1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.

З переходом на етап електронномедійний і з виникненням електронних

мереж, наприклад Інтернету, сфера комунікації зазнала процесу глобалізації,

що стало причиною виникнення віртуальної масової комунікації — такого

виду спілкування,

• коли кожен учасник спілкування з великою кількістю людей має однако-

ві можливості впливу на масу, він може швидко міняти свої ролі: то бути ко-

мунікантом, то бути комунікатом;

• коли весь світ стає ніби єдиним так званим “глобальним селом”, що пе-

ребуває на “спільному майдані”, може одночасно існувати у стані спілкуван-

ня, яке втрачає дискретність (розірваність, розпорошеність) у просторі й часі

(весь світ тут, на екрані, і зараз).

Сфера масового комунікування як спілкування з масами починає співісну-

вати й інтегруватися зі сферою спілкування в середині маси. Цей, новіт-

ній, етап повторює праісторичний процес формування стихійних мас, але

вже на вищому технологічному рівні.

Віртуальна комунікація полегшує проблему нерівноправності у масовій

комунікації, яка виникла між професійними комунікантами та комунікатами,

між елітою та масою: останні завжди залежні від професіоналів спілкування

і не можуть їм звично протидіяти, як того вимагає природний, зокрема між-

особистісний, процес спілкування. У віртуальній комунікації всі рівноправні

(хіба що окрім менеджерів систем глобального спілкування — адміністрато-

рів мереж та їхніх власників) і всі можуть бути “господарями” віртуального

полілогічного середовища спілкування.

У віртуальній комунікації процеси масифікації, формування публік, а та-

кож “віртуальних натовпів” є результатом добровільної участі кожного в

цих процесах: “похід” у натовп перетворюється у такий собі “добровільний

похід на плаху”.

Віртуальна масова комунікація — це вже інформаційний період розвитку

спілкування, в якому більш вирішальними для поведінки людини стають

процеси рефлексії, саморегуляції, наслідування та зараження. Проте питання

про управління в системах спілкування й “адміністрування поведінки лю-

дей” не знімається, воно просто переходить на рівень тонких гуманітарних

технологій, пов’язаних з керуванням масами та особистістю в демократич-

них, вільних системах. Якщо для індустріального періоду властиві техноло-

гії, що базуються на ідеї довіри до комуніканта та ідеї його лідерства у

процесах спілкування, то за віртуальної комунікації живою є “ідея співучас-

ті у міфотворенні”: кожна людина з власної волі стає учасником розмови й

ніби очолює масу. Маса саморегулюється за рахунок участі більшості, що

робить її відносно самодостатньою, через те за віртуальної комунікації

більш розтягненим у часі й помітним є процес бродіння настроїв і визріван-Частина перша 21

ня громадської думки, немає категоричності у прийнятті рішень, переважа-

ють дискусія, полеміка, обговорення тощо.

Чи може віртуальна масова комунікація перетворитися в немасову? Точ-

ніше, вона депрофесіоналізується. Тобто віртуальна комунікація знову стає

непрофесійною масовою комунікацією, коли всі є в середовищі Інтернету

журналістами, політиками, агітаторами, пропагандистами тощо.

Проте слід очікувати, що професіональна масова комунікація буде актив-

но інтегруватися у віртуальну; уже виникають інтернет-газети, інтернет-ра-

діо і т. п. Вони перестануть бути засобами масового спілкування тільки тоді,

коли стануть абсолютно відкритими й доступними для “перехожих” в інтер-

неті, коли кожен зможе впливати на політику інтернет-медіа, бути їхніми ав-

торами й редакторами. Однак, зважаючи на “масову природу” суспільства,

повне зникнення “масового” неможливе, бо це призведе до зникнення сус-

пільства як явища масового в своїй основі. Тому цілком ймовірне виникнен-

ня глобального керування суспільствами (народами, націями, об’єднаннями

народів) як єдиною масою. Глобальне керування здійснюватиме панівна на-

ція або окремі люди, що володітимуть необмеженими фінансами, новітніми

технологічними засобами та секретними технологіями впливу.

Теорія розширення відчуття Маклюена. Інша назва — теорія техноло-

гічного детермінізму. На думку М. Маклюена, медіа розширюють людські

відчуття. Одні з них, так звані “гарячі” медіа, самі є повідомленнями. Це те-

лебачення, радіо, книги, газети, журнали. Вони розширюють відчуття лю-

дей, наповнюють їх даними. Ці медіа мають низький ступінь участі аудито-

рії у спілкуванні. “Холодні” медіа характеризуються високим ступенем уча-

сті споживачів у спілкуванні. Ці засоби лише надають аудиторії форму уча-

сті в спілкуванні (наприклад телефон). “Холодні” медіа — це технології пле-

мені (втягують людей у спілкування), “гарячі” медіа є технологіями цивілі-

зації (виключають людей зі спілкування), вважає Маклюен.

Теорія когнітивного дисонансу. Ця теорія стверджує, що люди намагаю-

ться узгоджувати свою поведінку з власними поглядами і поглядами інших

людей. Під час конфлікту між переконаннями й діями люди намагаються ко-

ригувати когнітивний компонент для усунення невідповідності. Теорія ког-

нітивного дисонансу використовується для розуміння і моделювання проце-

сів масифікації. Автор теорії Л. Фестінгер. На його думку, будь-яка інформа-

ція, що не відповідає наявним у людини установкам, викликає психологіч-

ний дискомфорт (дисонанс), якого їй потрібно позбутися. Схожі висновки

зробив Дж. Клеппер: найчастіше люди намагаються мати справу з тими ма-

теріалами масової комунікації, які збігаються з наявними в них установками

та інтересами. Свідомо чи підсвідомо уникають протилежних позицій. Якщо

ж вони все-таки мають справу з неприємним для них матеріалом, то його не

сприймають взагалі або перероблюють, інтерпретують таким чином, щоб він

відповідав їхнім установкам, або забувають його швидше, ніж приємний для

них матеріал.

Глобалізація системи масової комунікації. Глобалізація системи мас-

медіа породжує зміну, в свою чергу, суспільно-політичної й економічної си-

стем, які теж трансформуються. Трансформація й глобалізація системи ма-

сової комунікації, однак, не є першопричиною соціально-економічних змін:

модернізація технологій, розвиток науки і техніки, а також суспільно-еконо-

мічний розвиток сприяли розвитку системи масової комунікації.

Глобалізація системи масової комунікації — то є поняття, яке актив-

но використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес тран-

сформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов’язана з

утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й

покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розга-

луженою системою засобів масової комунікації та контролюються

більш організованою спілкою їх виробників.