shteinbuk_f_m_metodika_vikladannya_zarubizhnoi_literaturi_v / Вивчення художніх творів з огляду на їх родову специфіку

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

зображення є різноманітні сторони людського буття, лірика зосеред! жена на репрезентації внутрішнього світу людини; і по!друге, у тво! рах, які належать до епічного та драматичного родів, авторська

свідомість ніби розчинюється у художній тканині твору, а у ліриці –

виявляється відкрито, хоч і набуває при цьому різноманітних форм,

а сам автор постає у ній не тільки як об’єкт зображення, а й як суб’єкт,

який є одним з елементів естетичної структури твору28. Надзвичайно точно і глибоко причини тих труднощів, які ви!

никають у зв’язку з вивченням ліричних творів, вказав В. Г. Ма!

ранцман. На думку цього видатного методиста, тільки поезія здатна

поєднати речі, начебто непоєднувані29, наприклад, такі:

И очи синие, бездонные

Цветут на дальнем берегу (О. Блок);

Там олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті (Ґ. Аполлінер); Гзе!гзе!гзэо пелась цепь

Так на холсте каких!то соответствий

Вне протяжения жило Лицо (В. Хлєбніков),

що для тверезої і, так би мовити, побутової свідомості є аб!

солютно катастрофічним.

Важко з цим не погодитися, але до цього треба додати й інше: тільки поезія здатна створювати зі звичайних слів, які використо!

вуються у тому числі й у побуті, диво, яке має здатність, як спалах сонячного проміння, перевернути душу. Скажімо, звучать такі ряд!

ки Б. Пастернака, рядки, що складаються із трьох, нічим не виз! начних слів:

Свеча горела на столе, Свеча горела, –

і ти ніби потрапляєш зовсім в інший світ, у світ, в якому в ней! мовірний спосіб зливаються вічність і мить. І як ти не намагаєшся,

однак не можеш зрозуміти, чому, з яких причин так сталося і так

28Див про це: Методика преподавания литературы: Учеб пособие для студентов пед. ин!тов / Под ред. З.Я. Рез.– М.: Просвещение, 1997.– С. 244.

29Методика преподавания литературы: Учебник для пед. вузов / Под ред. Бог! дановой О.Ю., Маранцмана В.Г.– В 2 ч. Ч. 2.– М.: Владос, 1994.– С. 24!25.

238

Розділ 7. Вивчення художніх творів з огляду на їхню родову специфіку

діється. Проте недаремно, певно, давні греки зображали музу поезії Евтерпу з двома флейтами у руках, що символізує співзвучність

поета та читача, яка (співзвучність) й породжує лірику.

Отже, на цьому рівні проблеми сприйняття, особливо в аспекті

співпереживання, емоційного ангажування в дивний, чужий, але од!

ночасно і твій власний світ, виходять на перший план, а „вивчення лірики в школі позначається цілою низкою специфічних властивос!

тей, поза межами яких контакт читача з поезією не відбудеться”30.

За вказаних умов перед учителем постають такі завдання:

–створити „установку” на сприйняття ліричних творів вза!

галі і конкретної поезії зокрема;

–забезпечити сприятливий для сприйняття лірики емоцій!

ний фон;

–подбати про особистісний вимір сприйняття учнями

ліричних творів;

–вміти самому виразно читати вірші таким чином, аби ство! рити враження монологу, що начебто народився „сьогодні, тут і

зараз” і який має характер конкретної зверненості;

–організувати аналіз вірша у такий спосіб, щоб не зруйну!

вати перше враження „алгеброю” аналітичних прийомів, і знай!

ти такі шляхи розгляду ліричного твору, аби вони мали прихова!

ний та опосередкований характер.

Як досягти виконання перелічених завдань? Передусім учи!

тель повинен сам любити поезію і добре розуміти її. А над усе треба уникати „хірургічних методів втручання” у плоть поетич! них творів, які стають предметом вивчення на уроках літератури.

І, як і в інших випадках, чи не найкращим методом досягнення цієї мети є проблемний підхід.

Такий підхід не суперечить і пропонованому нами парадок! сальному принципу, відповідно до якого чим далі ми відходимо від поверхневої „адекватності” тим ймовірніше наближаємося до вирішення проблеми. Хоча і в цьому аспекті лірика становить пев! ний виняток з правила, оскільки аналізом вірша може бути його виразне читання (див. розділ ІІ).

Прикладом різних прийомів аналізу ліричних творів може бути уривок з конспекту уроку, який присвячено творчості Б. Пастернака.

Тема. Борис Пастернак. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій.

30 Методика преподавания литературы: Учебник для пед. вузов / Под ред. Бог! дановой О.Ю., Маранцмана В.Г.– В 2 ч. Ч. 2.– М.: Владос, 1994.– С. 27.

239

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

Мета: продовжити та завершити аналіз лірики Б. Пастернака, визначити за рахунок чого поет стверджує ідею спорідненості життя і

творчості, усвідомити значення для нього поетичної творчості як за! собу проникнення в сутність речей і буття, поглибити поняття про філософську лірику, про звукопис, художню деталь у ліричному творі, розвивати розуміння і прихильність учнів до поетичної творчості.

Обладнання: портрет Б. Пастернака, музичний супровід з творів О. Скрябіна, К. Дебюссі, Ф. Шопена, уривки вірша „Ви! значення поезії” на партах у окремих учнів.

Хід уроку

ІІІ. Опрацювання теми уроку Слово учителя

Відносячи Б. Пастернака до чистих ліриків, Маріна Цвєтаєва писала, що йому була властива рання проникливість, прозріння „своєї приреченості на лірику”, постійне відчуття „долі, тобто себе”.

Що ж стає предметом поетичних одкровень Пастернака? Чим живе, дихає його ліричне „я”? Що він сам вважає поезією як такою?

Аналіз вірша „Визначення поезії” відбувається в наступний спосіб: учні отримують заздалегідь уривки вірша і читають текст ра! зом з учителем. Наприклад:

Учитель. Это – …

1Fй учень. ...круто налившийся свист...

Учитель. Это – ...

2Fй учень. ...щёлканье сдавленных льдинок... і т. д. Останні два рядки читає також вчитель. Якщо таке читання вдасться, то можна обмежити аналіз лише одним питанням, на яке учні відразу дадуть відповідь.

Питання таке:

–Що, за Пастернаком, є поезією?

А ось і відповідь:

–Життя, природа, людина, мистецтво і ще раз життя, що то!

читься тут, на цій землі!

„Його груди заповнені природою до межі, – писала про Пас! тернака Маріна Цвєтаєва. – Здається, уже з першим своїм поди! хом він вдихнув, втягнув її всю – і раптом захлинувся нею і все наступне життя з кожним новим віршем (подихом) видихає її, але ніколи не видихне”.

240

Розділ 7. Вивчення художніх творів з огляду на їхню родову специфіку

Звуки природи подібно до звуків музичних інструментів, які складають оркестр, зливаються в симфонію, яку чує поет, і не тільки

чує, а й „бачить”, як його натхненник – композитор Скрябін. От чому вірші Пастернака наповнені кольором. Уся його лірика – своє! рідний атлас квітів з безліччю тонів, напівтонів і відтінків. Звер! немося до одного з кольорів, що репрезентовано у віршах поета,

– до білого кольору, і послухаймо музику чи то завірюхи, чи то несамовитої пристрасті, чи то любові.

Виразне читання вчителем вірша «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»).

Аналіз вірша «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»), який, як здається, є одним із найхарактерніших та найбільш „пастернакі! вських” і який останнім часом перетворився на емблематичного вірша щодо поетичної творчості Б. Пастернака.

Питання та завдання до аналізу вірша:

1.Вкажіть основний прийом, який використано автором у цьо! му вірші.

(Прийом протиставлення, контрасту, опосередкована ан! тонімічність образів „заметілі” та „свічки”.)

2.Який характер набувають ці образи через таке протиставлен!

ня?

(Символічний.)

3.Які кольори асоціюються з цими образами?

(Білий колір заметілі на тлі чорного кольору ночі („зимова ніч»!)

іжовтий, теплий, сонячний колір вогника свічки.)

4.У чому сенс цих символів?

(„Заметіль” – це бурхливі негаразди, холод та жорстокість ото! чуючого світу. Натомість „свічка” – це символ тепла, затишку, це символ порятунку і від негоди, і від жорстокого світу.)

5.А з якою метою поет використовує прийом рефрену, у центрі якого власне і є образ свічки?

(Свічка, крім вищеназваного, уособлює в собі ще й пломі! нець кохання. Адже „всё терялось в снежной мгле, седой и бе! лой”, а свічка, попри це, „горела на столе, Свеча горела”.)

6.Проте у вірші є ще один значущий образ!символ – який? (Образ хреста.)

7.Однак цей образ подано як традиційно, так і абсолютно ори! гінально – вкажіть ці інтерпретації.

241

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

(Тінь янгола подібна до хреста – це данина традиції: „скреще! нья рук, скрещенья ног, судьбы скрещенья” – це, з певного погля!

ду, блюзнірство. Зрештою, і перший образ є далеким від святості.)

8. Чому?

(Тому – що це „жар соблазна / Вздымал, как ангел два крыла /

Крестообразно.”)

9.Але, при цьому, чи є щось таке в образній системі твору, що,

як здається, спокутує це удаване блюзнірство? Що це?

(Так, це „воск”, який „слезами с ночника на платье капал”.)

10.А ще?

(А ще – це свічка, яка горить і горить!) 11. Отже, про що йдеться у вірші?

(Про святість і неперевершену силу кохання, яке тільки одне і

здатне захистити людину і дати їй притулок, аби вона (людина) хоч

на хвилинку відчула себе щасливою!)

Продовжуючи пошук складових розгадки поетичного феноме! ну Пастернака, ми не зможемо оминути й асоціативну метафо!

ричність його уміння бачити дрібні деталі, що вислизають від нас,

залишаються непоміченими,– своєрідну поетичну інтонацію, ек!

спресивну, емоційну, напрочуд мелодійну і т. ін.

(Якщо є можливість, прослухати романс, який написано на вірш

Пастернака «Зимова ніч».)

Є і ще одна особливість, яка притаманна поезії російського пое!

та і яку неможливо оминути, – це філософський характер його віршів.

Виразне читання учителем вірша „У всьому хочу я дійти самої суті...” (на тлі одного з етюдів Ф. Шопена – наприклад, оп. 10 № 3 мі мажор).

Аналіз вірша „У всьому хочу я дійти самої суті...”

Питання та завдання до аналізу:

1.Чому поет звертається до музики Ф. Шопена? (Строфи 8!9.). Звертання до образу польського композитора пояснюється тільки особливостями музики Шопена чи це викликано ще й іншими при! чинами?

(Значення музики для особистої долі поета добре відоме з

попереднього, а також і з даного уроку. А відтак...)

2.Чим взагалі для поета є музика?

(Музика для ліричного героя є ще одним способом „дійти самої

суті”, дійти „до сущности протёкших дней, до их причины, до осно!

ваний, до корней, до сердцевины”.)

242

Розділ 7. Вивчення художніх творів з огляду на їхню родову специфіку

3. Що ще є для поета не менш значущим, ніж музика звуків? (Музика природи (строфи 7!8) і музика пристрасті (строфи 4!6).)

5. Яку ж філософію складають музика слова, музика звуків, музика природи та музика пристрасті?

(Вони складають філософію, яку в поетичній формі сфор! мульовано у 3!й строфі:

Всё время схватывая нить Судеб, событий,

Жить, думать, чувствовать, любить, Свершать открытья.

Чи потрібні тут ще якісь коментарі!?

Зберігся задум композитора Скрябіна написати оперу на влас! ний сюжет. Головним героєм її повинен був стати „філософ – музи! кант – поет” (в одній особі), який мріє про твір мистецтва, що пере! творить життя у велике свято для людства.

Опера не була написана. Але, схоже, скрябінська ідея, у певно! му сенсі, звичайно, втілилася у реальний образ: „музикант – поет – філософ” – хіба це не про Б. Пастернака?

Звучить фінал Четвертої сонати О. Скрябіна.

IV. Домашнє завдання

Вивчити один з проаналізованих на уроці віршів напам’ять і підготуватися до його виразного читання31.

Таким чином, приналежність художніх творів до певних літе! ратурних родів у суттєвий спосіб впливає на характер їхнього ана! лізу та організацію навчально!виховної діяльності на уроках зару! біжної літератури, але при цьому така приналежність не заперечує і спільні методичні шляхи, які можна використовувати з цією метою.

Висновки до розділу

1. На характер аналізу художніх творів на уроках зарубіжної літе! ратури впливає їхня приналежність до певного літературного роду.

31 Див. докл.: Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас.– Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003.– С. 98!101.

243

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

2.Проблема поділу літератури на роди, хоч і в опосередко! ваний, однак у суттєвий спосіб є пов’язаною зі специфікою ана!

лізу епосу, лірики та драми.

3.Особливістю роботи з епічними та драматичними твора! ми є те, що первинний аналіз повинен будуватися на засадах, які дозволяли б учням побачити твори з несподіваної сторони, але при цьому сприймати їх цілісно.

4.Розгляд ліричних творів, попри їхню зверненість до емоцій! ної природи людини, не заперечує використання проблемного підхо! ду, який є здатним забезпечити і збереження емоційного, почуттєво! го аспекту, і зацікавлення естетичною проблематикою лірики.

Питання та завдання для самостійної роботи

1.У якому ступеню методика аналізу епічного твору повинна спиратися на його родову та жанрову приналежність?

2.Яким чином робота з епізодом дозволяє зрозуміти загальну концепцію епічного твору?

3.Які аспекти шкільного аналізу епічного твору (етичні, есте! тичні, соціальні, стилістичні та ін.) приваблюють вас найбільше?

4.Самостійно складіть систему завдань для учнів за текстом однієї з програмових п’єс.

5.У чому полягає складність сприйняття та аналізу ліричних

творів?

244