Тема 5. Сучасні технології соціально-педагогічної діяльності

План

1. Соціальна адаптація.

2. Соціальна профілактика.

3. Соціальна терапія.

4. Соціальне консультування.

5. Соціальне обслуговування.

6. Соціальна реабілітація.

Не менш важливого значення в процесі діяльності соціального педагога набуває володіння технологіями соціальної адаптації особистості. Соціальна адаптація являє собою процес активного пристосування людини до нових для неї соціальних умов життєдіяльності, протягом якого вона набуває рівноваги і стійкості до впливу змінних умов соціального середовища. Повна соціальна адаптація людини передбачає сукупність наступних адаптацій:

• організаційна адаптація (сприяння створенню для людини сприятливих умов для життя і діяльності). Передбачає використання методів організації практичної діяльності і поведінки індивіда;

• економічна адаптація (процес засвоєння нових соціально-економічних норм і принципів економічних відносин між індивідами, групами). Найефективнішими є методи організації пізнавальної діяльності та формування свідомості особистості, а також формування перспективи;

• педагогічна адаптація (пристосування до системи освіти, навчання і виховання, які формують систему ціннісних орієнтирів індивіда). Найефективніші методи здійснення даного виду адаптації – переконання та прикладу;

• психологічна адаптація (процес пристосування органів чуття до особливостей діючих на них стимулів з метою покращення сприйняття і запобігання пошкодження рецепторів від надмірного навантаження). Основні методи роботи соціального педагога – стимулювання діяльності і поведінки індивіда;

• професійна адаптація ( пристосування індівіда до нового виду професійної діяльності, нового соціального оточення, умов праці і особливостей конкретної спеціальності). Найпоширенішими методами професійної адаптації є методи формування свідомості, перспективи, організації практичної діяльності і поведінки особистості.

Соціальна адаптація здійснюється за такими стадіями (етапами):

1) стадія початкова (етап формування адаптаційних навиків і розвитку здібностей, які покликані в подальшому полегшити соціальну адаптацію);

2) стадія терпіння (пристосувальницький етап, у ході якого і соціальне середовище, і індивід визнають рівноцінність еталонів поведінки);

3) стадія пристосування (етап засвоєння соціально корисних ролей);

4) етап правової адаптації;

5) стадія повної адаптації (етап “асиміляції”, коли індивід відмовляється від попередніх зразків і цінностей і повністю визнає нові).

Соціальна терапія – форма втручання (інтервенції) в світ клієнта чи його оточення, орієнтована на допомогу клієнту через вплив на психічні і соматичні функції його організму. Основною метою соціальної терапії є оптимізація відносин у системах “людина - людина”, “людина - група”, “людина - світ”.

Технології соціальної терапії ґрунтуються на досягненнях психології, психіатрії, психотерапії та соціальної педагогіки. Кожен із методів, що використовуються в соціальній терапії включає два елементи:

• інтелектуальний, пов’язаний із інформаційним впливом слова;

• емоційний, який зумовлюється використанням міміки, жестів та особливостей характеру соціального педагога.

Усі методи соціальної терапії використовуються у двох формах:

1) індивідуальній – використовується стосовно клієнтів, вирішення проблем яких вимагає жорсткої конфіденційності, або які не бажають приймати участь у груповій соціальній терапії;

2) груповій, яка дозволяє клієнту глянути на себе очима групи і, відповідно, відкорегувати поведінку, а також, у разі необхідності, розробити ефективну програму індивідуальної терапії. З метою ефективного вирішення соціальних проблем можна запропонувати групі наступні вправи: релаксація, пантомімічні сцени, рольові ігри,гештальттерапія і т.д.). Групи при цьому можна умовно поділити на:

• навчальні;

• спільної діяльності;

• групи для батьків;

• чоловічі та жіночі групи.

Склад групи може змінюватись в залежності від поставленої мети та визначених завдань.

Технологія роботи в групі покликана розв’язувати такі завдання:

1) забезпечення нормального розвитку членів групи;

2) самоствердження особистості;

3) виховання почуття громадянськості;

4) попередження дисфункцій у групі;

5) корекція мети, коли це необхідно задля одного чи кількох членів групи.

Найпоширенішими методами соціальної терапії є:

• трудова терапія, яка грунтується на тонізуючій і активізуючій дії праці на психофізичну сферу людини. Особливого значення набуває при психічних розладах. Трудова терапія дозволяє організувати спільну діяльність, сприяючи налагодженню хороших стосунків між людьми, знімаючи стан напруження і переживання. Трудова терапія є універсальним видом соціального розвитку, підтримки, і допомоги різним категоріям населення;

• терапія самовиховання (найбільший ефект дає при використанні аутогенного тренування). Метод включає наступні прийоми: а) самоввивчення; б) переоцінювання своєї особистості; в) самоаналіз; г) створення бажаного образу “я”; д) формування індівідуальних прагнень; е) використання прийомів самопереконання, самозаохочення і самонавіювання; є) сенсорна репродукція поведінки “я-образу” в найрізноманітніших ситуаціях діяльності і спілкування; ж) накладання стереотипів “я-образу” на реальну поведінку в житті і діяльності;

• методи поведінкової терапії, які стосуються тренінгу соціальних навиків. Формування навиків соціального функціонування здійснюється за допомогою таких методів: а) організація вільного часу; б) терапія зайнятістю, в) бесіди про професію; г) виконання клієнтом функцій підкорення та управління;

дискусійна терапія, що відбувається за такою схемою:

1) знайомство членів групи;

2) обговорення сподівань клієнтів, їх переживань;

3) переживання і обговорення групового напруження;

4) наростання протистояння і агресії у відношенні до керівництва групою;

5) виявлення істинного ставлення до керівника, вироблення групових норм поведінки стосовно керівника;

6) виявлення проблем, пов’язаних із самостійністю, відповідальністю і активністю;

7) формування адекватного ставлення до проблеми, яку необхідно розв’язати, активної мотивації до участі у роботі групи, норм і традицій групи;

8) аналіз групової динаміки з виходом на проблематику окремої людини;

9) обговорення результатів терапії, підведення підсумків.

• соціотерапія – вплив на соціальне оточення клієнта за допомогою державних і громадських організацій;

• музикотерапія – грунтується на формуванні у слухачів переживань, пов”язаних з минулим, сучасним та майбутнім;

• ритмотерапія, яка пов”язується з, ритмами природи, біоритмами життя і т.д.;

• арттерапія – лікування засобами мистецтва, що передбачає використання таких методів: а) використання вже існуючих творів мистецтва через іх аналіз і інтерпретацію клієнтами; б) формування у клієнта прагнення самостійно творити; в) творчість самого спеціаліста, спрямована на взаємодію із клієнтом;

• кольоротерапія – передбачає підбір необхідного кольору як з метою стимуляції, так і корекції свого стану;

• психогімнастика – одна з форм психотерапії, за якої взаємодія грунтується на руховій експресії, міміці та пантоміміці;

• натурпсихотерапія ( ланшафттерапія) – лікування природою;

• логотерапія – розмовна психотерапія, яка посилює міру самоповаги, сприяє становленню зрілої особистості;

• бібліотерапія – аналіз прочитаної літератури, що дозволяє об”єктивно оцінити стан клієнта;

• імаготерапія – передбачає використання з метою терапії рольової гри (гри образами), де використовуються наступні прийоми: переказування літературного твору в наперед встановленій ситуації, переказування і драматизація народної казки, виконання ролі у спектаклі.

В технологіях соціальної терапії прийнято використовувати методи комплексно.

Одним з видів технологій соціально-педагогічної діяльності є технології соціального консультування. Соціальне консультування – діяльність, спрямована на надання допомоги клієнту у пошуку розв’язання проблемної ситуації; процес, в ході якого спеціаліст допомагає клієнту вивчити і зрозуміти зміст даної проблеми і запропонувати різні варіанти вирішення цієї проблеми. Найчастіше соціальне консультування виступає у формі поради, визначення альтернативних шляхів вирішення проблеми, надання клієнту необхідної інформації. Розрізняють декілька типів соціального консультування:

• загальне консультування клієнтів соціальними педагогами;

• спеціальне консультування клієнтів відповідно до направлення спеціалістами соціальних служб;

• навчальне консультування спеціалістів соціальних служб працівниками керівних установ і організацій;

• договірне консультування спеціалістами соціальних служб з різноманітних питань.

Соціальне консультування вимагає наявності у спеціаліста таких якостей:

1) емпатія;

2) повага клієнта;

3) конкретність і чіткість;

4) знання самого себе ;

5) щирість і відвертість;

6) відповідність мови поведінці;

7) уміння працювати з тим, що є на даний момент.

Основними принципами консультування є:

• визначеність;

• добровільність;

• методична грамотність і компетентність.

Процес консультування складається з наступних етапів:

1) з’ясування причин, що змусили клієнта звернутись за допомогою;

2) аналіз, оцінка і діагностика проблеми;

3) формулювання проблеми і визначення цілей консультування;

4) визначення стратегії і плану дій;

5) виконання запланованих дій (рекомендації);

6) оцінка результатів консультації і висновки.

Технологія консультування подібна до технології посередництва. Посередництво може здійснюватись між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відомчого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. В посередницькій діяльності виділяють три етапи:

• изначення проблеми клієнта;

• вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта;

• допомога клієнту у налагодженні зв’язків і сприяння у прийомі відповідним закладом.

Для кращої ефективності посередництва варто використати такі прийоми:

1) виготовлення виписки для клієнта з переліком установ, їх адресами, телефонами, прізвищами спеціалістів, з якими клієнт спілкуватиметься;

2) написання супровідного листа;

3) попередня домовленість з установою про співпрацю з даним клієнтом;

4) сприяння у організації супроводу клієнту.

Наступним видом технологій соціально-педагогічної діяльності є соціальна профілактика. Соціальна профілактика – науково обґрунтовані і своєчасно виконувані дії, спрямовані на:

• попередження можливих фізичних, психологічних та соціокультурних відхилень у окремих індивідів і груп ризику;

• збереження, підтримання, та захист нормального рівня життя і здоров”я людей;

• сприяння в досягненні поставленої мети і розкритті внутрішнього потенціалу.

Об’єктами соціальної профілактики виступають:

1) негативні сторони в об’єктивних умовах життєдіяльності людей;

2) негативні сторони в організаційно-управлінській діяльності державних та громадських органів самоврядування;

3) негативні сторони в міжособистісних стосунках і поведінці людей;

4) негативні явища в правосвідомості і соціально-правовому мисленні.

Основні принципи соціальної профілактики:

• директивності (обов’язковості і своєчасності у виконанні);

• системності;

• конкретності;

• реальності;

• законності.

Найпоширенішими методами соціальної профілактики є метод формування перспективи, метод позитивного прикладу, вправи.

Соціальне обслуговування - це надання конкретних соціальних послуг людям, які залежать від інших для задоволення їх потреби у нормальному розвитку і життєдіяльності. Об’єктами соціального обслуговування виступають, насамперед, люди похилого віку, сім”ї з дітьми, інваліди та інші категорії населення.

Технології соціального обслуговування ґрунтуються на принципах:

• рівних можливостей громадян незалежно від національності, статі, віку;

• доступності;

• добровільності;

• сприяння соціальній адаптації з врахуванням власних сил;

• адресності;

• гуманізму;

• профілактичної спрямованості;

• законності і врахування міжнародних стандартів.

Технології соціального обслуговування передбачають виконання соціальним педагогом наступних функцій:

1) соціальної допомоги;

2) соціального консультування;

3) соціальної корекції та реабілітації;

4) реалізації надзвичайних заходів із подолання наслідків стихійного лиха і соціальних конфліктів.

Соціальна реабілітація – це відновлення здатності людини до життєдіяльності в соціальному середовищі, а також відновлення самого соціального середовища і умов життєдіяльності особистості, які були обмежені або порушені з яких-небудь причин. Соціальна реабілітація є частиною і умовою нормальної соціальної адаптації особистості.

У соціальній педагогіці розрізняють такі типи соціальної реабілітації: психологічна, педагогічна, медична, економічна, професійна, побутова.

Ефективність соціальної реабілітації зумовлюється додержанням наступних принципів: етапності, комплексності наступності і послідовності в проведенні реаблітаційних заходів, обов”язковості і добровільності, доступності.

Розрізняють такі рівні соціальної реабілітації:

• медико-соціальний;

• професійно-трудовий;

• правовий;

• психологічний;

• соціально-психологічний;

• соціально-рольовий;

• соціально-побутовий.

На кожному з цих рівнів використовуються певні методи соціальної реабілітації. Так, на психологічному рівні використовуються різноманітні діагностичні (лікувально-відновлюючі і психотерапевтичні) способи ліквідації наслідків посттравматичного стресу.

В залежності від конкретної проблеми, соціальний педагог складає програму реабілітації клієнта.

Наприклад, програма соціальної реабілітації дитини-інваліда складається з таких частин:

1) вивчення вихованця, з”ясування причин захворювання, відставання в розвитку і навчанні;

2) визначення форм і методів індивідуальної роботи;

3) організацію навчання і виховання з врахуванням здоров”я дитини;

4) організацію трудової діяльності дитини;

5) надання допомоги вихованцю, який перебуває в ситуації кризи;

6) консультування батьків;

7) дотримання прав дитини.

При цьому, соціальний педагог зобов”язаний дотримуватись таких основних принципів лікувальної педагогіки:

• відповідальності за здоров”я дитини;

• співчуття і турботи по відношенню до дитини;

• профілактики психічної, фізичної і соціальної кризи в стані дитини;

• індивідуального підходу в роботі з дитиною;

• об”єднання зусиль лікарів, батьків і дитини в процесі реабілітації;

• дотримання головної заповіді “Не нашкодь!”;

• заохочення дитини в її діяльності;

• використання в роботі факторів навколишнього середовища, природи, спілкування дитини з дорослими та однолітками.

Виходячи з основної мети лікувальної педагогіки – оздоровлення дитини – виділяють її основні засоби:

1) загальнотерапевтичні, спрямовані на зміцнення здоров”я дитини, на її позитивне спілкування як основу психічного здоров”я;

2) лікувальні – організація консультацій спеціалістів для діагностики стану здоров”я і визначення лікування;

3) профілактичні – залучення дітей до різноманітної творчої діяльності з метою попередити відхилення в фізичному, психічному стані здоров’я, навчання культурі організації вільного часу, організації режиму в школі, вдома; навчання спостереженню за своїм здоров’ям; створення в центрі чи школі місць, де дитина могла б звільнитись від своїх переживань, страхів, негативних емоцій та напруження.

Найважливішим методом лікувальної педагогіки є метод переконання, який грунтується на суггестивному самонавіюванні. Окрім цього методу ефективними у лікувальній педагогіці є методи: ігротерапії (особливо, ігри на свіжому повітрі), аретотерапії (позитивного прикладу), імаготерапії, натурпсихотерапії.

Однією з актуальних соціально-педагогічних проблем є проблема девіантної поведінки. При формуванні соціально-педагогічних технологій реабілітації девіантів слід враховувати наступні положення:

1) врахування позитивних якостей девіанта;

2) формування майбутніх позитивних життєвих намірів і сподівань;

3) залучення до суспільно-корисної діяльності, яка б зацікавила самого девіанта;

4) довіра і повага.

В процесі реалізації програми реабілітації особи з девіантною поведінкою соціальний педагог виконує такі функції:

• відновлення, що передбачає відновлення тих позитивних якостей, які переважали у індивіда перед виникненням дезадаптації;

• компенсації, яка полягає у формуванні у індивіда прагнення виправити певні негативні якості;

• стимуляції, спрямовану на активізацію позитивної мотивації діяльності індивіда.

При впровадженні технологій реабілітації девіантів використовуються методи: стимулювання діяльності, навіювання, перспективи, прикладу та вправи.

Особливої уваги соціального педагога заслуговують так звані “діти вулиці”. Робота з ними здійснюється, в основному, у двох напрямах:

1) створення умов для виживання таких дітей (організація нічлігу, харчування, надання медичної допомоги);

2) звільнення від негативного досвіду попереднього життя через зміцнення віри у власні сили та своє майбутнє.

Основним методом роботи з такими особами є соціально-педагогічний патронаж, основна форма роботи – організація соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування “Я-концепції”.

Ефективність реалізації програми реабілітації осіб з девіантною поведінкою зумовлюється:

1) високою мотивацією усіх учасників програми: дитини, батьків, соціального педагога, спеціалістів;

2) психолого-педагогічною компетентністю спеціалістів;

3) координацією діяльності різноманітних державних служб: освіти, охорони здоров”я, міліції та ін.

Розглянемо технологію соціальної реабілітації неповнолітніх правопорушників у закладах пенітенціарної системи. Основними принципами програми реабілітації малолітніх правопорушників є:

• залучення до праці;

• повага особистості вихованця;

• самоврядування;

• співпраця педагогів і вихованців.

Розрізняють такі типи діяльності соціального педагога у ВТК:

1) карально-виховна;

2) виправно-виховна;

3) освітня;

4) трудова.

Технологія діяльності соціального педагога у виховно-трудовому закладі включає наступні етапи:

А) вивчення документів засудженого, його особистості, з’ясування причин виникнення відхилень; розробка програми реабілітації засудженого з врахуванням форм і методів виховної роботи;

Б) реалізація програми реабілітації, якій сприятимуть - допомога засудженому в адаптації до нових умов життєдіяльності та попередження виникнення можливих конфліктів з іншими вихованцями;

В) оцінка результатів перевиховання в закладі;

Г) оцінка результатів реабілітації після відбування засудженим покарання (визначається на основі дотримання правових норм по відношенню до звільненого, наявності у нього житла, середовища, у якому йому доведеться жити в майбутньому, відношення до нього оточення).

Технології соціальної реабілітації засуджених передбачають використання таких методів:

1) залучення засудженого до трудової діяльності;

2) метод перспективи;

3) метод позитивного прикладу.

Найважливішими засобами соціальної реабілітації засуджених виступають: слово, праця, режим, релігія.

Ефективність виконання програми реабілітації залежить від:

- особливостей засудженого;

терміну перебування в колонії;

колективу, в який він потрапив;

досвіду соціального педагога;

виховних можливостей закладу.

Технології індивідуальної, групової соціально-педагогічної діяльності та роботи в мікросоціальному середовищі.

Методи індивідуальної соціально-педагогічної діяльності, або соціально-педагогічна робота з індивідуальним випадком, використовуються тоді, коли соціальний педагог, спільно з клієнтом, розв”язує його особистісні і соціальні проблеми.

У своїй роботі з клієнтом соціальний педагог керується такими принципами:

• клієнт індивідуальний;

• клієнт має право на власні почуття та їх виявлення;

• соціальний педагог повинен проявляти контрольовані емоції;

• клієнт повинен відчувати з боку соціального педагога підтримку;

• клієнт має право на власний вибір;

• клієнт має право на конфіденційність.

Загальну схему роботи соціального педагога з індивідом можна подати в такому вигляді:

1) встановлення первинних зв”язків і потреб клієнта у змінах;

2) дослідження проблеми;

3) мотивація;

4) концептуалізація проблеми;

5) дослідження стратегій вирішення;

6) вибір стратегії;

7) реалізація стратегії;

8) еволюція (розвиток самого клієнта).

Індивідуальна робота здійснюється за допомогою методів:

• психосоціального;

• поведінкового;

• цільового;

• оперантної зміни поведінки;

• респондентної зміни поведінки;

• екологічного;

• методу вирішення проблем;

• раціонального методу;

• терапії реальністю.

Соціальна групова робота є практичним методом соціально-педагогічної діяльності, який допомагає особистості розширити своє соціальне функціонування і, завдяки цілеспрямованому досвіду групи, більш ефективно справитись з своїми індивідуальними, груповими чи проблемами в мікросоціумі.

Робота з групою включає найрізноманітніші види діяльності соціального педагога:

1) розвиток групи в цілому та індивіда зокрема;

2) розвиток взаємодопомоги і підтримки серед членів групи;

3) використання групового процесу для життєдіяльності групи;

4) розвиток автономії в групі.

Не менш важливе значення у життєдіяльності соціуму відіграють технології соціально-педагогічної роботи з мікросоціумом. На сьогоднішній день існує багато підходів до класифікації соціальних груп. Розглянемо деякі з них.

Виходячи із змісту діяльності соціального педагога розрізняють:

1) групи дозвілля;

2) освітні групи:

• групи сімейної освіти;

• групи професійної орієнтації;

• групи вільного вибору;

3) соціальні групи, спрямовані на:

• збереження адаптивних моделей;

• зміну адаптивних моделей;

5. групи соціальної терапії.

Виходячи із таких критеріїв, як тип послуги і особливості діяльності соціального працівника розрізняють наступні моделі соціальної роботи з групою:

А) модель соціальних цілей. При використанні даної моделі соціальний педагог виконує роль помічника;

Б) клінічна модель (включає такі елементи, як контракт, план лікування, формування групи, оцінка і вирішеня проблеми). У даному випадку соціальний педагог виконує роль учасника взаємодії;

В) модель взаємодопомоги. При використанні даної моделі соціальний педагог виступає у ролі посередника.

Виходячи із кінцевої мети діяльності, розрізняють такі типи соціальних груп:

- групи відновлення (основна мета – спільне раціональне дозвілля);

групи відновлення умінь (основна мета – відновлення втрачених умінь або набуття нових);

освітні групи (розглядають такі питання, як раціональний розподіл сімейного бюджету, виховання дітей та ін.);

групи посередництва (основна мета – гармонізація потреб особистості і суспільства);

групи самодопомоги, які формуються на основі таких принципів:

люди з спільними проблемами краще розуміють один одного;

вирішення проблеми своїми силами на очах у інших сприяє формуванню почуття власної гідності;       *спільне розв”язання проблем дає відчуття впевненості у своїх силах;       *в ході спільного вирішення проблем індивід засвоює необхідні в майбутній життєдіяльності ролі;       *емпатія в групі сприяє взаємодопозі.       Прикладами таких груп є: групи анонімних алкоголіків, депресантів, анонімної сім”ї (батьки, у яких діти – інваліди) і т.д.       - терапевтичні групи, які сприяють розвитку навичок міжособистісного спілкування, розвитку та самоусвідомленню особистості, корекції здоров”я.        Технологія розвитку групи включає наступні стадії:       1) стадія переговорів, яка передбачає вибір ролей, орієнтацію в ситуації, що склалася;       2) стадія влади, у ході якої відбувається рольове становлення та визначення лідерів;       3) стадія переговорів, де налагоджується взаємодія між членами групи, формулюються спільні мета, ролі та завдання групи;       4) функціональна стадія, яка відзначається значною груповою активністю, взаємною підтримкою та відвертістю між членами групи;       5) стадія розпаду групи, коли окремі члени групи і група в цілому повністю осмислюють і вирішують свої проблеми.       Соціально-педагогічна робота з мікросоціумом являє собою професійну допомогу індивідам, групам, об”єднаних спільними цінностями та інтересами, які проживають в однакових соціальних і економічних умовах на одній території та мають спільні проблеми.       В процесі формування та використання технологій роботи в мікросоціумі соціальний педагог виконує функції: адвоката, брокера, експерта та соціального орієнтиру.       Основними принципами використання технологій роботи з мікросоціумом є:       - доступності;       - активної співпраці соціального педагога з членами мікросоціуму;       - розвитку нових ініціатив;       - створення сітки підтримки;       - активізації підходів;       - міжвідомчої взаємодії.       Умовно технології соціально-педагогічної роботи з мікросоціумом поділяються на:       1) технології локального розвитку;       2) технології соціального планування;       3) технології проведення соціальних акцій.       Основними методами, які використовуються в технологіях роботи з мікросоціумом є: соціальне планування; розвиток територіального самоврядування, соціальні акції та ін.

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

З ДИСЦИПЛІНИ

«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ»

для студентів спеціальностей «Практична психологія. Соціальна педагогіка»

«Соцільна педагогіка. Мова і література»

Актуальні проблеми соціальної педагогіки

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРАКТИЧНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Практична соціально-педагогічна діяльність у сучасному суспільстві. Основні принципи. 2. Умови, що визначають ефективність практики соціально-педагогічної діяльності. 3.Якісні параметри практичної соціально-педагогічної роботи. 4. Навички та уміння спеціаліста соціально-педагогічної сфери на індивідуально-особистісному рівні. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с. 4. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 5. Социальная педагогика: Опыт словаря-справочника / Под общей ред. И.И.Калачевой, Я.Л.Коломинского, А.И.Левко. – Мн.: НИО, 2000. – 213 с. 6. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К., 2000. – 264 с. 7. Справочное пособие по социальной работе. Отв.ред. А.М.Панов, Е.И.Холостова. – М., 1997. – 189с. 8. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. Контрольні запитання 1. Що являє собою соціально - педагогічний процес? 2. На основі яких принципів повинна здійснюватись соціально-педагогічна діяльність? 3. Назвіть і охарактеризуйте основні умови, що визначають ефективність практики соціально-педагогічної діяльності. 4. Перелічіть відомі вам якісні параметри практичної соціально-педагогічної роботи. 5. Якими навичками та уміннями повинен володіти спеціаліст соціально-педагогічної сфери? Запитання для роздумів У чому полягає значення практичної діяльності соціального педагога? Практичне завдання Вправа 1.       Уявіть, що ви розмовляєте з людиною, якій намагаєтесь надати допомогу. Розкажіть цій людині своїми словами, що, на ваш погляд, повинне допомогти їй. Виконайте завдання в письмовій формі.       Обміняйтесь інформацією з своїм колегою. Виділіть те спільне та відмінне, що міститься у ваших повідомленнях. Визначіть, які основні ідеї містять ваші повідомлення. Чи вважаєте ви за доцільне змінювати запропоновану вами інформацію? Яким чином? Вправа 2.       Поставте себе на місце клієнта. Уявіть собі проблеми, які вам необхідно буде вирішити, або які-небудь труднощі, які необхідно буде подолати. Далі уявіть собі, як би ви почали обговорювати ці питання з соціальним педагогом. Одночасно, з точки зору соціального працівника, спробуйте відповісти на запитання чи розповідь уявного клієнта. Запишіть цей уявний діалог, в якому ви граєте обидві ролі – як соціального педагога, так і клієнта. Дайте відповіді на наступні запитання:    а) чого я хочу одержати від зустрічі з соціальним педагогом?    б) яким би я хотів бачити соціального педагога?    в) як би я хотів, щоби зі мною поводились?       Поділіться своїми думками з товаришами по навчанню. Відмітьте схожі і відмінні риси. Вправа 3.       Проведіть кілька із запрорпонованих тренінгів:

ТРЕНІНГ №1

Тема: Увага соціального педагога. Мета: Розвивати навики управління увагою. Хід заняття       Вправа 1. Двох-трьох студентів протягом хвилини уважно розглядає вся група, потім двоє студентів виходять за двері, а в цей час в одязі студентів, яких вони розглядали, робляться зміни. Завдання студентів, які не знають про ці зміни - помітити їх.       Вправа 2. “Свій годинник”       Кому добре відомий свій годинник? Зніміть його, пустіть по колу. Розповідайте про нього, а товариші будуть Вас перевіряти.       Вправа 3. “Сніговик”.       Перший студент називає будь-який предмет, наприклад “стіл”. Другий студент повторює названий предмет “стіл” і додає до нього свій предмет – “диван”. І так всі по черзі. Дана вправа розвиває не лише увагу, але і пам’ять.       Вправа 4. “Друкарська машина”.       Студенти розташовуються півколом. Зліва направо вони розраховуються по алфавіту. Ведучий читає рядок із знайомого вірша. Студенти хлопками відмічають всю фразу. Між словами і в кінці рядка відбивають паузу всі студенти.       Вправа 5. “Скульптори”.       Група розбивається на пари. В кожній парі один студент спочатку грає роль “натурщика”, другий – “скульптора”, потім міняються ролями. Вихідне положення: “скульптори” стоять спиною до “натурщиків”. За першим сигналом викладача “натурщики” приймають визначену позу та мімічний вираз, за другим сигналом “скульптори” повертаються і на протязі 5 секунд розглядають своїх партнерів. Потім (за 3 сигналом) відвертаються. “Натурщики” швидко змінюють позу. За новою командою “скульптори” підходять до “натурщиків” і починають “ліпити” вихідні пози і міміку.       Вправа може бути виконана і колективно. У цьому випадку вибирається два-три “натурщика”, а решта учасників групи виступають у ролі “скульпторів” і відновлюють вихідні позиції спільними зусиллями.       Вправа 6. Група студентів довільно рухається по площадці. Під час руху перший студент задає будь-яке просте запитання другому студенту та одержує на нього відповідь. Відповівший задає своє запитання наступному студенту. Таким чином, обмінятись запитаннями та відповідями повинна вся група, після чого студенти сідають і тепер будь-хто з них повинен відтворити весь ланцюг запитань та відповідей.

ТРЕНІНГ №2

Тема: Уява як різновид образного педагогічного мислення. Мета: За допомогою спеціальних вправ формувати навики професійно-педагогічних особливостей уяви. Хід заняття       Вправа 1. Педагог викликає студента і дає йому завдання (не плануючи наперед мети дії), наприклад, роздивитись кімнату та виміряти її кроками. Студент, не маючи мети, не знаючи для чого потрібно виконувати дану дію, як правило, ніяковіє, діючи поспішно, недоцільно. Педагог пропонує студенту проробити ту саму дію, намітивши мету. Так, наприклад, запропонувати розглянути кімнату, у якій потрібно влаштувати виставку картин. Поведінка студента змінюється, він діє впевнено і вільно.       Вправа 2. “ Групова розповідь.”       Студенти складають розповідь, використовуючи великі фрази. Мета вправи – розвиток фантазії. Її можна ускладнити, поставивши мету – тренувати неперервність внутрішніх бачень.       Вправа 3 . Педагог просить знайти і назвати всі предмети у кімнаті, назви яких починаються, наприклад, з букви “Т”. Вправа тренує зорову пам’ять, спостережливість, фантазію.       Вправа 4 . За даними словами (наприклад: кабінет, ключ, капелюх, сторож, дощ, човен, троянда, крокодил) студентам пропонується скласти, а пізніше зачитати невеликі розповіді.       Вправа 5. Усі учасники групи розсідаються по колу. Один тримає в руках чистий листок паперу і намагається уявити намальовану на ньому картину. Він починає детально описувати її, а всі решта намагаються побачити на листку те, про що він говорить. Пізніше листок передається наступному учаснику. Він продовжує створення уявної картини, доповнюючи вже “написане” новими деталями і т. д.

ТРЕНІНГ № 3

Тема: Основи мімічної і пантомімічної виразності соціального педагога. Мета: Вміти усвідомлювати особливості своєї невербальної поведінки, розуміти експресію психічних станів особистості, розвивати вміння педагогічно доцільно виражати своє ставлення до людей з допомогою невербальних засобів спілкування.       Вправа 1. “Передаємо предмети”.       Без слів передається по колу уявний предмет. Той, кому він передається, повинен прийняти його та передати дальше. У процесі аналізу звертається увага на те, що, розпізнавання та адекватна реакція залежать від відкритості особистості, її уяви, емоційного настрою.       Вправа 2. “Вікно”.       Станьте один напроти одного. Уявіть, що Вас і Вашого партнера розділяє вікно з таким товстим склом, що спроби кричати марні: партнер Вас не чує. Але Вам необхідно повідомити йому щось дуже важливе. Що робити? Але надто серйозний предмет повідомлення для того, щоб розмахувати руками… Не домовляючись із партнером про зміст розмови, спробуйте передати через скло все те, що Вам потрібно, і одержати відповідь.       Вправа 3. “Хто Ви?”       Напишіть наперед характеристику невербальної поведінки одного із студентів групи. На занятті зачитайте її без вказання адресу. Група повинна визначити, кому вона належить.       Вправа 4. “Зелений крокодил”.       Група ділиться на дві команди. Кожна команда придумує слово, яке означає предмет або абстрактне поняття. Перша команда говорить це слово гравцю із другої команди, який показує це слово своїй команді. Команда має право задавати навідні запитання, на які той, хто показує може невербально давати відповіді.       Вправа 5. Студенти по черзі грають роль вчителя. “Вчитель” записує на дошці. “Учні” повинні записувати в цей час у зошитах. Раптом лунає якийсь “шум”. Ви повертаєтесь, виражаючи подив, осудження, вимогу, гнів, страждання.       Для того, щоб реакція студентів була не зовсім зовнішньою, а органічним виразом внутрішнього ставлення, запропонуйте їм описати причини таких реакцій, оправдати варіанти вибору впливу, уявно домалювати обставини учнівського життя, виразити своє ставлення у вигляді внутрішнього монологу.

ТРЕНІНГ №4

Тема: Увага, спостереження, уява соціального педагога. Мета: Розкрити значення даних навиків у діяльності соціального педагога, тренувати професійно-педагогічні особливості уваги, спостереження, уяви.       Вправа 1. Тренування вміння переключати та розприділяти увагу.       Соціальний педагог підготував матеріал для виступу на виховній годині (це може бути невеликий вірш). У “клас” заходять “учні” та задають запитання педагогу. Через 3 хвилини перевіряється результативність виконання завдання: розказати вірш, пригадати послідовність заданих питань.       Вправа 2. “Перекладач” (вправа на вияснення сутності та довільності педагогічної уяви).       Один студент готує розповідь (наприклад, про свій університет для студентів, які приїхали з іншої країни). Два “перекладачі” намагаються, зберігши зміст, передати її у зовсім іншій формі. Група робить висновок про те, чий переклад був найбільш оригінальним і запам’ятався.       Вправа 3. Прочитайте уривок тексту з підручника (за профілем підготовки студентів), своїми словами розкажіть про образи, які виникли під впливом тексту.       Вправа 4. Продумайте та опишіть школу майбутнього. Якими Ви бачите учнів та вчителів цієї школи, її особливості.

ТРЕНІНГ №5

Тема: Управління спілкуванням. Мета: Розвиток комунікативних умінь.       Вправа 1. Мета: Виявлення причин, які ускладнюють процес спілкування.       Студенту пропонується виступити перед аудиторією та поділитись враженнями про переглянутий фільм. Після виступу аналізується виконання вправи, виявляються причини, які спричинюють виникнення труднощів у спілкуванні. Вказаними причинами можуть бути:    - поява “м’язевих зажимів” у процесі спілкування, які спричинені публічністю діяльності;    - невміння одночасно володіти собою, розповіддю, аудиторією, часом, тобто реалізувати всі підструктури спілкування (організаційну, інтерактивну, комунікативну);    - невміння прогнозувати реакції слухачів (партнерів по спілкуванню);    - труднощі у встановленні емоційного та ділового контактів у спілкуванні       Вправа 2. Мета: Аналіз особливостей “добудов” у спілкуванні.       Трьом групам студентів пропонується змоделювати ситуацію спілкування соціального педагога з батьками з приводу зриву учнем уроку. Варіанти поведінки батьків у даній ситуації:    - Агресивно настроєний батько: “Завжди Ви придираєтесь до моєї дитини!”    - Байдужий до справ дитини: “Навіщо мене викликали? Ви педагог, Ви й виховуйте”.    - Розгублений: “Не знаю, щ мені з ним робити!”       Після рольової гри аналізуються причини труднощів, спричинених позицією партнера по спілкуванню, вміння “педагога” вибрати і застосувати систему “долбудов” у спілкуванні.       Вправа 3. “Дзеркало”. Мета: Формування умінь сприймання і розвиток ідентифікації із суб’єктом.       Два студенти стають один навпроти одного. Один дивиться у “дзеркало”, інший є “дзеркалом”. “Дзеркало” відображає не тільки зміни положення рук, ніг, голови людини, але й її почуття, найменші зміни у настрої.       Вправа 4. Мета: Формування умінь створювати систему образних “бачень”.       Один студент переказує текст літературного твору, при цьому не просто повідомляє матеріал слухачам, а малює словом, створює образи. Пізніше решту студентів розповідають про особливості системного бачення інформації.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Фактори, що зумовлюють розмаїття соціальних технологій. 2. Типологія технологій соціально-педагогічної діяльності: зміст і значення. 3. Ознаки, за якими класифікують технології. Види технологій соціально-педагогічної роботи. Література 1. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 2. Макаренко А.С. Педагогическая поэма. – М.:”Художественная литература”, 1987. – 623 с. 3. Тетерский С.В. Введение в соц.работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. – С.85-102. 4. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. – С.14-22. 5. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 6. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Назвіть основні фактори, що зумовлюють розмаїття соціальних технологій. 2. Розкрийте зміст і значення різних типів технологій соціально-педагогічної діяльності. 3. Перелічіть ознаки, за якими класифікують технології. 4. Назвіть усі відомі вам види технологій соціально-педагогічної роботи. Питання для роздумів Який із факторів є вирішальним у виборі технології соціально-педагогічної діяльності? Наведіть 2-3 приклади. Практичне завдання Розкрийте зміст технологій вирішення 2-3 соціально-педагогічних проблем А.С.Макаренком у колонії ім.Горького; проаналізуйте їх. Які зміни у дані технології ви б внесли? Відповідь обгрунтуйте.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ІНДИВІДОМ ТА ГРУПОЮ

План 1. Зміст та завдання соціально-педагогічної діяльності з індивідом та групою. 2. Основні етапи та підетапи процесу індивідуального соціально-педагогічного впливу. 3. Функції соціально-педагогічної допомоги групі. Особливості роботи соціального педагога з групою. Ефект групи. Основні етапи соціально-педагогічної роботи з групою. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с. 3. Звєрєва І.Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Пічкар О.П. Соціальна робота з дітьми і молоддю (теоретико-методологічні аспекти): Навчальний посібник для дистанційного навчання. – Ужгород, 2000. – 190 с. 4. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 5. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 6. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогич.технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Розкрийте зміст та завдання роботи соціального-педагога з індивідом та групою. 2. Назвіть основні етапи та підетапи процесу індивідуального соціально-педагогічного впливу. 3. Визначте основні функції соціально-педагогічної допомоги групі. 4. Розкрийте особливості роботи соціального педагога з групою. 5. Що таке ефект групи? Наведіть приклади. 6. Перелічіть основні етапи соціально-педагогічної роботи з групою. Питання для роздумів Які технології соціально-педагогічної діяльності є простішими у використанні – по роботі з індивідом чи групою? Чому? Відповідь підтвердіть прикладами. Практичне завдання       Вправа. Розробіть алгоритм вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми індивіда і групи (на власний вибір студента). Обговоріть ваші пропозиції з колегами. З метою полегшення виконання завдання можна скористатися алгоритмом, розробленим доктором педагогічних наук, професором Н. Е . Щурковою: 1. “Не дивуватись” поведінці дитини. Це загальне психіатричне правило взаємодії із людиною, яка знаходиться в особливому психічному стані, дозволяє соціальному педагогу моделювати поведінку дитини як деяке життєве явище, поширене, на жаль, серед людей:    - Так, це буває…    - Це мені знайоме…    - Я це іноді зустрічав…    - У мене це те ж бувало у вашому віці…    - На жаль, це часто буває у хлопчиків… 2. Сприяти психічному врівноваженню шляхом “виправдання” поведінки школяра. Велике значення тут має інтонаційне забарвлення парадигми, яка вимовляється спокійним, м’яким та переконуючим тоном, витримана етично, а також демонструє часткову згоду з ним.    - Можливо, будь-хто на вашому місці…    - Я б, можливо, також…    - Кожен би на вашому місці… а ви ще… 3. Інструментувати вільність вибору для того, щоб допомогти примиренню дитини з самою собою:    - Звичайно, ви маєте право…    - Це ваше право…    - Напевно, у вас є на це причина…    - Кожен вибирає ту поведінку, якої він достойний. Тому… 4. Проаналізувати предметний та соціальний ритуал того, що зроблено дитиною для того, щоб сприяти самостійному осмисленню:    - Тепер…    - Ви, напевно, хотіли… а вийшло…    - Ви, звичайно, розумієте, що…    - Ви не подумали проте, що…    - Вийшло, як бачимо, не те, що ви очікували… 5. Запропонуйте інший спосіб поведінки як альтернативу для самовизначення:    - Можна було б…    - Інший спосіб я бачу…    - Інколи люди в цьому випадку… 6. Зініціювати самопізнання школяра, заставляючи його з”ясувати мотиви та пояснити причини того, що сталося:    - Що ви самі думаєте…    - Як ви думаєте, чим це все може закінчитись…    - Що тепер будуть думати про вас інші люди…    - Як після цього будуть відноситись до вас інші… 7. “Захист” від зовнішніх принижень для того, щоб створити умови для реалізації дитиною себе на другому рівні культури:    - Це пройде з віком…    - Може вам здалось…    - Це особливість характеру…    - Людина слабка. Не всі ми бачимо достойними… 8. Несподіване індивідуальне рішення, яке порушує логіку побудованого впливу:    - Всупереч усьому…    - І все-таки я сподіваюсь…    - Мені б слід… але…       Запропонований набір може проводитись повністю по кроках, може розриватись під час діалогу з дитиною та поновлюватись знову, але можливим є і варіант, коли із нього вибираються окремі операції. Це залежить від ряду причин: складність вчинку, стан дитини, професіоналізм соціального педагога і т. ін. Одне тут є очевидним – чим сладніша дитина, тим більша кількість кроків потрібна для реакції на її поведінку. Але, зазначимо, що такий вплив спрямований не на виправлення поведінки, а на розвиток здатності до саморегуляції, особистісної відповідальності за обраний дитиною вибір, що в кінці приводить до її суб’єктності.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

План 1. Поняття соціальної експертизи. Мета і завдання соціальної експертизи. 2. Функції соціальної експертизи. Використання соціальної експертизи в практиці соціально-педагогічної діяльності. 3. Моделі соціальної експертизи. 4. Вимоги до експертного заключення. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 3. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 4. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 7. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 8. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 9. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогич.технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Що таке соціальна експертиза? 2. Розкрийте мету і завдання соціальної експертизи. 3. Назвіть основні функції соціальної експертизи. 4. Охарактеризуйте відомі вам моделі соціальної експертизи. 5. Назвіть основні вимоги до експертного заключення. Питання для роздумів У чому відмінність заключення соціально-педагогічної експертизи від звичайної рецензії, наприклад, літературного критика? Практичне завдання       Вправа 1. Проведіть експертне спостереження за одним із ваших товаришів по навчанню методом Дельфі. Обговоріть результати цього спостереження із колегою та групою. Чи збіглися ваші думки? Що б змінили ви у результатах після обговорення?       Вправа 2. Проведіть соціально-педагогічну експертизу методом рецензії наступного матеріалу:       Жінка, яка зловживає алкоголем, ніде не працює і живе за рахунок допомоги, яку одержує на трьох дітей, а також аліментів від колишнього чоловіка. Суд може позбавити її материнства через асоціальну поведінку і віддати дітей на виховання батькові. Жінка у розпачі. Такого вона не очікувала, оскільки вважала, що гуманні закони в суспільстві завжди на боці жінки. Вона може втратити через свою поведінку не лише чоловіка, дітей, але й засоби для свого безтурботного аморального життя. В розмові з соціальним педагогом вона говорить: “ Мені і вголову не могло прийти, що суд може позбавити мене моїх дорогих діточок. Як же вони житимуть з цим нелюдом? Адже його ніколи нічого, окрім власної персони не цікавило. Це ж егоїст найвищого гатунку! Грошима і подарунками відкуповувався від дітей. А скільки безсонних ночей я провела біля них! Ні, немає справедливості у цьому житті. Одна темрява.”       Складіть умовний акт соціально-педагогічної експертизи.       Обговоріть результати експертизи із іншими “експертами”.       Які спільні і відмінні положення містять ваші експертні заключення?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ПОСЕРЕДНИЦТВА

План 1. Консультування як метод соціально-педагогічної допомоги. 2. Процес консультування: структура та послідовність здійснення. 3. Методика посередницької діяльності. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.:Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 3. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 4. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии:Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 7. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 8. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 9. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогич.технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. У чому полягає зміст соціально-педагогічного консультування? 2. Назвіть основні типи соціального консультування. 3. Дайте характеристику конкретного і програмного консультування. 4. Визначте структуру та послідовність здійснення процесу консультування. Наведіть приклад. 5. Які методичні прийоми посередницької діяльності використовуються в соціальній педагогіці? Наведіть приклад. Питання для роздумів Назвіть основні відмінності соціально-педагогічного консультування від інших видів консультування. Відповідь підтвердіть прикладами. Практичне завдання       Вправа 1. Розробіть пам”ятку соціальному педагогу, який виступатиме у ролі консультанта. Обговоривши її з колегами, прийдіть до спільного варіанту.       Вправа 2. Складіть супровідний лист клієнту, який скеровується вами у певну соціальну службу для вирішення нею конкретної соціальної проблеми. Лист повинен містити перелік причин і описану мету звернення в дану установу (служба матиме чітке уявлення про результати, які очікує клієнт).       Порівняйте ваш варіант листа з іншими листами, написаними вашими колегами.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6.ТЕХНОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ЗАКЛАДІ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ВИХОВАНЦЯ

План 1. Особливості роботи соціального педагога в навчально-виховному закладі. 2. Методика роботи соціального педагога з педагогічним, батьківським та учнівським колективами та з окремим індивідом. 3. Організація соціально-педагогічної діяльності за місцем проживання дитини. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 7. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 8. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 9. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. У чому полягають особливості роботи соціального педагога в навчально-виховному закладі? 2. Які методи роботи соціального педагога з педагогічним, батьківським та учнівським колективами вам відомі? 3. Назвіть труднощі, з якими може зустрітися соціальний педагог при організації соціально-педагогічної діяльності за місцем проживання. Питання для роздумів З якими труднощами може зустрітися соціальний педагог у ході роботи з педагогічним колективом? Змоделюйте кілька ситуацій та запропонуйте способи їх вирішення. Практичне завдання       Вправа 1. З метою вивчення особистісних особливостей школярів запропонуйте їм відповісти на такі запитання анкети:    1. Назвіть у порядку надання переваги вами шкільні предмети, які для вас є найцікавішими:    2. Шкільні предмети найкорисніші, найважчі для тебе    3. Назвіть найважчі шкільні уроки, якщо такі у вас є:    4. Допишіть незакінченні речення: - Мені приємно зустрічатись у школі… - Я б не хоіла зустрічатись у школі… - Після шкільних уроків я із задоволенням займаюсь… - У вільний час я найбільше цікавлюсь… - Моє улюблене заняття вдома… - Із ровесниками мені найцікавіше… - Мені подобаються такі люди… - Мені подобаються телепередачі… - Важливою подією мого життя у цьому році було… - Свій вільний час я витрачаю… - У моєму житті мене засмучує… - У майбутньому я хотів би…       Результати анкетування обговоріть з колегами. Змоделюйте можливі варіанти використання цих результатів у діяльності соціального педагога даного навчального закладу.       Вправа 2. Розробіть перелік відомостей, необхідних соціальному педагогу для організації роботи за місцем проживання вихованців.       Обговоріть ваші пропозиції з колегами.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ

План 1. Організація, форми і методи соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами. 2. Технологія роботи з дітьми, які залишились без опіки батьків. 3. Робота соціального педагога у будинку дитини. 4. Специфіка діяльності соціального педагога у сиротинці, інтернаті, дитячому будинку сімейного типу. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 7. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. 8. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 9. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 10.Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Які форми і методи соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами вам відомі? 2. Назвіть особливості роботи з дітьми, які залишились без опіки батьків. 3. Розкрийте специфіку діяльності соціального педагога у будинку дитини, сиротинці, інтернаті, дитячому будинку сімейного типу. Питання для роздумів Які аргументи на користь дитини ви б навели матері-породіллі, що вирішила відмовитись від немовляти? Практичне завдання       Вправа 1. Розробіть технологію роботи з дітьми, які залишились без опіки батьків (варіант ситуації підбирається студентом самостійно). Обговоріть її з вашими колегами.       Вправа 2. Розробіть та апробуйте у вашому навчальному колективі рольову гру для юнаків і дівчат з підготовки їх до майбутнього батьківства (материнства). У грі можете використати наступний тест: “Якою ви будете мамою?”    1. Двох-чотирьохмісячна дитина у ліжечку. Вона плаче, хоча й здорова, сита, суха. Що ви зробите: а) дасьте соску; б) візьмете на руки та заспокоєте; в) залишите у ліжечку: “Поплаче-поплаче та перестане”?    2. Дитина вередує, не хоче їсти, хоча завжди добре їла: а) ви запропонуєте іншу страву; б) дозволите вийти їй з-за столу; в) не випустите з-за столу до тих пір, доки всього не з’їсть?    3. Ваша дитина на дворі “сильно” посварилась із ровесниками: а) ви йдете на двір та “розбираєтесь” із дітьми; б) радите дитині самій вирішити конфлікт; в) пропонуєте залишитись вдома та зайнятись чим-небудь?    4. Ви побачили, що дитина замість того, щоб вчити уроки, читає художню літературу: а) почнете її сварити, кричати; б) спробуєте з”ясувати, чому вона не вчить уроки; в) присядите поряд і розберетесь разом у домашньому завданні; г) без слів заберете книгу та винисете в іншу кімнату?    5. Ваша дитина приховала від вас одержані двійки: а) ви у гніві і за двійки, і за їх приховання, забороняєте все, крім уроків; б) намагаєтесь допомогти виправити становище; в) фізично або якось по-іншому покараєте дитину?    6. Ваш син (дочка) набагато пізніше вказаного часу повернувся додому: а) заборонете гуляти взагалі; б) обговорите те, що трапилось, виясните причини, через які він затримався та договоритесь, що надалі запізнень не буде; в) покараєте?       Із трьох відповідей на кожне запитання виберіть одну, після цього підрахуйте, яких відповідей найбільше – А, Б, В. Під кожною буквою прочитайте думку про себе:       А. Це тип авторитарної мами, яка мало довіряє своїй дитині, мало розуміє її потреби.       Б. Це тип мами, яка розуміє, визнає право дитини на особистісний досвід, навіть помилки, а також намагається навчити її відповідати за себе та за свої вчинки.       В. Тип матері, яка не намагається зрозуміти дитину, найкращими її методами виховання є зауваження та покарання.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 8. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ІНВАЛІДАМИ

План 1. Тенхнології соціально-педагогічної реабілітації людей з обмеженими можливостями. 2. Програма реабілітації: завдання та основні вимоги. 3. Соціально-педагогічний патронаж дітей-інвалідів. 4. Методи роботи з батьками дітей-інвалідів. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c. 5. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 6. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 7. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 8. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 9. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 10.Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 11.Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Що таке тенхнології соціально-педагогічної реабілітації людей з обмеженими можливостями? У чому їх особливості? 2. Що являє собою програма реабілітації? Які основні вимоги ставляться до неї? 3. Розкрийте зміст соціально-педагогічного патронажу дітей-інвалідів. 4. Назвіть основні методи роботи з батьками дітей-інвалідів. Питання для роздумів Продумайте життєвий цикл сім”ї дитини-інваліда. Практичне завдання       Вправа 1. Наведіть приклади тактик соціально-педагогічної роботи з сім”єю дитини-інваліда.       Вправа 2. Розробіть питальник для з”ясування потреб сім”ї, де проживає дитина-інвалід у послугах соціального педагога та їх видах. Обговоріть його основні положення з вашими колегами.       Вправа 3. Розробіть захід для дітей з обмеженими можливостями. Обговоріть його з вашими колегами та соціальними педагогами. Проведіть розроблений захід спільно з працівниками соціальних служб.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

САМОСТІЙНА РОБОТА. 1. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ТЕХНОЛОГІЙСОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СПЕЦИФІКА ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Технології соціально-педагогічної діяльності як галузь соціальних технологій. 2. Структура технологічного процесу. Основні етапи технологічного процесу. 3. Зміст технологій соціально-педагогічної діяльності. 4. Поняття “соціальна проблема”. Етапи вирішення соціальних проблем. 5. Функції технологій соціально-педагогічної роботи. 6. Специфіка технологій соціально-педагогічної діяльності. Література 1. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 2. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с. 3. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 4. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. – С.14-22. 7. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 8. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Що таке технологія соціально-педагогічного процесу? 2. Назвіть основні етапи технологічного процесу. Дайте їм характеристику. 3. У чому полягає зміст технологій соціально-педагогічної діяльності? 4. Розкрийте зміст поняття “соціальна проблема”. Наведіть приклади. 5. Назвіть основні етапи вирішення соціальних проблем. 6. Перелічіть відомі вам функції технологій соціально-педагогічної роботи. 7. У чому полягає специфіка технологій соціально-педагогічної діяльності? Наведіть приклади. Питання для роздумів Чи завжди структура технологічного процесу залишається незмінною? За яких умов вона змінюється? Наведіть приклади. Практичне завдання       Вправа 1. Прослідкуйте за тим, наскільки уважно і доброзичливо ви ставитесь до людей у повсякденному житті.       Вправа 2. “Дограйте” ситуацію, почергово виділяючи той об”єкт, відношення до якого вас, на даний момент, хвилює найбільше:       Підліток сидить. До нього звертається жінка-педагог, яка стоїть поряд: “Як ви себе почуваєте, Петро?” Він, продовжуючи сидіти: “Нормально”…       Розробіть схему соціально-педагогічної діяльності з учасниками діалогу.

САМОСТІЙНА РОБОТА 2.ОСНОВНІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Моделі практики соціально-педагогічної діяльності. 2. Зміст та значення соціолого-орієнтованих моделей. 3. Специфіка психолого-орієнтованих моделей. 4. Комплексні моделі соціально-педагогічної діяльності. Література 1. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях / Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт,1998.– 506 с. 2. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. – С.14-22. 3. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 4. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Назвіть основні моделі соціально-педагогічної діяльності. 2. Охарактеризуйте зміст та значення соціолого-орієнтованих моделей: системної теорії, “моделей життя” екологічної теорії, вирішальної, соціально-радикальної та марксистської моделей. 3. У чому полягає специфіка психолого-орієнтованих моделей? 4. Що являють собою комплексні моделі соціально-педагогічної діяльності? Наведіть приклади. Питання для роздумів Які особливості вносить в технології соціально-педагогічної діяльності гуманістичні педагогіка і психологія? Практичне завдання На основі одержани знань про існуючі моделі соціально-педагогічної діяльності, розробіть алгоритми вирішеня конкретної соціально-педагогічної проблеми (на власний вибір студента).

САМОСТІЙНА РОБОТА 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИВ ПРОЦЕІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Зміст і характеристика соціально-педагогічної діагностики. 2. Загальні принципи діагностики в соціально-педагогічній практиці. 3. Рівні соціальної діагностики. 4. Методи соціально-педагогічної діагностики. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с. 3. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 4. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. У чому полягає зміст соціально-педагогічної діагностики? 2. Назвіть загальні принципи діагностики в соціально-педагогічній практиці. Дайте їм характеристику. 4. Перелічіть відомі вам рівні соціальної діагностики. 5. Назвіть основні методи соціально-педагогічної діагностики. Наведіть приклади їх застосування. Питання для роздумів У чому відмінність соціально-педагогічної діагностики від інших видів діагностики, наприклад, медичної? Практичне завдання       Вправа 1.       Опишіть технологічний процес діагностики конкретної соціально-педагогічної проблеми (на власний вибір студента).       Вправа 2.       Здійсніть діагностику рівня сформованості ціннісних орієнтацій особистості у старшокласників загальноосвітніх шкіл чи студентів ВУЗ”ів (за методикою Б.Круглова або іншою, на власний вибір студента).       Пропонована методика дозволяє вивчити особливості ціннісних орієнтацій, обстежуваних за допомогою виявлення ступеня cформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій (їх спрямованості).       Перший показник дає оцінку рівня особливості, другий - розкриває характер конкретних цінностей (навколишніх), що входять в ієрархію ціннісних орієнтацій особистості, їх поєднання. Ієрархічність формується тільки за умов диференціації та інтеграції" - виділення окремих цінностей у навколишній дійсності, їх наступний добір і підпорядкування. Такі механізми передбачають досить високий рівень розвитку як високих пізнавальних процесів, так і соціально-психологічної зрілості.       Інструкції для обстежуваних.       Далі наведено список цілей, яких люди прагнуть досягти у своєму житті. Вкажіть, які з них є для вас цінними, значимими, поставивши біля кожного пункту бали від 1 до 5.

Бланк І (Т- цінності)

№	Зміст цілей (цінностей ) життя	Бали
1	Самостійність як незалежність у судженнях і оцінках
2	Впевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів)
3	Матеріальне забезпечення (відсутність матеріальних труднощів у житті)
4	Задоволення (життя, сповнене розваг, приємног проведення часу)
5	Цікава робота
6	Любов (духовна і фізична близькість з коханою коханою людиною)
7	Свобода як незалежність у вчинках і діях
8	Хороші й вірні друзі
9	Пізнання (можливість розширення своєї освіти Кругозору, інтелектуальний розвиток)
10	Щасливе сімейне життя
11	Творчість (можливість творчої діяльності)
12	Суспільне визначення (повага оточуючих, колективу товаришів)
13	Рівність (братерство, рівні для всіх можливості)
14	Активне діяльне життя

Бланк 2 (І-цінності)

№	Якості особистості (як цінності)	Бали
1	Високі запити (високі домагання)
2	Чуйність (турбота)
3	Вихованість (ввічливість, хороші манери)
4	Життєрадісність (почуття гумору)
5	Ефективність у справах (працьовитість)
6	Сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів
7	Дисциплінованість
8	Нетерпимість до недоліків у собі
9	Широта поглядів (уміння зрозуміти іншу точку зору Поважати інші смаки, звички)
10	Чесність (правдивість, щирість)
11	Освіченість (широта знань, висока загальна культура)
12	Самоконтроль (стриманість, самодисципліна)
13	Терпимість (до поглядів і думок інших людей, вміння пробачати іншим їх помилки)
14	Тверда воля (вміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами).
15	Раціоналізм (уміння тверезо й логічно мислити, приймати виважені рішення).
16	Відповідальність (почуття обов'язку, вміння дотримувати слово)

Обробка даних.

      Ціннісні орієнтації особистості розподіляються на дві групи на підставі того, яким цілям і задачам служить та чи інша цінність. Першу групу становлять Т-цінності, цілі (термальні цінності), другу - І-цінності - становлять засоби, інструментальні цінності. Т-цінності - це основні цілі людини, вони відображають довгочасну життєву перспективу, те, до чого вона прагне зараз і в майбутньому. I-цінності характеризують засоби, які обираються для досягнення цілей життя. Вони виступають як інструмент, за допомогою якого можна реалізувати термальні цінності. Спочатку визначають ступені сформованості механізму диференціації, тобто вміння зробити ціннісний вибір. Про ступінь сформованості судять за "розмахом" балів, які респонденти використовують для оцінок. За цим показником виділяють 3 групи обстежуваних: перша група використовує всі оцінки п'ятибальної шкали (це свідчить про сформованість механізму диференціації), друга -користується тільки двома оцінками - механізм диференціації перебуває на початковій стадії формування, третя - використовує лише один бал або взагалі не може дати оцінки - це иесформованість диференціації (або відмова від участі в експерименті).       При інтерпретації результатів методики можна підкреслити, що певне значення мають і узагальнені показники групи. Так, декілька років тому фактори матеріального благополуччя і навіть щасливого сімейного життя діставали низькі показники. Нині ж водночас із пониженням актуальності творчих характеристик професійної діяльності показник матеріального благополуччя значно піднявся в ієрархії життєвих цілей, що свідчить про суттєві зміни в ціннісних орієнтаціях молоді.       Вправа 3.       Розробіть комп”ютерний варіант діагностування певного виду соціально-педагогічних проблем (обдарованість, соціальне сирітство, девіантність та ін. – на вибір студента).

САМОСТІЙНА РОБОТА 4. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ

План 1. Сутність соціально-педагогічних проблем сучасної сім”ї. 2. Технології роботи соціального педагога з сім”єю. 3. Сімейна терапія як форма соціально-педагогічної діяльності. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c. 5. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 6. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 7. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 8. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 9. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К., 2000. – 264 с. 10. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. 11. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 12. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 13. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 14. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Розкрийте зміст соціально-педагогічних проблем сучасної сім”ї. 2. Охарактеризуйте сучасні технології роботи соціального педагога з сім”єю. 3. Що таке сімейна терапія? Які основні принципи її використання? Питання для роздумів У чому полягає специфіка роботи соціального педагога з сім”ями віруючих? Практичне завдання       Вправа 1. Розробіть технологію роботи з сім”єю, де спостерігається жорстоке ставлення до дитини з боку батьків (ситуація моделюється на власний вибір студента).       Вправа 2. Розробіть схеми:    - психосексуального виховання батьків і дітей;    - підготовки юнаків і дівчат до сімейного життя.       Обговоріть запропоновані вами варіанти з колегами.

САМОСТІЙНА РОБОТА 5. ТЕХНОЛОІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СОЦІАЛЬНО-ДЕЗАДАПТОВАНИМ ПІДЛІТКАМ

План 1. Система роботи з соціально дезадаптованими дітьми та підлітками. 2. Психолого-педагогічні механізми соціально-педагогічного впливу. 3. Особливості роботи з дітьми вулиці. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 5. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 6. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К., 2000. – 264 с. 7. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. 8. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 9. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 10. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. У чому полягають особливості роботи з соціально дезадаптованими дітьми та підлітками? 2. Розкрийте психолого-педагогічні механізми соціально-педагогічного впливу. 3. Охарактеризуйте основні особливості роботи соціального педагога з дітьми вулиці. Питання для роздумів Проаналізуйте основні причини соціальної дезадаптації дітей та підлітків. Запропонуйте механізми усунення 2-3 з них. Практичне завдання       Вправа 1. Проаналізуйте з точки зору соціального педагога технологію досягнення взаєморозуміння між педагогом і вихованцем, розроблену психологом Л.Б.Філоновим.       Вправа 2. Розробіть одну рольову гру для соціально дезадаптованих дітей (на власний вибір студента) та проведіть її з вашими колегами. Проаналізуйте вашу розробку.

САМОСТІЙНА РОБОТА 6. ТЕХНОЛОГІЇДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З МОЛОДДЮ

План 1. Принципи соціально-педагогічного впливу на молодь. Моделі роботи соціального педагога з молоддю. 2. Особливості соціально-педагогічної діяльності у молодіжних організаціях. 3. Зарубіжний досвід вирішення соціально-педагогічних проблем молоді. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 3. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 4. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 5. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 6. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 7. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 8. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Складіть класифікацію найбільш актуальних молодіжних проблем. 2. У чому полягає специфіка роботи соціального педагога з молоддю порівняно з іншими категоріями населення? 3. Обгрунтуйте особливості соціально-педагогічної діяльності у молодіжних організаціях. Питання для роздумів Що позитивного із зарубіжного досвіду (вкажіть конкретно країну, програму) вирішення соціально-педагогічних проблем молоді ви б запозичили в Україну? Відповідь обгрунтуйте. Практичне завдання Сформулюйте і опишіть конкретний проект, який, на ваш погляд, можна було б реалізувати в соціально-педагогічній роботі з молоддю. Обговоріть даний проект з вашими колегами, працівниками Центру соціальних служб для молоді.

САМОСТІЙНА РОБОТА 7. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ

План 1. Характеристика і специфіка технологій соціально-педагогічного впливу на особу, що відбуває покарання. 2. Психолого-педагогічні методи роботи соціального педагога у пенітенціарному закладі. Література 1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 2. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 3. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c. 4. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 5. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. 6. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 7. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 8. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Чим зумовлюється специфіка технологій соціально-педагогічного впливу на особу, що відбуває покарання. 2. Назвіть основні психолого-педагогічні методи роботи соціального педагога у пенітенціарному закладі. Питання для роздумів Який із напрямів виправно-педагогічної роботи, виділених Л.В.Мардахаєвим є, на ваш погляд, найбільш дієвим та ефективним? Практичне завдання Розробіть програму перевиховання засудженого для конкретного випадку (ситуацію студент моделює самостійно, передбачаючи вік, особливості характеру та поведінки, рід занять засудженого, термін перебування у колонії, досвід вихователів, виховні можливості закладу та ін.). Обговоріть дану програму з колегами.

САМОСТІЙНА РОБОТА 8. ТЕХНОЛОГІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇДІЯЛЬНОСТІ

План 1. Реабілітаційна педагогіка. 2. Етапи соціально-педагогічної реабілітації. 3. Основні форми і методи реабілітаційної діяльності соціального педагога. 4. Програми реабілітації. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c. 5. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 6. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999. – С.44-52. 7. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 8. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 9. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К., 2000. – 264 с. 10.Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000. 11.Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 12.Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 13.Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Контрольні запитання 1. Що таке реабілітаційна педагогіка? Наведіть приклади її використання. 2. Дайте характеристику основних етапів соціально-педагогічної реабілітації. 3. Назвіть основні форми і методи реабілітаційної діяльності соціального педагога. 4. Що являє собою програма реабілітації? Які її основні завдання? Питання для роздумів Назвіть основні умови ефективності використання технологій соціально-педагогічної реабілітації. Практичне завдання Розробіть програму соціально-педагогічної реабілітації підлітка (молодої людини), що повернувся із виховно-трудової колонії (пройшов курс медичної реабілітації). Обговоріть програму з колегами.

САМОСТІЙНА РОБОТА 9. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА - ОРГАНІЗАТОРА ДОЗВІЛЛЯ

План 1. Організаційні і технологічні підходи до організації дозвілля різних вікових груп населення. 2. Діяльність соціального педагога у таборах відпочинку та санаторіях для дітей. Література 1. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с. 2. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с. 3. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с. 4. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с. 5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с. 6. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000. 7. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с. 8. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. 9. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с. Контрольні запитання 1. Опишіть відомі вам організаційні і технологічні підходи до організації дозвілля різних вікових груп населення. 2. Дайте характеристику діяльності соціального педагога у таборах відпочинку та санаторіях для дітей. Відмітьте при цьому специфіку цієї діяльності. Практичне завдання Розробіть і апробуйте в межах студентського колективу (у випадку роботи в навчальному закладі чи соціальній службі – за місцем роботи) виховний захід. Обговоріть та узгодьте попередньо план його проведення з колегами, соціальними педагогами та студентським активом.

Питання до екзамену

1. Практична соціально-педагогічна діяльність у сучасному суспільстві. Основні принципи.

2. Умови, що визначають ефективність практики соціально-педагогічної діяльності.

3. Якісні параметри практичної соціально-педагогічної роботи.

4. Навички та уміння спеціаліста соціально-педагогічної сфери на індивідуально-особистісному рівні.

5. Технології соціально-педагогічної діяльності як галузь соціальних технологій.

6. Структура технологічного процесу. Основні етапи технологічного процесу.

7. Зміст технологій соціально-педагогічної діяльності.

8. Поняття “соціальна проблема”. Етапи вирішення соціальних проблем.

9. Функції технологій соціально-педагогічної роботи.

10. Специфіка технологій соціально-педагогічної діяльності.

11. Моделі практики соціально-педагогічної діяльності.

12. Зміст та значення соціолого-орієнтованих моделей.

13. Специфіка психолого-орієнтованих моделей.

14. Комплексні моделі соціально-педагогічної діяльності.

15. Типологія технологій соціально-педагогічної діяльності: зміст і значення.

16. Ознаки, за якими класифікують технології. Види технологій соціально-педагогічної роботи.

17. Зміст та завдання соціально-педагогічної діяльності з індивідом та групою.

18. Основні етапи та підетапи процесу індивідуального соціально-педагогічного впливу.

19. Функції соціально-педагогічної допомоги групі. Особливості роботи соціального педагога з групою. Ефект групи. Основні етапи соціально-педагогічної роботи з групою.

20. Зміст і характеристика соціально-педагогічної діагностики.

21. Загальні принципи діагностики в соціально-педагогічній практиці.

22. Рівні соціальної діагностики.

23. Методи соціально-педагогічної діагностики.

24. Поняття соціальної експертизи. Мета і завдання соціальної експертизи.

25. Функції соціальної експертизи. Використання соціальної експертизи в практиці соціально-педагогічної діяльності.

26. Моделі соціальної експертизи.

27. Вимоги до експертного заключення.

28. Соціально-педагогічне прогнозування як необхідний елемент соціального передбачення.

29. Структура соціального прогнозування. Етапи соціально-педагогічного прогнозування.

30. Види, властивості та джерела інформації, що використовується для соціально-педагогічного прогнозування.

31. Рівні соціально-проективних технологій.

32. Моделювання соціальних відносин як елемент соціально-педагогічного прогнозування.

33. Консультування як метод соціально-педагогічної допомоги.

34. Процес консультування: структура та послідовність здійснення.

35. Методика посередницької діяльності.

36. Технології роботи соціального педагога з сім”єю.

37. Сімейна терапія. Принципи її використання.

38. Особливості роботи соціального педагога в навчально-виховному закладі.

39. Методика роботи соціального педагога з педагогічним, батьківським та учнівським колективами та з окремим індивідом.

40. Організація соціально-педагогічної діяльності за місцем проживання дитини.

41. Система роботи з соціально дезадаптованими дітьми та підлітками.

42. Психолого-педагогічні механізми соціально-педагогічного впливу.

43. Особливості роботи з дітьми вулиці.

44. Організація, форми і методи соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами.

45. Технологія роботи з дітьми, які залишились без опіки батьків.

46. Pобота соціального педагога у будинку дитини.

47. Специфіка діяльності соціального педагога у сиротинці, інтернаті, дитячому будинку сімейного типу.

48. Принципи соціально-педагогічного впливу на молодь. Моделі роботи соціального педагога з молоддю.

49. Особливості соціально-педагогічної діяльності у молодіжних організаціях.

50. Зарубіжний досвід вирішення соціально-педагогічних проблем

51. Тенхнології соціально-педагогічної реабілітації людей з обмеженими можливостями.

52. Програма реабілітації: завдання та основні вимоги.

53. Соціально-педагогічний патронаж дітей-інвалідів.

54. Характеристика і специфіка технологій соціально-педагогічного впливу на особу, що відбуває покарання.

55. Психолого-педагогічні методи роботи соціального педагога у пенітенціарному закладі.

56. Реабілітаційна педагогіка.

57. Етапи соціально-педагогічної реабілітації.

58. Основні форми і методи реабілітаційної діяльності соціального педагога.

59. Програми реабілітації.

60. Організаційні і технологічні підходи до організації дозвілля різних вікових груп населення.

Рекомендована література

1. Антология социальной работы. В 5 т. / Сост. М.В.Фирсов. – М.: Сварогь – НВФ СПТ, 1995.

2. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. –М., 1989.

3. Актуальные проблемы социального воспитания. Научн.-метод. бюллетень (Спец. выпуск к международному семинару) №6. –М.: Запорожье: Госкомитет СССР, 1990.

4. Алмазов Б.Н. Профилактика конфликтов в работе с педагогически запущенными учащимися. – М., 1988.

5. Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков. – К., 1986.

6. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., 1989.

7. Блонский П.П. О так называемой моральной дефективности //Избр. пед. и псих. соч.: В 2т. –М., 1979.

8. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. – М., 1988.

9. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. Пед. вузов и коледжей. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999.- 440 с.

10. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с.

11. Гаврилова К.В. Воспитание человечности. – Минск, 1985.

12. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. – М., 1991.

13. Гурски С. Внимание, родители: наркомания. – М., 1989.

14. Дети с отклонениями в развитии/ Под ред. М.С.Певзнер. – М., 1966.

15. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. – М., 1986.

16. Звєрєва І.Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Пічкар О.П. Соціальна робота з дітьми і молоддю (теоретико-методологічні аспекти): Навчальний посібник для дистанційного навчання. – Ужгород, 2000. – 190 с.

17. Зюбин Л.М. Учебно-воспитательная работа с трудными учащимися. – М., 1982.

18. Калмыкова З.И. Педагогика гуманизма. – М., 1990.

19. Кан-Калик В.А. Техника педагогического общения. – М., 1987.

20. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д. Соціальна педагогіка. – К., 1997.

21. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с.

22. Колесов Д.В. Беседы об антиалкогольном воспитании. – М., 1987.

23. Корчак Я. Как любить ребенка. –М., 1990.

24. Кочетов А.И., Верцинская Н.Н. Работа с трудными детьми. –М., 1986.

25. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. – М., 1989.

26. Лихачов А.Й. Дети без родителей. – М., 1987.

27. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях /Под ред. Холостовой Е.И. – М.: Социально-технологический институт, 1998. – 506 с.

28. Макаренко А.С. Книга для родителей /В кн.: Педагогические сочинения. В 8-ми т. Т.5. –М.: Педагогика, 1985.

29. Макаренко А.С. Педагогическая поэма. –М., 1987.

30. Мищик Л.И. Профессиональная подготовка социального педагога. – Запорожье, 1996.

31. Мудрость воспитания: Книга для родителей. – М., 1987.

32. Мудрык А.В. Введение в социальную педагогику. – М., 1997.

33. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. Пед. вузов / Под ред. В.А.Сластенина. – 2-е изд., испр. и доп.. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 192 c.

34. Натанзон Э.Ш. Трудный школьник и педагогический коллектив: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1984.

35. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво “Українська енциклопедія”,1995. – 253 с.

36. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии: Учебно-практ.пособие. – М., 1999.

37. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с.

38. Педагогика: Учеб.пособие /Под ред. П.И.Пидкасистого. – М., 1995.

39. Педагогічна майстерність /Під ред. І.А.Зязюна. –К., 1997.

40. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., 1982.

41. Подласый И.П. Педагогика: Учеб.пособие. – М., 1996.

42. Поташник М.М., Вульфов Б.З. Педагогические ситуации. – М., 1983.

43. Раттер М. Помощь трудным детям. –М., 1987.

44. Синица Е.И. Педагогический такт и мастерство учителя. – М., 1983.

45. Смирнов В.Е. Наркомания: Знак беды. – М., 1988.

46. Социальная педагогика: Курс лекций/ Под общей ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с.

47. Социальная педагогика: Опыт словаря-справочника / Под общей ред. И.И.Калачевой, Я.Л.Коломинского, А.И.Левко. – Мн.: НИО, 2000. – 213 с.

48. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. – К., 2000. – 264 с.

49. Справочное пособие по социальной работе/ Отв.ред. А.М.Панов, Е.И Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с.

50. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

51. Теория и методика социальной работы (в вопросах и ответах). Отв.ред. А.М.Панов, Е.И.Холостова. – М., 1997. – 163с.

52. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб.пособие. – М.: Академический Проэкт, 2000.

53. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч.посібник /за заг.ред.проф. А.Й.Капської. – К., 2000.

54. Турчанинова Ю.И. Педагогическая техника и мастерство учителя. – М., 1987.

55. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб пособие для студ.высш.учеб.заведений. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000.

56. Харчев А.Г. Социология воспитания. –М., 1990.

57. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогич.технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с.