- •1. Економічна соціалізація особистості
- •Визначення поняття "економічна соціалізація " і його складових
- •Дослідження окремих моделей соціалізації особистості
- •Гроші та їх соціалізуюча функція
- •Грошові типи особистості
- •Етапи формування уявлень про гроші у дітей
- •Стадійний характер економічної соціалізації
- •Підприємливість як міра економічної соціалізованості особистості ринкової економіки
- •Висновки
- •6. Мірою економічної соціалізованості є підприємливість як характеристика суб'єкта економічної діяльності.
- •Література
Грошові типи особистості
Гроші, як атрибут ринкового господарства, приймають участь в експансії речового світу, змушуючи людей заробляти все більше , і заради своєї ніші ставати рабами грошей. Це породжує, як писав Е. Фромм, тенденцію переважання поверхневого багатоманітного гнучкого мислення, а в сфері формування особистості - пластичного гнучкого ринкового характеру. Першим розробив найпростішу грошову типологію особистості Е. Фромм. З його даними добре узгоджуються відомості X. Голберга і Р. Левиса. Типологія легко доповнюється новими типами, що виявлені в процесі життєвих спостережень і спеціальних досліджень. На основі цього російська дослідниця О. Дейнека представила таблицю грошових типів особистості.
вувати комерційну або виробничу діяльність. Коли вони засвоюють певний статус в суспільстві, то у них формується суворий, не схильний до емпатії характер. У багатої людини є зовсім інші можливості. Теоретично вони є різноманітнішими і більш пов'язаними з особистішими нахилами людини на противагу тим обставинам, коли комерційна діяльність вибирається дітьми з бідних сімей всупереч їх задатків і здібностей. Цілком природно, що можливість варіації вибору впливає на формування особистості.
Як стверджував У. Джеймс, особистість в широкому розумінні - це "Я", плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на трансформацію "Я".
Етапи формування уявлень про гроші у дітей
Отже, гроші є важливим фактором економічної соціалізації особистості на всіх вікових етапах її розвитку. Через гроші людина зв'язана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Як було вже зазначено, особливу роль як фактор соціалізації, відіграють вони на етапі дитинства. Формування перших економічних уявлень тісно пов'язано з використанням дітьми грошей, через посередництво яких відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними явищами і інститутами. Починаючи з 4 років діти розуміють призначення грошей, вони знають, що за них можна купити, а також те, що гроші можуть змінити їх статус серед однолітків.
Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні економічної соціалізації були визначені етапи формування ставлення до грошей у дітей. Як приклад, наводимо таблицю за дослідженнями Б. Стасі.
Як проілюстровано таблицею, в процесі соціалізації індивід поглиблює знання про гроші. Поступово у дітей змінюється уявлення про функціональне призначення грошей. Якщо в дитинстві визначальним у розумінні функції грошей є їх необхідність для численних споживацьких функцій, то підліток розуміє функції грошей вже по іншому. Для підлітка гроші - це перш за все міра його праці. Такі зміни у розумінні грошей підлітками визначаються перш за все зміною його місця в економічній реальності.
Вік (роки) |
Уявлення і поняття |
а г / - 4-6 |
Елементарні поняття про гроші і покупки |
6-8 |
Розвиток понять про грошову систему і усвідомлення взаємозв'язків між грошима і роботою |
8-9 |
Розуміння цінності грошей, поняття багатства і бідності |
10-12 |
Більш диференційоване економічне розуміння, вміння побудувати економічні відносини |
12-15 |
Наближається до знань дорослих про функцію грошей |
У вітчизняних психологічних дослідженнях звертається увага на те, що основним психологічним новоутворенням підліткового періоду є поява такої специфічної для підлітків форми самосвідомості, як усвідомлення своєї дорослості. Еталон дорослості стає для підлітка мірилом всього його життя (Д.Б. Ельконін). Фахівці вказують на різноманітний прояв дорослості у підлітків. Потреба підлітка у задоволенні своєї дорослості виявляється, перш за все, у його прагненні зайняти більш дорослу позицію у суспільстві. Як відмічає О.М. Леонтьєв, більш спонукальну силу у підлітка отримують соціальні мотиви діяльності у порівнянні з особистими, а провідним типом діяльності стає суспільнокорисна. Це не може не позначитись на змінах простору, в якому відбувається включення індивіда в економічну реальність, в якій взаємодії між людьми здійснюються через посередництво грошей, бо гроші залишаються головним мірилом економічних відносин на всіх її вікових етапах. Проте зміна соціальної позиції обумовлює переорієнтацію підлітків на нові форми його дії з грішми.
Гроші, що знаходяться у користуванні зростаючої молоді, отримали назву "кишенькових грошей". Дослідження "кишенькових грошей" як фактора економічної соціалізації підлітків вперше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яно-вою. Проблема "кишенькових грошей" пов'язана з моральним вихованням особистості. Соціокультурні настанови щодо функції грошей, надання дітям кишенькових грошей, використання їх як
Етапи формування уявлень про гроші (за Б. Стасі)
засобу виховання змінювались у суспільній свідомості людства протягом століть. Так, соціолог В. Зелінгер, продивляючись педагогічні журнали і видання для батьків початку XX ст., відмічає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям кожен день або тиждень за підтримку порядку в їх кімнатах або за інші домашні справи, цим самим наглядно демонструючи їм зв'язок між роботою і грішми. В 30-ті роки вважалось, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний - педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяких зв'язків з роботою. В публікаціях 50-70-х рр. мова йшла лише про своєчасне придбання однієї з основних навичок, яка необхідна для успішного функціонування людини в суспільстві. Мова йшла про економічні знання, вміння і навички, що дають людині миттєво зорієнтуватись у швидких змінах суспільства, вміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вмінню вписатись в економічну структуру і відповідати вимогам ситуації.
В нашій країні ставлення багатьох батьків до кишенькових грошей і самостійного заробітку дітей ще декілька років назад було не дуже схвальним, що було відголоском доволі розповсюдженого міфу про те, що гроші - це щось таке недостойне, з чим дитині непотрібно мати справу.
Ринкова дійсність динамічна, тому кожній людині потрібно постійно коригувати свої життєві орієнтири, переосмислювати оцінне, особисте ставлення до життя, системи норм, тобто переосмислювати дійсність, свій духовний світ і перебудовувати ці реалії, зокрема ставлення батьків і вчителів до ролі "кишенькових грошей" у формуванні особистості дитини. Датські психологи К. Девіс і Р. Тейлор у своїй популярній книзі "Діти і гроші" дають батькам рекомендації відносно видачі кишенькових грошей. Найбільш ефективна система повинна, на їх думку, відповідати декільком правилам.
1. Можна давати кишенькові гроші дитині з 6-7 років.
2. З самого початку необхідно пояснити дитині смисл виплат і домовлятись про те, які витрати дитині будуть компенсувати. 296
3. Сума повинна бути у межах розумності і збільшуватись з віком.
4. Маленьким дітям гроші потрібно видавати щотижня у визначений день, а підліткам можна видавати гроші раз на місяць.
5. Видача кишенькових грошей не повинна ставитись у залежності від поведінки і оцінок і не повинна відмінятись як покарання.
6. Встановлена сума грошей не повинна збільшуватись під приводом того, що дитина вже все витратила.
7. Дитині потрібно дозволити витрачати свої гроші за власним вибором.
8. У дитини повинні бути обов'язки у сім'ї, які вона виконує безкоштовно.
9. Щорічно (на день народження дитини) сума кишенькових грошей і обов'язки дитини повинні збільшуватись.
Отже, кишенькові гроші є одним з найбільш ефективних способів економічної соціалізації людини.
Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відмічає російська дослідниця А.В. Баяринцева, у несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіиертрофоване прагнення до успіху як єдиному результатові праці. О.В. Щед-ріна пропонує батькам давати можливість самим дітям витрачати кишенькові гроші, планувати витрати, накопичувати і заробляти гроші. З цією точкою зору погоджується багато сучасних дослідників, які вважають, що наявна сума дозволить дитині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Однак, економічна соціалізація, яка отримана у сім'ї, здійснює великий вплив на економічну поведінку дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж самою моделлю, що і їх батьки.
Характер втягнення дитини в економічну підсистему сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особистості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформо-ваності економічних понять, формування економічної самосвідомості особистості.