Клас Базидіоміцети – Basidiomycetes.

Провідний клас, до якого входить переважна більшість представників відділу. Головна ознака – наявність плодових тіл (саме їх у побуті зазвичай називають грибами). Базидії одноклітинні (холобазидії), рідше септовані (фрагмобазидії), розвиваються у гіменії.

Плодові тіла базидіоміцетів – карпофори – завжди диференційовані на стерильну та фертильну частини. Стерильну частину плодового тіла – траму – утворюють дикаріонтичні вегетативні гіфи. Фертильна частина утворена гіменієм. Відкрита поверхня плодового тіла, на якій розташовується гіменій, називається гіменофором. Якщо гіменій розвивається всередині плодового тіла, то гіменофор не утворюється, а плектенхіму з гіменієм називають спороносною «тканиною» – глебою. Базидіомікотові гриби, в яких плодові тіла закриті і замість гіменофора мають глебу, називають гастероміцетами, а ті, в яких плодові тіла мають гіменофор, – гіменоміцетами.

Плодове тіло не лише захищає гіменій від пошкоджень, але й підіймає його над субстратом, сприяючи тим самим розповсюдженню базидіоспор.

За консистенцією плодові тіла поділяють на здерев’янілі, корковидні, м’ясисті та желеподібні. За тривалістю існування – на багаторічні та однорічні.

Типи гіменофору. Поверхня плодових тіл, яка у гіменоміцетів несе гіменій – гіменофор – різноманітна за формою і використовується як одна із систематичних ознак при поділі їх на порядки. За загальновживаними класифікаціями, до основних морфологічних типів гіменофору належать: гладенький, складчастий, шипастий, дедалієвидний, трубчастий та пластинчастий.

Система класу.За сучасними молекулярними даними, в межах класу виділяється вісім основних ліній та 14 великих відокремлених молекулярних клад, які розглядають як порядки.

Для зручності порядки згруповані за традиційними морфологічними групами відповідно до типу базидії – холо- чи фрагмобазидія (з цією ознакою добре корелює консистенція плодового тіла – драглиста вона чи ні). Холобазидіоміцети розділені на гіменоміцети та гастероміцети. Гіменоміцети поділені на тих, що мають незагниваючі плодові тіла (більшість з них традиційно називають трутовиками) – т. зв. афілофороїдні гіменоміцети, та гриби із загниваючими плодовими тілами (традиційна назва – шапинкові гриби), або агарикоїдні гіменоміцети.

1. Афілофороїдні гіменоміцети(Роlyроrales, Thelephorales, Fistulinales, Hymenochaetales, Canthareiiaies).

2. Агарикоїдні гіменоміцети (Воletales, Agaricales, Russulales).

3. Гастероміцети (Lycoperdales, Sclerodermatales, Nidulariales, Phallales).

4. Фрагмобазидіоміцети з драглистими плодовими тілами (Auriculariales, Tremellales).

VI Афілофороїдні гіменоміцети

Велике практичне значення афілофороїдних гіменоміцетів обумовлене, в першу чергу, здатністю багатьох їх представників спричиняти руйнування деревини. Звідси походить і їх традиційна назва – дереворуйнуючі гриби.

За фізіологічною ознакою дереворуйнуючі гриби поділяють на дві основні великі групи: целюлозо- та лігнінрозкладаючі.

У той же час деякі афілофороїдні гіменоміцети з м'ясистими карпофорами є цінними їстівними грибами (наприклад, гриб-баран, трутовик розгалужений, печіночниця, більшість рогатикових грибів та ін.).

Серед афілофороїдних гіменоміцетів відомо чимало лікарських грибів (наприклад, трутовик лаковий, чага, лентин та ін.). Деякі з них (наприклад, шиітаке та трутовик лаковий) вже введені у промислову культуру як джерело сировини для фармакології.

Проте у філогенетичному відношенні група афілофороїдних гіменоміцетів є збірною. Нижче наводяться п’ять основних порядків.

Порядок Поліпоральні – Polyporales

Плодові тіла гімнокарпні, незагниваючі (однорічні або багаторічні, здерев'янілі, корковидні або м'ясисті незагниваючі, з гіменофором різних типів). Ксилотрофи та факультативні паразити.

Порядок. Телефоральні - Thelephorales

Плодові тіла гімнокарпні, однорічні (переважно коркоподібної консистенції або м'які, з гладеньким або шипастим гіменофором). Утворюють ектотрофну мікоризу.

Рід телефора –Thelephora

Рід фелін- Phellinus. Плодові тіла багаторічні, сидячі, копитовидні, розпростерто-відігнуті або розпростерті, корковидної або дерев'янистої консистенції. Гіменофор трубчастий.

Дещо подібні до трутовика справжнього плодові тіла має Phellinus igniarius – трутовик несправжній (мал. 7).

Порядок Кантареляльні – Canthareiiaies

Плодові тіла гімнокарпні, однорічні, м'ясисті, але незагниваючі; гіменофор гладенький, складчастий (переважно у вигляді пластинок з анастомозами) або шипастий. Ектомікоризні гриби.

Рід кантарел аболисичка - Cantharellus. До цінних їстівних грибів належитьCantharellus cibarus- лисичка звичайна.

Рід кратерел абочорна лисичка -Craterelus. Серед видів роду також є їстівні гриби, наприкладCraterelus cinereus - кратерел попелясто-сірий.