6.Єдина система обліку та статистики?

Пріоритетними напрямами на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики є:

удосконалення відповідно до міжнародних стандартів загальнометодологічних основ державної статистики і системи показників; створення системи національних рахунків, розроблення міжгалузевих балансів за системою національних рахунків, проведення міжнародних порівнянь обсягів валового внутрішнього продукту; реорганізація первинного бухгалтерського банківського обліку статистики державних фінансів і фінансів підприємств, кредитно-грошової статистики; розроблення платіжного балансу; проведення відповідно до міжнародних стандартів розрахунків рівнів інфляції, експорту та імпорту, а також статистики зайнятості населення та безробіття; упровадження системи ведення Державного реєстру звітних одиниць; розроблення єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації; підготовка і перепідготовка кадрів з питань обліку і статистики; розгортання широкого міжнародного співробітництва в галузі статистики та обліку.

Органи державної статистики України зобов’язані: організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її реґіонах; проводити державні статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного та економічного становища населення, його підприємницької діяльності; аналізувати соціально-економічні, демографічні та економічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її регіонах; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію по областях за формами й у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України; забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски, проводити прес-конференції; забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб; проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки в галузі статистики.

Статистична інформація, отримана у процесі державних статистичних спостережень, а також первинні дані, набуті у процесі проведення інших статистичних спостережень, є державною власністю, що знаходиться в оперативному управлінні органів державної статистики, які використовують і розпоряджаються цією статистичною інформацією, визначають правила її збирання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання.

7.Суть і види статистичних показників.Система статистичних показників?

Статистична інформація, яку одержують у процесі статистичного дослідження, являє собою сукупність статистичних показників.

Статистичний показник — це одна з основний категорій статистики, яка характеризує суспільні явища та процеси у поєднанні кількісної та якісної визначеності.

Будь-який статистичний показник є поєднанням якісної та кількісної складових. Якісна складова показника обумовлюється сутністю та змістом явища і знаходить відображення у назві показника, наприклад, чисельність постійного населення,  прибуток від операційної діяльності, ціна тощо. Крім цього, до якісної складової належить одиниця виміру, територія та час, до яких відноситься показник.

Кількісна частина показника — це його чисельне значення у відповідності з якісним змістом. Наприклад, чисельність постійного населення Тернопільської області  на 1.01.2002 р. — 1 млн.142 тис.чол.

Статистичні показники повинні мати такі властивості:

адекватність — спроможність характеризувати ті властивості, що досліджуються;

достовірність — відповідність реальному стану речей;

точність вимірювання — відповідність змісту показника, організації спостереження та обробки даних діючим вимогам.

 

Класифікація показників:

за способом одержання показники поділяються на первинні та вторинні (похідні). Перші одержують шляхом статистичного спостереження, зведення та групування, а другі розраховуються на основі перших;

за ознакою часу показники поділяються на моментні та інтервальні. Моментні показники дають кількісну характеристику явища на певний момент часу, а інтервальні — за період часу (доба, тиждень, декада, місяць, квартал, рік). Наприклад, чисельність студентів на 1.09.2002 р. — моментний показник, а число відрахованих студентів протягом навчального ріку — інтервальний;

за можливістю узагальнення (сумування) показники поділяються на адитивні та неадитивні. Значення адитивних показників можна додавати, оскільки їх сума має економічний зміст. Неадитивні показники не можна додавати, оскільки така дія не має економічного змісту.