- •Тема 2. Принципи, методологічні парадигми і методи політичної аналітики. Ситуаційний аналіз і порівняння як метод аналізу. Етапи здійснення прикладного політичного аналізу.
- •1. Принципи і методологічні підходи політичної аналітики.
- •2. Методи політичного аналізу (загальна характеристика).
- •5. Етапи процесу здійснення прикладного політичного аналізу.
5. Етапи процесу здійснення прикладного політичного аналізу.
Процес прикладного політичного аналізу охоплює такі етапи:
концептуалізація проблеми (розгляд конкретної ситуації, її впливу на суспільство, соціальні спільноти, інтереси політичних гравців; збір, опис інформації; формулювання проблеми);
моделювання, структурування проблеми (вироблення на основі дослідницької гіпотези цілісного уявлення про проблему та її складові; перехід від якісних до кількісних параметрів ситуації, внаслідок чого проблема постає як вимірюване явище);
складання програми дослідження (формулювання мети, вибір методів збору інформації та основних її показників). Залежно від мети дослідження може бути прогностичним — спрямованим на пізнання гіпотетичної ситуації; актуальним — зосередженим на аналізі поточної ситуації; ретроспективним — зорієнтованим на пошук нових підходів у пізнанні минулих подій;
вибір методів аналізу політичної проблеми і розв'язання конкретного політичного завдання (уточнення правил, процедур, дослідницьких операцій, техніки і методики пізнання політичної дійсності);
пояснення причин, ідентифікація й оцінювання її симптомів, характеристика важливості; визначення її суті (з'ясування розбіжностей між очікуваннями, інтересами клієнта і можливостями щодо їх задоволення); моделювання (опис поведінки учасників політичного процесу залежно від впливу конкретних політичних чинників);
аналіз альтернативи політики (політичний аналітик, з'ясувавши проблему, перед якою опинився клієнт, може також запропонувати адекватні відповіді на неї).
Вироблення рекомендацій щодо прийняття політичного рішення (вибору конкретної альтернативи політики). В останньому випадку можуть бути використані такі підходи:
когнітивний підхід, який ґрунтується, за аналогією до людського мислення, на розкладанні процесу на послідовні етапи: розпізнавання проблеми, формулювання (як можна виокремити проблему чи об'єднати її з іншими проблемами), вироблення альтернативних варіантів (джерело і зміст альтернатив), пошук інформації (яку і яким способом зібрано інформацію), судження, тобто вибір (автор судження, суб'єкт вибору, інформаційна їх основа), дії (як виконувалися рішення), зворотний зв'язок (інформація про результати, що надійшла до суб'єктів рішення);
раціональний підхід, заснований на переконанні, що рішення є результатом логічних кроків: формулювання (виявлення проблеми, визначення цілей), пошук, прогнозування, моделювання, оцінювання (порівняння і ранжування альтернатив);
ціннісний підхід, за яким джерелом політичних рішень є цінності, норми, стандарти, а на їх вироблення і прийняття впливають ментальний, інституційний та ситуаційний контексти.
Результатом реалізації аналітичної роботи є нове знання, подане у формі аналітичних довідок, оцінок, прогнозів, рекомендацій, порад, настанов, планів, програм, сценаріїв, діяльності тощо. Конкретним продуктом прикладного політичного аналізу можуть бути:
довідка, в якій стисло викладено суть, або певні параметри проблеми;
аналітична записка, який містить всебічний аналіз причин, суть проблеми, а також пропозиції щодо її подолання. Масштабне бачення проблеми поєднується в ньому з детальним аналізом основних її аспектів, ілюструванням міркувань, висновків конкретними фактами, статистичними даними;
оглядова записка, в якій положення широко ілюструються фактами політичного життя (цитатами документів, публікацій, виступів, описом особливостей політичної ситуації, поведінки в ній конкретних політичних акторів, статистичними даними).