- •Тема 2. Відношення і функції
- •2.1. Відношення
- •2.2. Відношення еквівалентності
- •2.3. Класи еквівалентності
- •2.4. Функції
- •8.1. Бінарне відношення з a в b
- •8.2. Методи представлення бінарних відношень
- •8.3. Деякі приклади бінарних відношень
- •8.4. Обернені відношення
- •8.5. Композиція (добуток) відношень
- •8.6. Рефлексивні відношення
- •8.8. Антисиметричні відношення
- •8.11. Симетричне закриття
- •10.2. Еквівалентність множин
- •10.3. Класи еквівалентності
- •10.4. Розбиття множини
- •10.5. Модульна арифметика
- •10.6. Відношення порядку
- •10.8. Перший і останній елементи
- •10.9. Максимальні і мінімальні елементи
- •10.10. Нижня і верхня грані
- •10.11. Подібні множини
- •9.1. Аплікація
- •9.2. Множина потенція
- •9.4. Сур’єктивні аплікації
- •9.5. Бієктивні аплікації
- •9.7. Обернена функція
10.2. Еквівалентність множин
Якщо існує бієктивна аплікація множини A на B, множини A і B називаються еквівалентними. Дійсно, можемо назвати ці множини еквівалентними, тому що задовольняють всім умовам еквівалентності:
A ( A (в цьому випадку f = IA : A ( A) – рефлексивна;
Якщо A ( B, то B ( A (так як f є бієктивна, існує f -1: B( A) – симетрична;
c) Якщо A ( B і B ( C, тоді A ( C (в цьому випадку існують f: A ( B і g: B ( C обидві бієктивні, тому g(f: A( C також бієктивна) – транзитивна.
Приклади. 1. Множини точок двох концентричних кіл є еквівалентні – бієктивна аплікація легко встановлюється геометрично провівши радіус більшого кола. Те ж саме можна сказати і про множини точок еліпса і кола.
Рис. 1
2. Множина точок катета є еквівалентна множині точок гіпотенузи
Фіг. 2
3. Множина парних чисел є еквівалентне множині всіх натуральних чисел.
1 2 3 4 5 6 … n …
2 4 6 8 10 12 … 2n …
В останньому випадку можемо вжити аплікацію y = 2x N в N, яка є бієктивна.
4. Інтервал (0, 1) є еквівалентним всій числовій осі (-(,( ). Щоб впевнитися в цьому дослідимо функцію
.
Зверніть увагу, що в наведених вище прикладах одна з множин є власною підмножиною іншої, їй еквівалентної. Це може бути лише для нескінчених множин. На протязі тисячоліть математики думали, що нескінчені множини мають ті ж самі властивості, що і скінчені і не сприймали того факту, що множина може бути еквівалентна своїй частині. Ціле завжди вважалось більшим за його частину. Але робота з нескінченими множинами потребує нового, більш глибокого розуміння поняття множини, і перший, хто звернув на це увагу був Georg Cantor, який поклав вказану особливість нескінчених множин в основу їх визначення ele colocou o na definicao do conjunto infinito.
Множина еквівалентна своїй власній підмножині є нескінченою
10.3. Класи еквівалентності
Розглянемо множину E в якій визначено відношення еквівалентності і CR(a) позначимо множину елементів еквівалентних a. Назвемо цю множину класом еквівалентності.
Teorema 1. Всі елементи класу CR(a) еквівалентні між собою.
Prova. Нехай x ( y, x( CR(a) і y ( CR(a) . Тоді, x ( a, y ( a. Із рефлективності еквівалентності a ( y, із транзитивності x ( y, що й треба було довести.
Teorema 2. Два класи еквівалентності, що мають спільний елемент є ідентичними.
Prova. Нехай x( CR(a) ( CR(b). Тоді, x( CR(a) і згідно теореми 1 x є еквівалентним всім елементам класу CR(a). Їз рефлективності слідує, що всі елементи CR(a) еквівалентні x, які в свою чергу еквівалентні b, тому належать CR(b) . Значить, всі елементи CR(a) належать CR(b), отже CR(a) ( CR(b). Таким же способом доведемо, що CR(b) ( CR(a). Звідси слідує
CR(a) = CR(b).
10.4. Розбиття множини
Розбиттям множини E називається множина F підмножин E таких, що
.
Приклади. A = {a, b, c}. Можливі розбиття:
A1 = {a}, A2 = {b}, A3 = {c};
A1 = {a, b}, A2 = {c};
A1 = {a, c}, A2 = {b}, etc.
Теорема 3. Відношення еквівалентності E робить розбиття цієї множини.
Доведення. Розглянемо відношення еквівалентності на множині E. Кожен елемент E належить одному з класів еквівалентності. Згідно теореми 2 ці класи не мають спільних елементів. Згідно ж означення 2 вони утворюють розбиття множини E.