Стадійний характер економічної соціалізації

Співставляючи результати досліджень особливостей економі­чної соціалізації, які проводяться зарубіжними і вітчизняними ав­торами, можна виділити декілька вікових стадій економічної соціа­лізації. У більшості робіт з економічної соціалізації, в яких підкрес­люється стадійність цього процесу, описуються різні етапи, що про­ходить дитина в процесі набуття економічних знань, завдяки яким вона включається поетапно в економічний простір. Дослідники ви­діляють різну кількість стадій економічної соціалізації.

Економіка - це складна, багатоваріантна система, її ясне розу­міння не є доступним маленькій дитині, проте діти будують різні моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей процес. В огляді літератури з проблеми економічної соціалізації, який зроблено соціальним психологом Пітером Лунтом (Велико­британія) в його книзі "Економічна соціалізація", яку він опубліку­вав разом з У. Фурманом, зроблено посилання на авторів, які до­сліджують уявлення дітей про економічну реальність. Так в роботі Берті і Бомбі (1981) досліджується розвиток розуміння економіки дітьми. Емлер і Дікінсон (1985) досліджують відмінності в економ­ічних знаннях, які є доступними дітям різних соціальних класів, і вплив цих відмінностей на соціалізацію. На їх думку, знання розпо­діляються в суспільстві нерівномірно, і це - частина механізму, який призводить до нерівності в економіці.

Заданими Лейзер, Севан і Ролан-Леві (1990) в розвиткові еко­номічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприй­маються) до моделей "прихованих" економічних відносин, що дає можливість підійти до розуміння економіки як системи.

Початок сучасним дослідженням стадій економічної соціалі­зації покладено роботами А. Страусса, в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей у дитинстві. А. Страусе виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5-11,5 років). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер, без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в

галузі економіки. Правда, ним охоплено лише незначний віковий діапазон: вік від 5 до 8 років. Як і А. Страусе, К. Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біо­логічного дорослішання, але залежить і від досвіду поводження з грошима. Р. Саттон виділив шість стадій, а Г. Ферт - п'ять.

У 1982 році Б. Стейсі зробив облік основних досліджень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні понят­тя), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкрес­ливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів.

Більшість робіт, що вивчали рівні розуміння економічних по­нять, охоплювали віковий діапазон від 4-5 до 12-13 років. Врахову­ючи співвідношення когнітивного, поведінкового і емоційного ком­понентів економічних уявлень дітей, О.В. Козлова виділила декілька вікових стадій ранніх етапів економічної соціалізації, яку вона пред­ставила у вигляді таблиці (ст. 300-301).

Отже, як видно з цієї таблиці, економічна соціалізація почи­нається з трьох років. Це підтверджується наступним. Саме в цьому віці з'являється перший трудовий досвід; виділення дітьми грошей як особливих знако-символів у відносинах людей, "продаж-куиів-ля"; виділення магазина як місця купівлі-продажу. Тому неможли­во недооцінювати важливість раннього формування економічних уявлень у дітей. Основи економічних знань, економічного мислен­ня і поведінки починають закладатися ще в дошкільному дитинстві. Вивчаючи зміст економічної соціалізації у дітей 4-6 років, О.В. Коз­лова показала, що такі економічні категорії як "робота", "гроші", "магазин", "соціальна нерівність", "реклама", "банк" є основними категоріями, через які відображається дітьми цього віку економіч­на реальність. Провідним фактором у включенні дитини в економі­чну реальність є особиста діяльність у сфері купівлі-продажу.

Значення практичного досвіду в економічній соціалізації підкреслюється також іншими дослідниками. Зокрема, англійські дослідники Лейзер і Ролан-Леві, досліджуючи особливості еко­номічної соціалізації молодших дітей, теж підкреслюють значен­ня такого засобу соціалізації, як практичний досвід повсякден­ного життя в покупках у магазині.

Таблиця

Характеристика стадійності економічної соціалізації в дитинстві (за О.В. Козловою)

Вік	Когнітивний розвиток	Поведінковий розвиток	Емоційний розвиток
3-4 роки	Економічні об'єкти називаються, але з мі­німальним розумінням економічного значен­ня. Починають розви­ватися деякі елемента­рні поняття про гроші і придбання	Можливості для шопінга і іншого поведінкового до­свіду обмежені. З'являється пер­ший трудовий до­свід	Панує позити­вне сприйнят­тя економічної реальності
5-6 років	Економічні поняття пояснюються через ізольовані дії, що не мають економічного смислу. Розвивають­ся поняття про чис­лову цінність монет. Робота розуміється як джерело грошей	З'являється можли­вість для самостій­ного досвіду в еко­номічному світі дорослих (шопінг, проглядання рекла­ми). Починають з'являтись кишень­кові гроші і відпові­дно вибір дії з ними. З'являється перший досвід накопичення з метою купівлі ко­штовних речей	Починають з'являтися не­гативні оцінки в судженнях про економічну реальність, яка пізнається з власного до­свіду

Г.М. Авер'янова проводила дослідження, в якому виявлялось відношення старшокласників до сучасних економічних умов і ступені сформованості економічних і когнітивних аспектів цих відносин. На основі виділення когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів економічної соціалізації і розглядання особливостей їх конфігурації на вікових стадіях, було зроблено висновок про домінування когнітивно­го компоненту в структурі економічної соціалізації дітей підліткового віку. Це сприяє переорієнтації підлітків зі споживацького сприймання економічної реальності на виробничо-діяльнісне її розуміння. Велику роль в цих змінах відіграє практичний досвід дітей.

Таблиця 6 (продовження)

Вік	Когнітивний розвиток	Поведінковий розвиток	Емоційний розвиток
7-8 років	Усвідомлюється вза­ємодія в економічній системі окремих по­дій, відокремлених від інших. Завершу­ється розуміння кі­лькісної вартості грошей, відміннос­тей між бідністю і багатством. Робота вже не усвідомлю­ється як єдине дже­рело грошей	Стають звичайними економічні обов'язки в домі, прибирання, дрібні закупки. Роз­ширюються можли­вості для більш різ­номанітної економі­чної діяльності. Все більше дітей починає відкладати кишень­кові гроші на дорогі покупки	Іочинає домі­нувати крити­чна оцінка еко­номічної реа­льності, що грунтується, як на власному досвіді, так і на думці батьків
9-10 років	Економічна взаємодія розглядається в сис­темі і з конкретними цілями. Починає роз­виватись здатність конструювати еконо­мічні зв'язки і прогно­зувати їх результат З'являється знання про кримінальні дже­рела грошей	З'являється одини­чний досвід трудо­вої діяльності, яка оплачується. Гроші витрачаються, як правило, на власні нужди	Одним з прові­дних джерел негативних оці­нок економічної реальності по­чинають става­ти ЗМІ

Г. Авер'янова, досліджуючи особливості економічної соціалі­зації підлітків в умовах трансформації українського суспільства, підкреслює суперечливість цього процесу. Суперечність соціальних детермінант обумовлює формування суперечливої когнітивної скла­дової економічної соціалізації.

Це виявилось в тому, по-перше, що високий рівень переконань у принципах ринкової економіки супроводжується негативним ставлен­ням підлітків до того, як проводяться економічні реформи в нашій країні. По-друге, в тому, що хоча заняття бізнесом позитивно сприй­мається основною масою респондентів, проте їх уявлення про бізнес

мозаїчне, розмите. Бізнес багатьма ототожнюється тільки з комерцій­ною діяльністю, торгівлею. По-третє, в тому, що хоча підлітки в своїй основній масі відкидають будь-які аморальні способи добування гро­шей, деякі з них схвалюють аморальні способи отримання багатства.

Дослідження стадій економічної соціалізації спираються на тра­диції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є дослідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розглядання його як міжпоко-лінного процесу. Такий підхід до розглядання економічної соціалі­зації є найбільш актуальним для нашого суспільства, економіка яко­го динамічно перебудовується. В умовах трансформації суспільства різні покоління, що соціалізувались в якісно відмінних економічних умовах, мають також суттєві відмінності в економічних установках. Історична проблемна ситуація склалась таким чином, що у безпосе­редній міжпоколінній взаємодії опинились представники поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок.

Сучасне українське суспільство є простором взаємодії декіль­кох поколінь з приводу формування систем цінностей. Економічні установки поколінь проявляються у своїй загальності і в своїй спе­цифіці. Загальність полягає в тім, що всі покоління визнали факт ринкових змін в економіці, і специфіка - яким чином це детермінує установки і соціальну поведінку особистостей. У старшого поколін­ня існує негативна реакція на цей факт ринкових змін; зміна цінно­стей привела до втрати орієнтирів у поведінці. У "батьків" ставлен­ня інструментальне: установка на пошуки засобів існування. У мо­лоді ціннісної ломки не було, а тому є єдність між економічними установками і життєвим самовизначенням.

Процес протікає у важкій, кризовій формі і відбивається на функ­ціонуванні свідомості кожної вікової когорти в сім'ї та їх взаємодії. По­страдянська людина виявилась непідготовленою процесом економічної соціалізації до економічної поведінки, адекватної соціальним змінам.

Формування установок відбувається в період первинної соціа­лізації і проходить через життя, зазнаючи випробувань при соціальній кризі. В процесі економічної соціалізації діти отримують економічну і иформацію головним чином з таких джерел: активного - самостійної участі в економічному житті; видовищному - прогляданні реклами;

соціального - через спілкування з батьками, ровесниками і з дорос­лими, які сприймають дитину як економічного партнера. Всі три дже­рела спочатку функціонують в рамках сім'ї, їй належить приоритет-на роль у формуванні економічних уявлень і установок. У більшості випадків сім'я -це взаємодія і взаємостосунки трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо сучасної економіч­ної реальності, що створює суперечливі умови економічної соціалі­зації в сім'ї. Ситуацію в сучасній сім'ї з точки зору взаємодії поколінь можна описати так. Зміна системи суспільних відносин привела до серйозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники стар­шого покоління не змогли пройти ресоціалізацію.

Покоління батьків проходить активний етап ресоціалізації, пе­реборення радянських, відродження національних і активного впли­ву західних традицій. Тому їх ставлення до економічних змін буває суперечливим.

Покоління дітей виросло в перехідний період. Для нього криза стала нормою. Діти легше адаптуються. Зараз вони рано починають заробляти (половина дітей і підлітків мають цей досвід). Серед за­собів заробітку переважають - робота "вдома", плата за оцінки, тоб­то "роботи", які повинні виконуватись безкоштовно для подальшо­го формування мотиваційної структури дитини.

Сучасні діти вступають в економічне життя, часто не маючи не­обхідних знань і навичок, що може створити серйозні проблеми. Найбільш активно включаються у всі види соціальних взаємодій діти 15-16 років, тобто підлітки. На основі досліджень особливостей еко­номічної соціалізації цієї групи дітей можна зробити таку економіко-психологічну характеристику. Підлітки - це самостійні, "теоретич­но" незалежні від батьків люди, занепокоєні тільки своєю долею, де на першому місці - бажання розбагатіти, мати свою справу, добре влаштуватись. Багато хто з них ставить щастя в пряму залежність від кількості грошей. Підлітки більш прагматичні, самостійні і орієнто­вані на успіх. Це найбільш динамічна група. Поява нових ідеалів у суспільстві (наприклад, матеріальне благополуччя) обумовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Цінність багатства маніфестуєть-ся у них в значимість індивідуального і престижного споживання. Це покоління, в якому романтизм (мрії про "краще життя") найбільш тісно переплітається з прагматизмом (ставка на власні сили, го­товність до соціально несхвалених дій - частина з них вже заробляла гроші незаконними способами). В економічній свідомості і поведінці підлітків криза суспільства відобразилась в найбільшій мірі, оскіль­ки вона прийшлася на період їх активної соціалізації.

Отже, міжпоколінна взаємодія детермінується, з одного боку, спрямованістю соціально-економічної трансформації в суспільстві, а з другого, місцем покоління в історії економічної соціалізації. Ха­рактер економічних установок визначається належністю до певної поколінської групи. Членам однієї сім'ї притаманні різні уявлення про життєві цінності, роль грошей в їх житті, оптимальні моделі діяльності і поведінки. Відбувається руйнування ціннісного просто­ру сім'ї. Сімейні традиції відходять на другий план, визначальним сьогодні стає належність до покоління.