Всі алгебраїчні тверження виражалися в геометричній формі:

Замість додавання двох чисел говорили про додавання двох відрізків

Множення трьох чисел як об’єм прямокутного паралелепіпеда

Вводяться поняття “квадрат числа”, “куб числа”, “середнє геометричне”

Фалес ( 625-547 рр. до

Великийн.е.вчений), Фалес Мілетський заснував одну з найпрекрасніших наук - геометрію. Відомо, що він мав титул одного з семи мудреців Греції. Іншими словами він був тим для Греції, що Ломоносов для Росії. Фалес виміряв висоту піраміди за її тінню, встановив, що коло діаметром ділиться навпіл, що кути при основі рівнобедреного трикутника – рівні. Йому також належить теорема, що вписаний у коло кут, який спирається на діаметр – прямий і відома теорема, названа його іменем

Демокріт (460-370 рр.

Демокрітдо н.був,е.),на думку Маркса, "першим енциклопедичним розумом серед греків". Діоген Лаертський (III в. н.е.) називає світлом серед хмар його твори, у яких були освітлені питання філософії, логіки, математики, космології, фізики, біології, громадському життю, психології, етики, педагогіки, філології, мистецтва, техніки й інші.

Піфагор(580-500 рр. до

Поділив числа на парні і непарні, прості і складні, ввів доведення в геометрію, створив планіметрію лінійних фігур, вчення про подібність

Піфагорійська

школаПіфагор та його учні намагалися знайти гармонію в природі. Вони

стверджували, що за цим стоять числа і намагалися описати природні явища, використовуючи математичні відношення.

В процесі вивчення природи піфагорійці поряд з фантастичними уявленнями висунули і раціональні способи пізнання таємниць Всесвіту. Зведення астрономії і музики до числа дало можливість пізнішим вченим зрозуміти світ ще глибше.

У відомому творі Евкліда “Начала” (ІІІ ст. до н.е.) було систематизовано основні відомі на той час геометричні відомості. Головне – у “Началах” було розвинуто аналітичний підхід до побудови геометрії, який полягає в тому, що спочатку формують основні положення (аксіоми) ,а потім на їх основі за допомогою міркувань доводять інші твердження (теореми). Деякі з аксіом, запропонованих Евклідом, і зараз використовують у курсах геометрії.

Евдокс Кнідський (408-355

р. до н.е.)

Евдокс створив дедуктивну структуру математики на основі аксіом, зробив перші кроки в створенні математичного аналізу.

Заснував у місті Кізікі математично-астрономічну школу та найкращу на той час обсерваторію.

Александрійська математика виникла

внаслідок злиття класичної грецької та математики Вавілону і Єгипту (вирішувалося більше технічних задач ніж філософських) Великі александрійські математики – Ератосфен, Архімед, Гіпарх, Птолемей, Діофант

Александрійський період почався біля

300 до н.е.,

Ератосфен (275–194

досклавн.таблицюе.) простих чисел, знайшов простий спосіб точного

обчислення довжини земного екватора, йому належить введення високосного року в календар.

Першою книгою, в якій арифметика викладалася незалежно від геометрії була праця Нікомаха «Введення в арифметику»(близько 100 р.н.е.). Протягом більше 1000 років вона була стандартним підручником