оборотних активів різних рівнів ліквідності. Здійснення такої оцінки вимагає попереднього групування оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності.

Коефіцієнт поточної платоспроможності (КПП) по­казує, якою мірою вся заборгованість за поточними фінан­совими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою: де ОА — сума всіх оборотних активів підприємства (середня або на певну дату) (ф. № 1, р. 260; р. 1190); ПФЗ — сума всіх поточних фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату) (Ф. №1, р. 620; р. 1690).

Коефіцієнт абсолютної платоспроможності, або "кислотний тест" (КАП). Він показує, якою мірою всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпе­чені наявними в нього готовими засобами платежу на певну дату. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою: , ГА — сума грошових активів підприємства на певну дату (Ф. №1, р. 230;р. 1165);

ПФІ — сума поточних фінансових інвестицій підпри­ємства на певну дату (Ф. №1, р. 240; р. 1160);

ЗБ_К — сума всіх поточних фінансових зобов'язань підприємства на певну дату (Ф. №1, р. 620; р. 1695).

Аналітична модель Альтмана

Це алгоритм інте­гральної оцінки загрози банкрутства підприємства, який ґрунтується на комплексному врахуванні найважливіших показників, що діагностують його кризовий фінансовий стан. На основі обстеження підприємств-банкрутів Е. Альтман визначив коефіцієнти значущості окремих факторів у інтегральній оцінці ймовірності банкрутства. Модель Альтмана має такий вигляд:

де Z - інтегральний показник рівня загрози банк­рутства (Z - рахунок Альтмана);

Х1- відношення оборотних активів (робочого капіталу) (ф. № 1, р. 260; з 2013 р. р. 1190) до суми всіх активів підприємства (ф. №1, р. 280; з 2013 р. р. 1195);

Х2 - рівень рентабельності капіталу (ЧП/ВК; ф. №2. Р. 220/ф. №1. Р. 380 + р. 430 + р. 630; з 2013 р. - р. 2350/ ф. №1, р. 1495+ р. 1595+ р. 1665);

Х3 - рівень дохідності активів (Д/А; ф. №2, р. 035/ф. №1, р. 280 з 2013 р. ф. № 2, р. 2000/ф. № 1 р. 1195);

Х₄ - коефіцієнт співвідношення власного й по­зикового капіталу (ВК/ПК; ф. №1, р.380 + р. 430 + р. 630/ф. №1, р. 440+500 - з 2013 р. ф. №1,. р. 1495+ р. 1595+ р. 1665/ ф № 1, р. 1510+1600);

Х₅ - оборотність активів (у числі оборотів) (ОР/А; ф. №2. Р. 035/ф. №1, р. 280).

Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана

оцінюється за такою шкалою:

Значення показника «Z»	Ймовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,70	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3,00 - вище	Дуже низька

Після кожної таблиці обов’язково необхідно робити кількісний та якісний аналіз отриманої інформації, користуючись навичками, набутими в процесі вивчення дисципліни «Економічний аналіз»