geografie_7

11

Вступ

Висновок: а) кліматичні пояси простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів. (Вставте пропущені слова: екватора, широтному, полюсів); б) в основних кліматичних поясах переважає один тип повітряних мас, а у перехід-

них – два, які змінюються за сезонами.

Завдання 2.2. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, вивчіть кліматичні області, які виділяють у тропічному, субтропічному та помірному кліматичних поясах.

Відшукайте на схемі кліматичні області кожного кліматичного поясу, з’єднайте їх лініями.

Завдання 3.1. Поясніть твердження, наведіть приклади.

Клімат Землі різноманітний і змінюється з географічною широтою зонально. Різноманітність клімату залежить від кліматотвірних чинників, для переважної більшості яких також характерна зональність. На Землі умовно виділяють широтні смуги, в кожної з яких порівняно однорідний клімат, тобто виділяють 13 кліматичних поясів: з них – 7 основних і 6 – перехідних (виділив рос. вчений – кліматолог Б.П.Алісов).

Межі кліматичних поясів визначаються двома основними чинниками:

а) зміною кількості сонячної радіації від екватора до полюсів, тобто зміною температури повітря – кількість сонячної енергії, що отримує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів і закономірно зменшується від екватора до полюсів; сонячна радіація визначає температурний режим біля земної поверхні;

б) переважаючими повітряними масами (для яких характерні різні області атмосферного тиску), які формують різні типи кліматів – розрізняють ПМ – екваторіальні, тропічні, помірні й арктичні та антарктичні, а також морські й континентальні, залежно від природних умов місцевості, над якою вони формуються. А земна поверхня неоднорідна, тому й межі кліматичних поясів не завжди збігаються з напрямком паралелей, тобто, порушується широтна зональність.

Завдання 3.2. Визначте, як змінюється клімат у горах.

Як буде відрізнятися спорядження вашої експедиції для сходження на найвищу вершину Українських Карпат – Говерлу та найвищу вершину планети Джомолунгму у Гімалаях?

а) на Говерлу – (одяг – ..., взуття – ..., їжа – ..., інші предмети, н-д, фотоапарат, карта, компас, сонцезахисні окуляри ...).

11

12

Вступ

б) на Джомолунгму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Висновок. Клімат у горах змінюється з висотою. Чим вищі гори, тим різноманітніший клімат (більше кліматичних поясів). Тому, готуючись до сходження на г. Джомолунгму, спорядження нашої експедиції буде включати значно більше предметів, щоб можна було забезпечити наше перебування в різних природних умовах, які набагато більше відрізняються від тих, що можна зустріти при сходженні на г. Говерла.

Завдання 3.3. Доведіть, що виділення кліматичних областей у межах окремих кліматичних поясів залежить від зволоження. Опишіть причини, які зумовили різницю у зволоженні західного та східного узбережжя Південної Америки в межах тропічного поясу. Які кліматичні області в результаті тут виділяються? Співставте карту “Кліматичні пояси та області світу” з кліматичною та фізичною картами світу, виберіть необхідну інформацію:

а) океанічні течії – на зх. – холодна Перуанська (підсилює сухість клімату), на сході – тепла Бразильська (сприяє постійному зволоженню); б) гори Анди – обмежують вплив ПМ з Тихого океану;

в) постійні вітри пасати – забезпечують постійне перенесення вологих ПМ з Атлантичного океану на рівнинну територію, до сх. схилів Анд.

Висновок. В межах тропічного поясу Пд. Америки спостерігається велика різниця в кількості опадів на зх. узбережжі материка і у внутрішніх районах (клімат тропічний пустельний; так, у пустелі Атакама кілька років поспіль може не бувати дощу) та на сході (клімат тропічний вологий). Такій різниці зволоження виділених кліматичних областей сприяли океанічні течії, форми рельєфу та постійні вітри.

Найсухіше місце на планеті – Калама в чилійській пустелі Атакама з нульовою середньорічною кількістю опадів.

Найвологіше місце на планеті Тутунендо в Колумбії, де середньорічна кількість опадів становить 11 770 мм.

Найнижча температура – на антарктичній станції “Схід” (–89°С).

Найвища температура – в лівійському місті Аль-Азізія (58°С).

Лінії на карті, що поєднують точки з однаковим атмосферним тиском, називають:

а) ізобатами; б) ізотермами; в) ізобарами; г) ізогієтами;

д) горизонталями.

Виберіть неправильне твердження. Глобальне потепління клімату призведе до: а) збільшення площі всіх материків; б) зменшення площі всіх материків; в) скорочення площі льодовиків; г) зміни меж природних зон; д) підйому рівня Світового океану.

12

13

Вступ

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Тема. Аналіз карти “Географічні пояси та природні зони світу”.

Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту географічних поясів та природних зон – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояснювати географічні закономірності поширення географічних поясів і природних зон.

Обладнання. Карти – географічних поясів і природних зон, кліматичні, фізичні світу і материків, кольорові олівці.

Завдання 1.1. Яким умовним (лінійним) знаком позначено межі географічних поясів? Намалюйте його.

– межі географічних поясів.

Завдання 1.2. Визначте, в яких географічних поясах розміщені території:

а) материк Африка – екваторіальний, субекваторіальний, тропічний, субтропічний;

б) Аравійський півострів – тропічний; в) Україна – помірний (більша території країни), субтропічний (Південний берег Криму).

Завдання 1.3. Намалюйте кольори умовних (площадних) знаків, якими зображено

		природні зони:
			– вологі екваторіальні ліси;		– степи;
			– напівпустелі і пустелі;		– тундри.

Завдання 2.1. Поясніть, чому у помірному географічному поясі, на одних і тих же географічних широтах, – різна кількість природних зон.

Помірний географічний пояс – найбільший за площею, і в його межах – найрізноманітніші природні умови (клімат і рельєф та ті компоненти природного комплексу, які від них залежать – ґрунти, рослинність і тваринний світ). Зональне розташування природних зон найбільше порушують і вносять ще більшу різноманітність ПЗ:

а) форми рельєфу – н-д, Кордильєри в Пн. Америці, тому ПЗ змінюється меридіонально, а не за географічною широтою;

б) теплі і холодні океанічні течії – н-д, на зх. Євразії – тепла Пн. атлантична течія, тому переважає ПЗ широколистяних лісів, а на сході – холодна Камчатська (Курильська) течія, тому – ПЗ тайги.

Завдання 2.2. Докажіть, що широтна географічна зональність, зумовлена космічними чинниками, – одна з найбільш загальних закономірностей у характері сучасної природи нашої планети, тобто у розміщенні географічних поясів і природних зон. Заповніть таблицю.

13

14

Вступ

Північний

полюс

90°

80°

70°

60°

50°

40°

30°

20°

10°

0°

Екватор

	Назви	Середньо-		Кількість
	географічних		Назви природних зон	природних
		річні t°С
	поясів			зон
	Арктичний	Нижче	Арктичні пустелі	1
		0°
	Субарктичний	0°	Тундра	2
			Лісотундра
			Тайга
			Мішані ліси
	Помірний	+16	Широколистяні ліси
			Лісостепи і прерії	7
			Степи
			Напівпустелі і пустелі
			Перемінно-вологі (у тому числі
			мусонні) ліси
			Твердолисті вічнозелені ліси
		–16°	та чагарники
			Перемінно-вологі (мусонні) ліси
	Субтропічний	0°		5
			Напівпустелі і пустелі
		+16°
			Степи
			Лісостепи і прерії
	Тропічний	+30°	Напівпустелі і пустелі	2
			Савани і рідколісся
	Субеквато-		Перемінно-вологі
		+32°	(у тому числі мусонні ліси)	2
	ріальний
			Савани і рідколісся
	Екваторіальний	+27°	Вологі екваторіальні ліси	1

Висновок. Географічні пояси та природні зони змінюються у напрямку від екватора до

полюсів, вони відрізняються між собою за кількістю сонячного тепла (за температурою). Найбільша кількість ПЗ виділяється в помірному та субтропічному географічному поясах, у яких – дуже різноманітний клімат.

Завдання 2.3. Проаналізуйте карту “Географічні пояси та природні зони світу”, співставте її з фізичною і кліматичною картами світу, виявіть і поясніть:

а) як впливають гори на формування природних зон рівнин? Для прикладу розгляньте гірські масиви – Гімалаї, Тібет і Великий Хінган (Євразія) та Великий Вододільний хребет (Австралія): не пропускають вологих ПМ з Індійського й Тихого океанів, тому на узбережжі материків, до гір, простяглися лісові ПЗ, а за горами – савани, напівпустелі й пустелі, степи;

б) які природні зони на узбережжі материків, де протікають:

–теплі течії – вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани і рідколісся;

–холодні течії – напівпустелі і пустелі тропічних і полярних, субтропічних, помірних широт, жорстколисті вічнозелені ліси і чагарники, тундра, лісотундра, тайга.

14

15

Вступ

Отже, теплі течії сприяють більшому зволоженню суходолу, тому тут ПЗ із різноманітним і багатим органічним світом; холодні – навпаки, підсилюють сухість клімату, тому тут переважають пустелі, а організми – суховитривалі та холодостійкі;

високі гори обмежують вплив океанів на суходіл і, як азональні чинники, порушують широтне розташування ПЗ на рівнинах;

в) які природні зони виділяються в центральній частині материків і чому? Євразія – напівпустелі і пустелі, степи; Австралія – напівпустелі і пустелі;

Північна Америка – степи, лісостепи і прерії, в міжгірських долинах – пустелі. Отже, дані території або віддалені від океанів і не зволожуються ними; або біля них протікають холодні течії; або вони захищені горами; тому тут формуються континентальні сухі ПМ, завдяки чому й переважають посушливі ПЗ.

Пам’ятайте про причини виділення областей висотної поясності (обговоріть усно).

Завдання 2.4. Узагальніть свої дослідження. Встановіть відповідність між колонками:

	а) географічні пояси		1) кількістю сонячного тепла;
			2)	кількістю опадів;
		відрізняються
			3)	близькістю морів і океанів;
		між собою за
	б) природні зони		4) наявністю теплих і холодних
				течій;
			5)	висотою місцевості.

Відповідь. а – 1, б – 2, 3, 4, 5

Які таємниці приховав Соняшник на своїх пелюстках?

			1. Рослина з товстими, м’ясистими
Л	О		листками, широко застосовується в меди-
В		В	цині. Її батьківщина Африка, напівпустелі і

Кпустелі.

	О		2.	Рослина, відома тим, що виконує
		А
	Р		роль природного насосу, сприяючи швид-
	О	Л	кому осушуванню заболочених територій.
			3. Дерево, гарний очищувач повітря.
		І	4.	Тварина, яка має найкоротшу назву.
	Л		5.	Священна тварина Індії.
		П
	О		Підказка: тополя, евкаліпт ...
		П

О	Яке географічне поняття зашифрова-
	но?

Відповідь: природна зона.

15

16

Розділ І. Океани

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета. Навчитись наносити об’єкти географічної номенклатури на контурну карту, дотримуючись загальноприйнятих вимог, та вивчити їх.

Обладнання. Фізична карта океанів, контурна карта океанів, олівці.

Завдання 1.1. Накресліть умовний знак, яким зображено межі океанів:

Завдання 1.2. Перевірте, чи дійсно обидві названі ріки належать до даних басейнів стоку річок в океани (підкресліть правильну відповідь – “так” чи “ні”): а) Єнісей, Об Північний Льодовитий океан – так/ні; б) Амазонка, Дніпро Атлантичний океан – так/ні; в) Конго, Колорадо Індійський океан – так/ні; г) Юкон, Меконг Тихий океан – так/ні; д) Ніл, Амур безстічні області – так/ні.

Згадайте пам’ятку з вимогами щодо нанесення географічних об’єктів на контурну карту:

а) всі підписи виконуйте чітко, друкованими літерами; б) моря, затоки, острови, канали підписуйте вздовж паралелей або посередині

даних територій; в) протоки, підводні хребти і підняття, глибоководні жолоби підписуйте вздовж

розташування даних територій; г) океанічні течії позначайте червоними (теплі течії) і синіми (холодні течії)

стрілочками та підписуйте їх назви відповідними кольорами (використайте фізичну карту світу);

д) якщо назва географічного об’єкта не вміщається на контурній карті, то в цьому місці напишіть цифру, а в легенді карти поясніть, який географічний об’єкт позначено цією цифрою.

Завдання 2.1. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Тихого океану:

моря: Беринґове, Охотське, Японське, Південно-Китайське, Філіппінське; протоки: Беринґова, Маґелланова; канал: Панамський;

острови: Гавайські, Туамоту, Маріанські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява, Сулавесі); глибоководні жолоби: Маріанський, Філіппінський;

підводні підняття: Південнотихоокеанське, Східнотихоокеанське; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо – теплі; Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська – холодні.

Завдання 2.2. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Атлантичного океану:

моря: Азовське, Чорне, Мармурове, Еґейське, Середземне, Балтійське, Північне, Карибське;

16

17

Розділ І. Океани

затоки: Мексиканська, Ґвінейська, Біскайська; протоки: Ґібралтарська, Дрейка, Ла-Манш; острови: Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису;

підводні хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний; течії: Гольфстрім, Північноатлантична – теплі; Канарська, Лабрадорська – холодні.

Завдання 2.3. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Індійського океану:

моря: Аравійське, Червоне; затоки: Бенґальська, Перська, Південно-Австралійська; канал: Суецький;

протоки: Мозамбіцька, Малаккська; острови: Шрі-Ланка, Мадаґаскар;

глибоководний жолоб: Зондський;

підводні хребти та підняття: Східно-Індійський, Західно-Індійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Індійський; течії: Мусонна, Мадаґаскарська – теплі; Сомалійська – холодна.

Завдання 2.4. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Північного Льодовитого океану:

моря: Ґренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Східносибірське; острови: Ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля;

підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва; течія: Трансарктична (холодна).

Розгадайте ребус і дізнайтеся, як давні греки називали ріку, що омивала на крайньому Заході кордони між світом життя і смерті.

Вкажіть, частинами якого океану є Чорне й Азовське моря: а) Атлантичного; б) Індійського;

в) Північного Льодовитого; г) Тихого; д) Південного.

17

18

Розділ І. Океани

ПРАКТИЧНА РОБОТА №6

Тема. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором).

Мета. Навчитись визначати подібні та відмінні ознаки для порівняння океанів, за типовим планом складати комплексну порівняльну характеристику двох океанів.

Обладнання. Фізична карта світу, тематичні карти – “Світовий океан”, тектонічна, кліматична, кліматичних поясів та областей, довідкові матеріали.

Згадайте, що при порівнянні географічних об’єктів (явищ, процесів тощо) визначаємо подібні та відмінні ознаки, пояснюємо їх та робимо висновок про переваги тих чи інших ознак і причин цих переваг.

Завдання 1.1. Відомо, що із загальної площі поверхні Землі (510, 1 млн км2) дві тре-

тини припадає на Світовий океан – 360, 7 млн км2. Виз-

начте, площі яких океанів позначено на діаграмі:

а) Тихий – 178,7 млн. км2; б) Атлантичний – 91,7 млн. км 2;

в) Індійський – 76,2 млн. км2;

г) Північний Льодовитий – 14,1 млн. км2.

Висновок. Найбільший за площею Тихий океан, у ньому може "втопитися" весь суходіл планети, на який припадає 149 млн. км2.

Завдання 1.2. Порівняйте максимальні глибини океанів. Глибини яких океанів і яки-

ми буквами позначені на малюнку? Запишіть назви максимальних глибин.

Тихий океан – б, 11022 м, Маріанський жолоб. Атлантичний океан – а, 8742 м, жолоб Пуерто-Ріко. Індійський океан – г, 7729 м, Зондський жолоб.

Північний Льодовитий океан – в, 5527 м.

Висновок. Тихий океан – найглибший, Північний Льодовитий – наймілкіший, Атлантичний та Індійський – подібні за максимальними глибинами.

Завдання 1.3. Користуючись тектонічною картою світу, визначте, на дні якого океану найбільша кількість крайових океанічних жолобів? Яке наукове пояснення їх походження?

Найбільше – в Тихому океані: Маріанський, Тонга, Чилійський, Перуанський, Центральноамериканський, Філіппінський, Курило-Камчат- ський, Алеутський. Вони виникли в місцях взаємодії найбільшої Тихоокеанської літосферної плити з іншими сусідніми літосферними плитами, яких значно більше в основі дна Тихого океану, ніж інших океанів.

Завдання 1.4. У якому з океанів шельф займає близько 40% площі його дна? Назвіть шельфові моря цього океану. Пригадайте, яку частину дна океану називають шельфом? – У Пн. Льодовитому океані, понад 1/3 площі.

Шельф – (англ., материкова мілина) – прибережна частина материків з глибинами від 0 до 200 м; вирівняна частина підводної окраїни материків,

18

19

Розділ І. Океани

яка межує з берегами суходолу і характеризується спільною з нею геологічною будовою. Глибини краю шельфу, як правило, становлять 100-200 м, але в Пн. Льодовитому океані – ширина шельфу до 1500 км (Баренцове, Карське, Східносибірське, Лаптєвих, Чукотське і ін.).

Завдання 1.5. Користуючись кліматичною картою світу, визначте, в яких океанах яскраво виражені напрямки постійних вітрів:

а) пасатів – Тихий, Атлантичний, Індійський (впливають на сх. узбережжя суходолу); б) західних – в помірних широтах Тихого, Атлантичного, Індійського

океанів (впливають на зх. узбережжя суходолу);

Як вони впливають на зволоження материків? Спричиняють випадання великої кількості опадів.

Завдання 2.1. Користуючись географічними картами, різними джерелами географічних знань, складіть комплексну порівняльну характеристику двох океанів (за вибором). Заповніть таблицю.

		План характеристики	Назви океанів та їх характеристика
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	І. Географічне положення		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	1.	Межі океану	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	2.	Розміри океану	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	3.	Положення океану щодо	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	екватора		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	4.	Розміщення у	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	географічних поясах		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	5.	Моря:	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	а) окраїнні		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	б) внутрішні		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	6.	Затоки	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	7.	Протоки	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
				. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	8.	Материки, які омиває	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	океан		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
			. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19

20

Розділ ІІ. Материки

9. Найважливіші шляхи	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
сполучення через океан	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ІІ. Будова та рельєф дна	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
а) літосферні плити	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
б) глибини, м	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
в) форми рельєфу	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ІІІ. Клімат і властивості	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
водних мас	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
а) температура води у	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
поверхневому шарі, °С	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
б) солоність води, ‰	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
в) течії – теплі, холодні	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
IV. Органічний світ	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
V. Природні ресурси	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
VІ. Екологічні проблеми	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Подібні ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Відмінні ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Чи знаєте ви “рекордсменів” Світового океану? Допишіть речення:

Найбільше море – Філіппінське.

Найменше море – Мармурове.

Найбільша затока – Бенгальська.

Наймілкіше море – Азовське.

Найвищі морські припливи, 18-20 м – затока Фанді.

Найширша протока – Дрейка.

Найдовша протока – Мозамбіцька.

Найсолоніше море – Червоне.

Найсолоніша затока біля берегів України – Сиваш.

Для відповіді використайте географічні назви: Червоне, Азовське, Сиваш, Дрейка, Мармурове, Бенгальська.

20