Спеціальна психологічна підго­товка до туристського походу

Однією з обов'язкових умов успішного проведення ту­ристського походу є знання природних і соціальних умов регіону, в якому пролягатиме маршрут, і психологічна готовність до труднощів, які з ними пов'язані.

Значний діапазон сприйняття різними людьми атрактивних особливостей природних умов на емоційному і психофізіологічному рівні - від піднесення, захоплення до пригнічення, паніки і страху. Одні комфортно почуваються на відкритому просторі (степ, пустеля) - інших приваблює ліс чи гори; одні з захопленням обстежують печери – інші бояться замкненого простору; хтось легше переносить спеку, ніж холод - хтось навпаки.

Отже, атрактивний вплив середовища є виключно індивідуальним, хоча шляхом тренувань цілком можливо знизити негативний ефект, який він справляє. В числі таких засобів - загартування, що полягає в адаптації до низьких температур і перезволоження, спеки і дефіциту води, а та­кож подолання страху висоти тощо.

Спеціальна психологічна підготовка здійснюється за допомогою тренувань в умовах, створених шляхом імітації природного середовища відповідного регіону з метою до­сягнення часткової адаптації до їх впливу (повна адаптація дорослої людини є дуже складною). Необхідною складовою такої підготовки є докладне вивчення природно-кліматич­них умов і особливостей протікання природних процесів, що можуть містити в собі небезпеку для життя.

Питання атрактивного впливу природного середовища в екстремальних, аварійних ситуаціях і під час стихійного лиха є предметом спеціального розгляду.

Не менш важливим елементом спеціальної підготовки є ознайомлення з політично-правовою ситуацією, релігійни­ми і етнічними особливостями регіону, архетипами поведін­ки місцевого населення тощо.

Психологічна готовність до туристського походу перед­бачає високу міру самоконтролю, володіння механізмом самонаказу, коректність у ставленні до звичаїв, обрядів і тра­дицій інших народів.

У найбільш загальному вигляді система відносин між членами туристського колективу, керівником і підлеглими, групою і сторонніми людьми, туристським колективом і на­вколишнім середовищем укладається в такий перелік:

а) відносини між членами колективу:

• повага до місцевих законів, обрядів і традицій;

• порядність, доброзичливість, уважність до товаришів;

• бажання зрозуміти іншого і допомогти йому (словом і ділом);

• безконфліктність;

• неприпустимість впливу особистих стосунків на колек­тивні інтереси;

• визнання пріоритетності групових інтересів над особи­стими.

б) вимоги до керівника в системі стосунків "керівник - підлеглий":

• міра в застосуванні влади;

• володіння емоціями;

• терпимість;

- доброзичливість; - компетентність.

в) відносини між групою і сторонніми людьми (місцевими жителями, офіційними представниками):

• ввічливість (звернення до людини після обов'язкового привітання);

• повага до співбесідника (представившись, вислухайте його не перебиваючи);

- уникнення конфліктних ситуацій (не провокувати ото­чуючих і не піддаватись на провокації, не вступати в суперечки.

г) відносини між групою і навколишнім середовищем:

- бережне ставлення до навколишнього середовища;

- повага до чужої праці і майна;

- підтримання місця стоянки в належному стані;

- отримання дозволу землевласника при тривалому базуванні.