Дослідження окремих моделей соціалізації особистості

Економічна соціалізація
Когнітивна змінна	Поведінкова змінна	Емоційна змінна
Інформаційний блок Ставлення до праці Знання соціально-економічних понять	Споживацька поведінка Трудова поведінка	Позитивне сприйняття економічної реальності Негативне сприйняття економічної реальності

- адекватність економічних уявлень визначається здебільше розвитком особистості.

Поведінкова змінна економічної соціалізації характеризується через виділення таких елементів споживацької і трудової поведінки. Елементи споживацької поведінки:

- рівень споживацьких ресурсів є обмеженим;

- значна зовнішня залежність купівельних спроможностей;

- придбання типових продуктів (послуг), яке зумовлюється віком особистості;

- планування покупок, їх вибір. Характеристики трудової поведінки:

- традиційна трудова діяльність: домашня праця, самообслу­говування;

- професійна діяльність, професійні навички і якості;

- планування фінансового доходу, фінансові витрати.

Емоційна змінна економічної соціалізації являє собою емоцій­не ставлення особистості до економічної реальності. Воно може бути як позитивним, так і негативним.

Складові процесу економічної соціалізації за О.В. Козловою

зультаті якого людина, формуючи відповідні соціальні властивості, стає повноправним суб'єктом економіки, є важливою стороною со­ціалізації особистості і актуальною проблемою у її дослідженні.

Як відмічає англійський психолог А. Фьонем, який має досить багато робіт з даної теми, вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати більш реалістичну інформацію про процеси їх мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення.

Гроші та їх соціалізуюча функція

Гроші займають особливе місце серед речей-символів, що оточу­ють людину. В обігові гроші виступають не тільки в якості символічного вираження власності, але й як символічний посередник людських відно­син. Символічний характер грошей у їх опосередкуванні людських сто­сунків, дозволяє застосувати ідеї Т. Парсонса про гроші як системи за­гальноприйнятих символів. Розуміння грошей як посередників людсь­ких відносин дає можливість говорити про формування специфічної грошової культури, властивої всьому суспільству.

Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії з іншими людьми. Проте в реальній дійсності людина знаходиться у двох сферах: духовній і речовій. Людина взаємодіє з об'єктивним світом, який сприймається у всій сукупності своїх особливостей у свідомості людей. Наявність різних речей у різних людей встанов­лює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно. Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Окрім чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обертання, платежі, накопичення) гроші є фактором формування психіки людей, ство­рюючи і задовольняючи потреби у виживанні, існуванні, самозадо­воленні, занятті певної страти в суспільстві.

Психологія грошей - розділ економічної психології, в якому вивчаються зміни психіки людей і як наслідок, їх поведінка під впливом грошей. Тема психології грошей не є новою в науці. Дум­ки з психології грошей можна знайти майже у всіх класичних шко­лах психології. Наприклад, представники біхевіористських теорій особистості пояснюють закономірності ринкової поведінки людини.

дей законом ефекту Л. Торндайка, згідно з яким зв'язок між сти­мулом і реакцією буде підсилюватися, якщо роль підсилення бу­дуть відігравати гроші. Значимість у житті людини її ставлення до грошей підкреслював В.М. Бехтерєв в "Колективній рефлек­сології". У вітчизняній психології існують окремі дослідження сприйняття грошей людьми, впливу дітей на установки і поведі­нку людей, встановлення кореляції між ціннісним ставленням до грошей і способом життя людини, дослідження ставлення до гро­шей чоловіків і жінок. Проте, єдиної теорії або всеохоплюючої роботи з психології грошей поки що немає. Тема грошей в еко­номічній соціалізації розроблена недостатньо. Без дослідження ролі грошей в психологічному розвитку людини неможливо роз­крити механізми реалізації особистих інтересів, які прямо впли­вають на установки і мотивацію економічної діяльності людей. Як підкреслює сучасний економіст В.С. Автономов, гроші поряд з іншими речами можна вважати ціллю економічної поведінки, через гроші людина задовольняє свої потреби, зокрема таку сут-нісну людську потребу, як потребу в свободі.

В літературі є спроби аналізу механізмів особистих інтересів і потреб через дослідження ставлення людини до грошей. Психолог О.А. Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вва­жає важливим компонентом цієї структури ставлення до грошей, який (компонент) вона відносить до перцептивної сфери економіч­ної поведінки. Без розуміння ставлення людини до грошей важко зрозуміти механізм економічної поведінки, яка є важливим компо­нентом процесу економічної соціалізації.

Вивчаючи особливості поведінки людей, які виявляються в зв'язку з відношенням до грошей, психологи роблять співставлен-ня їх з цінностями, установками, соціальними уявленнями або з та­кими особистішими внутрішніми психофізіологічними якостями як, наприклад, темперамент. Аналізуючи індивідуальні і групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв'язку з відношен­ням до грошей, психологи отримують цікаві результати. Зокрема, у тестуванні учнів, які ще не включені у всі стадії виробництва, було отримано цікаві дані про домінування певних особистісних якос­тей в окремих економічних зв'язках. За допомогою методики Р. Кет-телла виявилось, що діти з високою самооцінкою надають меншого значення факторам престижу грошам, а з низькою - ховаються за гроші, прагнуть з їх допомогою закріпити своє становище, хоча б у власних очах. Соціальна сміливість виявляється у більшій схиль­ності до ризику, високий самоконтроль виявляється у більш силь­ному фінансовому самоконтролі. Тривожність знаходить відобра­ження і в занепокоєнні з приводу витрат, економії і великому фан­тазуванні на тему грошей.

Новим явищем в економічній поведінці сучасної молоді є підвищення ролі грошової мотивації. Гроші стають вагомим фак­тором у порівнянні людей, з'явилась фрустрація, що пов'язана з деформацією сімейних фінансових відносин, наприклад, коли працює лише мати, а батько безробітний. Володіння грішми обу­мовлює різну поведінку, яка пов'язана із самоствердженням осо­бистості. Буває, що гроші є єдиним засобом закріпити своє ста­новище, свій статус в суспільстві або прийняти самого себе, зміни­ти образ Я. Особиста власність, можливості матеріального забез­печення впливають на сприйняття однієї людини іншою. Іноді для самозадоволення індивіда важливим є сам факт володіння грішми. Коли людина попадає в умови тривалої відсутності гро­шей, недостатку їх навіть на харчі, її психіка починає деградува­ти. По-перше, нерідко через безробіття, розорення, стихійні лиха втрачаються трудові навички, кваліфікація, спрощується образ життя. Людина поступово стає маргіналом. По-друге, оскільки соціальний простір не терпить пустоти, таких людей легко втяг­нути в різного роду асоціальні акції.

Дослідження показують, що люди довше зберігають своє здо­ров'я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, більш низькі показники в особис­тих, фінансових досягненнях, песимістичність.

Незадоволеність матеріальним статусом має психологічні на­слідки. Нереалізовані потреби, борги, малі заощадження, невтішні порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над жит­тям здатні викликати тривожність, депресію, обурення, без­помічність і навіть серйозні захворювання.

Таблиця

Грошові типи особистості

Тип особистості	Характеристика
Скнара	Приваблює накопичення грошей само по собі. Відчуває страх втрати, підозри до оточуючих. Гроші надають йому за­хищеність.
Марнотрат	Безконтрольно витрачає гроші, особливо в період депресії з'являються відчуття своєї незначущості. Часто це люди з низькою са­мооцінкою, впевнені в тому, що гроші її під­вищують. Задоволення від володіння гріш­ми є тимчасовим.
Грошовий мішок	Захоплений грішми, які розглядає як кра­щий спосіб добитися високого статусу і схвалення оточуючих. Гроші для нього -джерело сили і влади.
Торгаш	Відчуває власну перевагу над іншими, коли вдається купити речі за меншу суму. Дратується, коли потрібно платити ціну, яку правлять.

Таблиця 4 (продовження)

Тип особистості	Характеристика
Колекціонер	Гроші являють собою цінність як предмет мистецтва. Добре розуміє їх вартість в цьо­му смислі. За типом діяльності ближче за все до торгаша. За професією може бути ким завгодно.
Абстракціоніст	Байдужий до грошей, накопичення, покупок. Охоче доручає розпоряджатися заробленими грішми близьким людям, звільняючи час для роботи. Часто зустрічається серед діячів тво­рчої праці.
Конкретик	Людина, для якої гроші являють собою ціл­ком усвідомлену і визначену річ. Нестачу грошей сприймає трагічно. Дотримується етики накопичення.
Заздрісник	Заздрить тим, хто досяг великих успіхів, не здатен взяти на себе відповідальність за свої невдачі. У випадку грошової вдачі чванить­ся перед тими, хто має менше грошей.
Паразит	Готовий жити за рахунок подачок, не несе відповідальності ні за кого і ні за що. Пред­ставник соціальних низів.
Фальшивомонетник	Яскраво виражена схильність до отримання вигоди шляхом обману. Не обов'язково ба­гата людина.

Як показано в таблиці, психологічний економічний тип особи­стості здебільше зумовлюється ставленням людини до грошей. Став­лення до грошей визначається характером їх використання. Деяким людям троші потрібні для самоствердження. Відчуття себе багатим або бідним впливає на формування спрямованості і професійного вибору особистості. Як засвідчують дослідження зарубіжних пси­хологів, відсутність грошей у молодих представників бідних сімей спонукає їх вибирати професію з великими заробітками, організо-