5. Етапи процесу здійснення прикладного політичного аналізу.

Процес прикладного політичного аналізу охоплює такі етапи:

1. концептуалізація проблеми (розгляд конкретної си­туації, її впливу на суспільство, соціальні спільноти, інте­реси політичних гравців; збір, опис інформації; формулювання проблеми);

2. моделювання, структурування проблеми (вироблен­ня на основі дослідницької гіпотези цілісного уявлення про проблему та її складові; перехід від якісних до кількіс­них параметрів ситуації, внаслідок чого проблема постає як вимірюване явище);

3. складання програми дослідження (формулювання мети, вибір методів збору інформації та основних її показ­ників). Залежно від мети дослідження може бути прогно­стичним — спрямованим на пізнання гіпотетичної ситуа­ції; актуальним — зосередженим на аналізі поточної си­туації; ретроспективним — зорієнтованим на пошук нових підходів у пізнанні минулих подій;

4. вибір методів аналізу політичної проблеми і розв'я­зання конкретного політичного завдання (уточнення пра­вил, процедур, дослідницьких операцій, техніки і методи­ки пізнання політичної дійсності);

5. пояснення причин, ідентифікація й оцінювання її симптомів, характеристика важливості; визначення її суті (з'ясування розбіжностей між очікуваннями, інтересами клієнта і можливостями щодо їх задоволення); моделю­вання (опис поведінки учасників політичного процесу за­лежно від впливу конкретних політичних чинників);

6. аналіз альтернативи політики (політичний аналітик, з'ясувавши проблему, перед якою опинився клієнт, може також запропонувати адекватні відповіді на неї).

7. Вироблення рекомендацій щодо прийняття політичного рішення (вибору конкретної альтернативи політики). В останньому випадку можуть бути використані такі підходи:

• когнітивний підхід, який ґрунтується, за аналогією до людського мислення, на розкладанні процесу на послі­довні етапи: розпізнавання проблеми, формулювання (як можна виокремити проблему чи об'єд­нати її з іншими проблемами), вироблення альтернатив­них варіантів (джерело і зміст альтернатив), пошук інфор­мації (яку і яким способом зібрано інформацію), суджен­ня, тобто вибір (автор судження, суб'єкт вибору, інформаційна їх основа), дії (як виконувалися рішення), зворотний зв'язок (інформація про результати, що надій­шла до суб'єктів рішення);

• раціональний підхід, заснований на переконанні, що рішення є результатом логічних кроків: формулюван­ня (виявлення проблеми, визначення цілей), пошук, прогнозування, моделювання, оцінювання (порівняння і ранжування альтернатив);

• ціннісний підхід, за яким джерелом політичних рішень є цінності, норми, стандарти, а на їх вироблення і прийняття впливають ментальний, інституційний та ситуаційний контексти.

Результатом реалізації аналітичної роботи є нове знан­ня, подане у формі аналітичних довідок, оцінок, прогно­зів, рекомендацій, порад, настанов, планів, програм, сце­наріїв, діяльності тощо. Конкретним продуктом прикладного політичного ана­лізу можуть бути:

1. довідка, в якій стисло викладено суть, або певні параметри проблеми;

2. аналітична записка, який містить всебічний аналіз причин, суть проблеми, а також пропозиції щодо її подолання. Масштабне бачення проблеми поєднується в ньому з детальним аналізом основних її аспектів, ілюструванням міркувань, висновків конкретними факта­ми, статистичними даними;

3. оглядова записка, в якій положення широко ілюструються фактами політичного життя (цита­тами документів, публікацій, виступів, описом особливо­стей політичної ситуації, поведінки в ній конкретних полі­тичних акторів, статистичними даними).