Lekcija_7

4) терміни-символи (♪ , +) і терміни-напівсимволи (α-промені, β-про-

міння, γ-еманація).

Більшість однослівних термінів становлять іменники, оскільки номінація є носієм найважливіших змістів у пізнанні дійсності (атом, дифузія, струна).

Термінами є також прикметники (переважно субстантивовані): зернові, парно-

копитні, комічне, типове. У ролі термінів виступають також дієслова (інстру-

ментувати, абсорбувати, дестилювати) та прислівники (анданте, модерато,

пристрасно).

4. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і

вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху.

Коли мова йде про термінологію, лінгвісти, як правило, мають на увазі а) науку про терміни (в цьому випадку маємо повновартісний синонім

термінознавство);

б) фахову лексику в складі всіх слів певної мови (ми говоримо,

наприклад, термінологія української мови, німецька термінологія тощо);

в) спеціальну лексику, що обслуговує певну галузь науки, техніки,

культурного чи суспільного життя (наприклад, музична термінологія, медична термінологія тощо).

Така багатозначність передусім зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат, як у мові загалом, так і субмові зокрема. Термін є невід’ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов’язковий тривкий зв’язок. Сукупність зв’язків у межах такого цілого визначає його структуру.

Таким чином системність є однією з найважливіших умов функціонування терміна, тобто термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

Терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3

основні групи:

1.Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично

вусіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон,

концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (аналіз, система, функціонує, складається).

2. Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, історичні науки мають термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, зокрема

соціум, суспільна думка, мегаполіс, приватна власність.

3. Вузькоспеціальні терміни – це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: бунчук, клейноди, Руїна і под.

Від термінів необхідно відрізняти номенклатурні знаки. Відмінність полягає в тому, що в основі термінів закладено загальні поняття, а в основі номенклатурної назви – одиничні. Номенклатура – це сукупність умовних символів, графічних позначок, греко-латинських назв на позначення певного маркування. До номенклатури зараховуємо серійні марки машин, верстатів,

приладів, підприємств, організацій, установ, географічні назви. Наприклад,

півострів, острів, море, гора – це терміни, а Крим, Корсика, Сардинія, Чорне море, Альпи, Карпати – номенклатурні назви. У машинобудуванні двигун, при-

від, кермо, важіль, глушник – це терміни, а джип, мерседес, тойота –

номенклатурні назви.

5. Способи творення термінів

Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби,

а вибір оптимального способу номінації (називання) – складний процес, який визначається об’єктивними і суб’єктивними моментами, зовнішніми і внутрішніми факторами. Термінологічна номінації на відміну від мовної – цілеспрямований творчий процес, зумовлений взаємодією зовнішніх та внутрішніх мовних факторів. Термінологія народжується та еволюціонує лише на ґрунті конкретної мови , а творці термінології є носіями цієї мови.

Українська термінологія характеризується чотирма основними

факторами, що беруть участь у творенні нового терміна:

1)використання старої, наявної в мові назви для позначення певного наукового поняття;

2)використання іншомовних слів для найменування нових понять;

3)використання наявних у мові словотворчих моделей для творення

нових назв;

4)використання словосполучень для найменування наукових понять.

Вторинна номінація та її види Вторинна лексична номінація – це використання вже наявних у мові

номінативних засобів у новій для них функції – функції найменування.

Розрізняють два основних види вторинної номінації: метафору та метонімію.

	Метафоризація			Метонімізація
(вміння пізнавати одні предмети			(назви одного предмета переносяться
через інші, а нові явища – через			на інший, який перебуває з ним у
порівняння з уже відомими)			відношенні асоціації за суміжністю)
1.	Подібність зовнішнього	вигляду	1.	Перенос «процес – предмет»:
об’єкта номінації: жолудь, голка,			витік, вихід, вхід, загородження,
голка, рамка, рядок, сітка, стрічка,			заземлення,		запис,	притиск,
човник, кант.			прокладка, стік.
2. Функціональна подібність: головка,			2.	Перенос «процес – результат»:
дзеркало, ключ, котушка, місток,			збій, згин, обмотка, повідомлення,
приймач, ручка, провідник.			розрив, спалах.
3.	Функціональна та	зовнішня	3.	Перенос «властивість – кількісний
схожість (жила, слово, хвилі, шов).			показник»: вибірність, довговічність,
			провідність, прозорість, різкість
			4.	Перенесення «процес – величина»:
			гучність,		опір,	освітленість,
			яскравість.

Вторинна номінація може відбуватися не лише на основі загальновживаних слів, а й на основі зміни значень наявних термінів інших терміносистем, адже їх важливою ознакою є взаємопроникність.

Чужомовні запозичення як засіб найменування наукових понять

Суперечки довкола термінів нерідко торкаються проблеми відбору національної чи чужомовної назви для позначення певного наукового поняття,

про що яскраво засвідчує історія українського термінознавства. Сучасний аналіз галузевих мікросистем дає змогу констатувати: близько 40% у них посідають слова, запозичені з інших мов. Зокрема з грецької до нас прийшла значна частина медичних та природничих термінів: анемія, атеросклероз,

бактерія, біологія, мікроб; хімічні назви: азот,барій, бром, калій, йод; терміни астрономії та географії: астероїд, Арктика, галактика, клімат; математики та фізики: гіпотенуза, катет, теорема; мовознавства та літературознавства:

афоризм, метафора, морфема, парадигма.

Грецькі корені та афікси використовуються сьогодні, зокрема, для створення термінів: автограф, фотографія, автомобіль, топоніміка. Чимало грецьких слів лягло в основу суспільно-політичної термінології: автономія,

анархія, економія, політика, утопія, хартія.

Запозичення з латинської мови також пов’язані з медициною, біологією,

філософією, соціально-економічними науками, технікою: інфекція, ангіна, вена,

агітація, делегат, мотор, кондуктор, революція, циркуляр. Латинські слова трапляються і в мовознавчій термінології: абревіація, афікс, дериват,

інфінітив, лінгвіст, префікс, суфікс, флексія. У техніці це – апарат,

компаратор, локатор, станція, трансляція, резистивність тощо.

Із німецької мови до нас прийшли слова на позначення військової справи:

солдат, штаб, гауптвахта, офіцер, юнкер; понять торгівлі й виробництва:

майстер, шахта, бухгалтер, агент, акція, вексель, маклер, верстат, клапан,

гвинт, ланцюг, верстат; технічні поняття: сигнал.

Із французької мови українська запозичила слова, що стосуються суспільно-політичного життя: парламент, демонстрація, депутат, генерал,

бюро, ідеаліст; мистецтва: амплуа, ансамбль, сюжет, увертюра, п’єса, сюїта,

режисер, ансамбль; військової справи: авіатор, армія, арсенал, гарнізон,

десант, екіпаж, парашут; техніки: шасі, ресора, карбюратор, кабіна, фара,

реле, зонд.

З англійської в нашу прийшло чимало слів на позначення понять мореплавства: док, шхуна, мічман; спорту: футбол, бейсбол, фристайл, хокей,

старт, фініш, нокаут, аут; техніки: трамвай, блюмінг, картер, комбайн,

екскалатор, бульдозер, тролейбус; економіки: менеджер, спонсор, бюджет,

лізинг, консалтинг, дисконт, бартер; інформаційних технологій: інтерфейс,

кластер, драйвер, модем, файл, принтер, сканер, хаб, джойстик, трекбол.

Із голландської мови українська запозичила морські терміни: матрос,

гавань, лоцман, боцман, кіль, шлюпка, трап, гавань, бакен, шкіпер, пеленг,

каюта. З італійської: мови прийшло в українську багато слів-термінів музичного мистецтва: віолончель, дует, соло, композитор, тенор, піаніно,

фортепіано, адажіо, арія, опера, сопрано, бас. Запозичення як мовний процес активно продовжується і в наші дні.

Усі чужомовні слова можна поділити на дві групи: слова засвоєні і слова чужі. Слова засвоєні – це ті, що увійшли в мову давно, змінилися відповідно до її духу, набули в ній «громадянства» (шиба, цегла, крейда, фарба, гараж,

таблиця, дах). Термінами чужими називаються ті слова, які, увійшовши в мову порівняно недавно, не заховали свої чужомовні прикмети і не змінилися під впливом мови-реципієнта: комп’ютер, бартер, соціум, електорат, кампанія,

парфумерія.

Серед запозичених термінів виділяється пласт інтернаціоналізмів, тобто таких міжнародних термінів, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах, і мають греко-римську основу. Нелегко в наш час уявити собі будь-яку стильово розгалужену національну мову без інтернаціоналізмів на зразок комп’ютер, адаптація, акліматизація, барометр, хоч деякі з них мають і національні відповідники – комп’ютер – ЕОМ, барометр – тискомір,

імпічмент – недовіра,відставка, юриспруденція – правознавство.

Використання наявних у мові словотворчих моделей для творення

нових назв

Більшість слів української мови твориться морфологічним способом. У

ньому чільне місце посідає афіксація (словотворення за допомогою афіксальних морфем: префіксів, суфіксів, префіксів і суфіксів одночасно, постфіксів,

флексій). Моделей афіксального творення є безліч. Термінологія ж узяла для себе лише деякі.

Суфіксальний спосіб творення До творення термінів залучено такі суфікси: -φ (нульовий суфікс), -ння, -

ість, -ач, -к(а) тощо. Наділяючи терміни, до складу яких вони входять, єдиним значенням або відтінком значення, афікси тим самим виконують семантичну функцію.

1. Особливість термінів з нульовим суфіксом полягає у тому, що вони можуть позначати: процес дії, предмет як результат дії; одиничний акт якоїсь дії, що інтенсивно відбувається: перевід – «дія за значенням переводити»; перегляд – «дія за значенням переглядати»; виклик – «сигнал, знак

(телефонний, радіо), за допомогою якого зв’язуються на відстані для повідомлення чи розмови»; перезаряд – «надто велика кількість електрики, що перевищує встановлену норму».

2. За допомогою суфікса -ння творяться терміни на позначення процесу: детектування – процес перетворення електричних коливань,

внаслідок чого утворюються коливання більш низької частоти або постійний струм; отоварювання – «дія за значенням отоварювати»; оподаткування – «дія за значенням оподатковувати».

3.Терміни з суфіксом -ість можуть позначати процеси, предмети,

властивості, величини: селективність (вибірність) – «здатність радіоприймача виділяти з багатьох радіосигналів лише потрібні»; промисловість –

«найважливіша галузь суспільно-матеріального виробництва, сукупність

підприємств»; оборотність – «1. техн. кількість оборотів (колеса, мотора),

зроблених у певний проміжок часу»; «2. економ. перебування в обігу».

4. За допомогою суфікса -ач творяться терміни на позначення предметів чи осіб за виконуваною роботою: підсилювач – «пристрій,

призначений для збільшення енергетичних параметрів вхідного сигналу за

рахунок допоміжного джерела»; вимикач – «пристрій для вмикання і вимикання»; викладач, ткач, перекладач – «особа, котра займається діяльністю,

на яку вказує твірна основа».

5.За допомогою суфікса -к(а) творяться терміни на позначення деталей: втулка, прокладка.

6.Суфікс -ств(о), -зтв(о), -цтв(о) творять абстрактні назви:

лихварство, виробництво, убозтво.

7. Нерідко засобом творення термінологічної назви є іншомовна суфіксація. В українчькій термінології продуктивні такі запозичені суфікси: -

ація (пеленгація, демонстрація), -изм/ізм (туризм, етнографізм), -тор

(декоратор, селектор, колектор, рефлектор), -ер (дизайнер, режисер).

Префіксальний спосіб творення Словотвірна префіксація у термінології подана теж обмеженою кількістю

морфем: над-, під-, проти-, пере-, без-.

1.Префікс над- вказує на надмірність вияву того, на що вказує твірне слово: надвиробництво, надгенератор, надприбуток, над рефракція.

2.Префікс під- надає утвореним термінам відтінку значення «частина чогось»: піддіапазон, підпрограма, підсистема.

3.Префікс проти- вказує на протилежність того, що позначає твірне слово: протиструм, протиелемент.

4.Префікс пере- означає вияв дії, більшу за норму:

перевиробництво, перепродукція.

5.Префікс без- означає відсутність того, на що вказує твірна основа

(слово): безгосподарність, безвідносний, безперспективний.

Словотворчими нерідко виявляються й іншомовні префікси:

1.а-: аполітичний, аморальний.

2.анти-: антигуманний, антидемократичний.

3.де-: деполітизація, денаціоналізація.

4.контр-: контрнаступ, контрреволюція – усі зі значенням заперечення, вказівки на протилежність.

5.архі-: архієпископ, архітектоніка, архідиякон.

6. ре-: реконструкція, ретрансляція (значення префікса: «ще раз повторюю»).

Спосіб складання За загальномовними словотвірними моделями творяться і терміни –

складні слова. Їх можна поділити на кілька груп.

1.Терміни, утворені на основі складання незалежних одне від одного слів: ампервольтомметр, склопаста, планшайба, склоцемент, світлотехніка.

2.Терміни, утворені на основі інтерфіксного складання залежних одна від одної основ: звукозапис, стрічкопритискач, шумопеленгація,

землеволодіння, товарообіг.

Крім безпосередньо складних слів, в українській термінології є чимала кількість складноскорочених назв-абревіатур, утворених

а) з початкових звуків (букв) слів певних назв: НОП (наукова організація праці), АТС (атомна електростанція), ПТК (перемикач телевізійних каналів), неп

(нова економічна політика);

б) поєднанням початкових частин слів: агропром, сільбуд, лісгоспзаг;

в) поєднанням початкових частин слів з повним словом: продподаток,

зарплата, госпрозрахунок, енергосистема, промтовари

Окремою групою серед складних термінів виділяються слова з міжнародними компонентами: радіо, теле, авто, фото, кіно, відео, мікро,

стерео, електро, термо, гідро, магніто, моно, граф, скоп, графія, скопія, лог,

логія, що вживаються чи у препозиції, чи у постпозиції.

Словосполучення як один із основних способів термінологічної номінації Понад 70% термінів у різних терміносистемах – це словосполучення:

земельна рента, еритема шкіри, гостре шлункове захворювання, базова освіта,

авторська навчальна програма, гостре шлункове захворювання, візуальні засоби інформації.

За кількістю складників термінологічні сполуки є дво-, три-, чотири- і

багаточленні. Серед двочленних термінологічних сполучень виділяються дві моделі:

1)«прикметник+іменник»: магнітна головка, земельна рента,

загальноосвітні дисципліни;

2) «іменник+іменник»: швидкість запису, норма вартості, закон про

мову.

Тричленні конструкції термінів мають таку структуру:

1) «прикметник+прикметник+іменник»: пересувна телевізійна установка,

необхідний робочий час, щілинні приголосні звуки;

2)«прикметник+іменник+іменник»: типовий носій запису, еквівалентна форма вартості, суспільні фонди споживання, структурний тип речення;

3)«іменник+прикметник+іменник»: відтворення грошового капіталу,

осердя магнітної головки, речення ускладненого типу;

4)«іменник+іменник+іменник»: розширювач діапазону гучності,

категорія роду іменника, класифікація частин мови.

Чотирикомпонентні терміни творяться на основі нижчої структури:

Багаточленні термінологічні сполуки мають різну кількість компонентів:

п’ять – середня квадратична похибка ряду вимірів; шість – працездатність приймача при понижених та підвищених напругах струму; сім – гранична далекість дії мікрофона в заданому розмовному тракті. Вони творяться на основі іменників або словосполучень нижчого порядку.

6. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів. Українські

електронні термінологічні словники.

Комп’ютерна лексикографія займає чільне місце в комп’ютерній лінгвістиці як комп’ютерний лексикографічний інструментарій у мовознавстві.

Завдання комп’ютерної лексикографії – розробити комп’ютерні алгоритми,

програми, системи та технології для укладання та використання словників.

Лексикографічні системи дають змогу формувати словникові статті; зберігати текстову, візуальну та звукову інформацію; здійснювати обробку словникової інформації (аналіз, пошук, фільтрування, відтворення тощо).

Комп’ютерні лексикографічні системи і програми залежно від мети їх використання можна поділити на дві великі групи: 1) програми підтримки

лексикографічних робіт; 2) автоматичні словники різних видів, що містять лексикографічні бази даних [1]. Автоматичні словники розробляють як для інших програм обробки текстової інформації (програм-перекладачів, програм перевірки орфографії та автоматичного виправлення граматичних помилок тощо), так і для кінцевого споживача у вигляді окремого програмного лексикографічного виробу [1; 2].

Комп’ютерним словником у комп’ютерній лексикографії часто називають словник, процедури укладання якого здійснює комп’ютер. Однак багато авторів,

зокрема, розглядаючи традиційні книжкові словники та їх аналоги на електронних носіях, часто одночасно вживають на їх позначення терміни

автоматичні словники, електронні словники та комп’ютерні словники. З

огляду на зазначене, на противагу паперовим версіям словників або книжок

(видрукованих на папері) можна поставити електронні словники, записані за допомогою електронних пристроїв на електронних носіях інформації.

Хочемо зупинитися на комп’ютерних термінологічних словниках. В

мережі Інтернет сьогодні представлено чимало галузевих словників.

Архітектура і монументальне мистецтво http://slovopedia.org.ua/44/53392-0.html

Словник церковно-обрядової термінології http://slovopedia.org.ua/43/53392-0.html

Словник стилістичних темінів http://slovopedia.org.ua/37/53392-0.html

Словник іншомовних соціокультурних термінів http://slovopedia.org.ua/39/53392-0.html

Словник термінів, уживаних у чинному Законодавстві України http://slovopedia.org.ua/48/53392-0.html

Словник бюджетної термінології http://slovopedia.org.ua/50/53392-0.html

Термінологічний словник з економіки праці http://slovopedia.org.ua/51/53392-0.html

Глосарій термінів фондового ринку http://slovopedia.org.ua/52/53392-0.html

Словник «Музичні терміни» http://slovopedia.org.ua/58/53392-0.html

Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів http://slovopedia.org.ua/58/53392-0.html

Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) http://slovopedia.org.ua/60/53392-0.html

Словничок кіннотника http://kavaleria.org.ua/books-and-articles/11-articles/531-slovnychok-kinnotnyka.html

Словник «Шахові терміни» http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%82%D0%B5%D1%80 %D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8

Словник-довідник музичних термінів http://term.in.ua/

Словник законодавчих термінів http://zakon.nau.ua/?uid

Короткий математичний словник http://formula.co.ua/short_math_dictionary.php

Радіословник http://www.proradio.org.ua/voc/