- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
- •Філософські проблеми сучасної науки
- •Розділ і. Становлення сучасної науки і її характерні риси
- •Становлення сучасної науки
- •Характерні риси науки
- •Критерії науковості знання. Відмінність науки від інших галузей культури
- •Дія науки на людину
- •Розділ іі. Філософські проблеми сучасної науки.
- •2.1. Проблеми біофілософії в сучасній філософії науки
- •2.2. Філософія хімії
- •2.2.1 Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і фізики
- •2.2.2. Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і біології
- •2.2.3. Філософські проблеми економічної науки
- •2.3. Філософські проблеми сучасної педагогіки
- •2.4. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства: пошук дослідницьких парадигм
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Характерні риси науки
Про таке багатофункціональне явище як наука можна сказати, що це: 1) галузь культури; 2) спосіб пізнання світу; 3) спеціальний інститут (в поняття інституту тут входить не лише вищий учбовий заклад, але і наявність наукових суспільств, академій, лабораторій, журналів і тому подібне) .
По кожній з цих номінацій наука співвідноситься з іншими формами, способами, галузями, інститутами. Для того, щоб ці взаємини прояснити, треба виявити специфічні риси науки, передусім ті, які відрізняють її від іншого[ 9, с. 459]. Які вони?
Наука універсальна- в тому сенсі, що вона повідомляє знання, істинні для усього універсаму при тих умовах, при яких вони здобуті людиною.
Наука фрагментальна- в тому сенсі, що вивчає не буття в цілому, а різні фрагменти реальності або її параметри, а сама ділиться на окремі дисципліни. Взагалі поняття буття як філософське не прийнятно до науці, що є приватним пізнанням. Кожна наука як така є певна проекція на світ, як би прожектор, що висвічує області, що представляють інтерес для учених в даний момент.
Наука загальнозначима- в тому сенсі, що отримувані нею знання придатні для усіх людей, і її мова - однозначний, оскільки наука прагне як можна чіткіше фіксувати свої терміни, що сприяє об'єднанню людей, що живуть в самих різних куточках планети[9, с. 460].
Наука безлика- в тому сенсі, що ні індивідуальні особливості ученого, ні його національність або місце проживання ніяк не представлені в кінцевих результатах наукового знання.
Наука систематична- в тому сенсі, що вона має певну структуру, а не є незв'язним набором частин.
Наука незавершена- в тому сенсі, що хоча наукове знання безмежно росте, воно все-таки не може досягти абсолютної істини, після якої вже нічого буде досліджувати.
Наука спадкоємна- в тому сенсі, що нові знання певним чином і по визначених правилам співвідноситься із старими знаннями.
Наука критична -в тому сенсі, що завжди готова поставити під сумнів і переглянути свої навіть самі засадничі результати.
Наука достовірна -в тому сенсі, що її виводи вимагають, допускають і проходять перевірку по визначеним, сформульованим в ній правилам.
Наука позаморальна- в тому сенсі, що наукові істини нейтральні в морально-етичному плані, а моральні оцінки можуть відноситися або до діяльності по отриманню знання (етика ученого вимагає від нього інтелектуальної чесності і мужності в процесі пошуку істини), або до діяльності по його застосуванню.
Наука раціональна- в тому сенсі, що отримує знання на основі раціональних процедур і законів логіки і доходить до формулювання теорій і їх положень, що виходять за рамки емпіричного рівня.
Наука чуттєва- в тому сенсі, що її результати вимагають емпіричної перевірки з використанням сприйняття, і тільки після цього признаються достовірними [9, с. 467].
Ці властивості науки утворюють шість діалектичних пар, що співвідносяться один з одним, : універсальність - фрагментальність, загальнозначуща - знеособленість, систематичність - незавершеність, спадкоємність - критичність, достовірність – в неморальність, раціональність – чуттєвість [13, с. 192].
Крім того, для науки характерні свої особливі методу і структура досліджень, мова, апаратура. Усім цим і визначається специфіка наукового дослідження і значення науки.