У 19 ст. Було встановлено, що евклідова геометрія не

єдиноЧесть можливастворення неевклідової геометрії випала Н.І. Лобачевському (1792–1856) и Я.Бойяї (1802–1860). Головна відмінність була у тому, що через точку можна було провести безліч паралельних. А в геометрії Б. Рімана (1826– 1866) через точку поза прямою не можна було провести жодної паралельної.

В 1821, О.Коши (1789–1857), використовуючи поняття числа, підвів базу під весь математичний аналіз. Але пізніше математики знайшли у Коші логічні проблеми.

Бажана строгість була досягнута в 1859р. К.Веєрштрасом (1815–1897).

Сучасна математика характеризується:

систематичним вивченням можливих типів кількісних відношень і просторових форм

поширилось застосування математичних методів до задач, що їх висуває природознавство і техніка.

Виник і розвивається ряд нових математичних дисциплін і напрямів, як наприклад:

теорія множин, функціональний аналіз,математична логіка,теорія ймовірностей, топологія,

теорія алгоритмів, теорія ігор,

операцій дослідження, теорія графів,

теорія оптимального управління,

обчислювальна математика,

математична статистика та ін

Укожний період історії науки видатні математики

єпершовідкривачами невідомих раніше теорем, розв’язків задач, за якими часто відкривалися нові горизонти науки.

Увчених були різні долі. Одні зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилося пройти складні шляхи, поділити трагічну долю

цілих народів, які ставали жертвами кривавих воєн і політичних переворотів. Багато визначних математиків стали зразками беззавітної відданості науці, патріотами свого народу.

А. Ейнштейн писав, що «…моральні якості видатних людей мають, можливо, більше значення для даного покоління і всього

ходу історії, ніж чисто інтелектуальні досягнення. Останні залежать від величі характеру значно більшою мірою,

ніж прийнято вважати».

Робота вчителя математики та інформатики

Довбиш Оксани Домініківни