- •4.1. Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •4.2. Безпека виробничого устаткування
- •4.3. Безпека виробничих процесів
- •4.4. Технічні засоби безпеки
- •4.4.1 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.4.2. Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація
- •4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
- •4.6.1. Класифікація вантажів за масою одного місця та небезпечністю. Правила перевезення та складування вантажів
- •4.6.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
- •4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
- •4.6.5. Безпека при експлуатації ліфтів
- •4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту
- •4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту
- •4.8.1. Поняття про електробезпеку. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •4.8.2. Фактори, що впливають на наслідки
- •4.8.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •4.8.4. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •4.8.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •4.8.6. Надання долікарської допомоги
- •4.9. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •4.9.1. Статична електрика та захист від неї
- •4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •4.10.1. Вплив еом на стан здоров’я людини
- •4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом
- •4.10.3. Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування
- •4.10.4. Організація робочих місць та вимоги до розміщення еом
- •4.10.5. Вимоги безпеки під час експлуатації,
- •4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників еом
- •Література
4.6.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
Основними причинами нещасних випадків при виконанні вантажно-178
розвантажувальних робіт є:
а) невідповідність місця та умов роботи нормативним актам;
б) перенесення вантажів у неміцній та пошкодженій тарі, а також у
жорсткій тарі без захисних рукавиць;
в) порушення правил складування вантажів;
г) падіння вантажу внаслідок зіскакування каната чи ланцюга та заклинювання їх при застосуванні засобів механізації;
д) поломка та спрацювання шестерень, храповиків, гвинтів та інших
деталей в домкратах та лебідках, що призводить до падіння вантажу;
е) неправильна організація робіт і відсутність належного контролю за
роботою підіймально-транспортних механізмів та машин;
ж) відсутність або несправність запобіжних пристроїв, незадовільна
робота гальмівних пристроїв;
з) зачеплення вантажем при його підійманні, переміщенні чи опусканні людей, устаткування, споруд, ліній електропередач;
є) порушення вимог електробезпеки при роботі з механізмом, при-значеним для підіймання та переміщення вантажів і оснащеним електро-приводами;
і) недостатня міцність канатів та ланцюгів, їх надмірна спрацьованість;
к) неправильне стропування вантажів тощо.
4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
До вантажопідіймального обладнання належать вантажопідіймальні пристрої та механізми (блоки, домкрати, лебідки), вантажопідіймальні крани (баштові, мостові, крани на гусеничному та пневматичному ходу, кран-балки, тельфери), ліфти та підіймачі.
Вантажопідіймальні механізми належать до об’єктів підвищеної не-безпеки, тому до них висуваються сурові вимоги згідно з Правилами бу-дови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Найбільш не-безпечними елементами вантажопідіймального обладнання є їх несучі органи – канати, стропи, гаки, які в процесі роботи зазнають найбільшого зносу. Тому за їх станом необхідно здійснювати контроль. Надійне фік-сування каната чи ланцюга забезпечується запобіжними пристроями на гаках (запобіжними скобами), на блоках (розпірними штифтами, храпо-вим механізмом). Вони запобігають падінню вантажів. У гідравлічних домкратах для цього передбачено зворотний клапан.
Усі вантажопідіймальні крани й окремі пристрої реєструються в ор-ганах державного нагляду або на підприємствах. В органах державного нагляду реєструються баштові, автомобільні, козлові, гусеничні крани, крани на пневмоходу, мостові крани, якими керують із кабін. Не реєст-руються в державних органах крани мостового типу і пересувні крани ва-179
нтажопідйомністю до 10 т включно, якими керують з підлоги, стрілові, баштові крани вантажопідйомністю до 1 т.
4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
антажопідіймальні машини обов’язково повинні проходити техніч-ний огляд – повний або частковий.
Повний огляд проходять заново встановлені крани, а також вантажо-захватні пристрої, зняті з крана, не рідше одного разу на три роки.
Частковий огляд проводиться не менше одного разу на рік.
Позачерговий огляд буває тільки повним. Його проводять після мон-тажу крана на новому місці, після ремонту, але після заміни гака прово-диться лише статичне випробування.
Повний технічний огляд включає огляд, статичне і динамічне випро-бування. При статичному випробуванні вантаж повинен перевищувати на 25% номінальну вантажопідйомність крана в положенні найбільшого прогину (по середині кран-балки). Вантаж підіймають на 2-3 м від підло-ги і утримують у такому положенні 10 хв. При цьому звертають увагу на прогин і залишкові деформації. При динамічному випробуванні перевіря-ють дію механізмів і гальм крана за допомогою вантажу, вага якого на 10% вища за номінальну. Після закінчення випробувань необхідні дані заносять у паспорт, де також зазначають дату чергового випробування.
При частковому огляді випробування не проводиться. При огляді пе-ревіряють: стан крану і його механізмів (блоків, сталевих канатів, строп та їх кріплення); надійність встановлення крану, стан колії та її заземлен-ня, відповідність маси противаги та балансу величинам, вказаним у пас-порті крану; роботу електрообладнання, приладів та пристроїв безпеки, апаратів керування, сигналізації тощо.
Вантажопідіймальне устаткування не допускається до роботи у ви-падку, якщо:
- закінчився термін огляду;
- маються неполадки у механізмах підйому, приладах безпеки та ін.;
- гаки, троси, мають недопустиму спрацьованість;
- несправні контрольно-вимірювальні прилади або закінчились тер-міни їх перевірки.
У процесі експлуатації крана знімні вантажозахватні пристрої підда-ють періодичному огляду в такі строки: траверси оглядають через кожні 6 місяців; стропи (за винятком тих, що рідко застосовують) – через 10 днів. Результати огляду записують у відповідний журнал.