- •Страхування в туризмі
- •1.Виникнення та етапи розвитку страхування?
- •2.Сутність страхування?
- •3.Функції страхування?
- •4.Принципи страхування?
- •5.Франшиза в страхуванні та її види?
- •6.Системи страхування?
- •7.Поняття страхового ринку, суб’єкти страхового туризму?
- •8.Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників?
- •9.Роль посередників: страхових агентів і брокерів?
- •10.Перспективи розвитку страхового ринку України?
8.Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників?
Страхові послуги - це особлива форма економічних відносин, яка включає створення спеціального ринку коштів (страхового фонду) для відшкодування збитків, які сталися в результаті стихійних і випадкових дій природи та людини.
Страховий ринок - це особливі соціально-економічне середовище і сфера економічних відношень, де об'єктом купівлі-продажу (товаром) є страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї. Основна мета страхового ринку - забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення через продаж специфічної фінансової послуги (страхової гарантії), що здійснює матеріальну компенсацію шкоди (збитку), яка заподіяна майновим інтересам страхувальників у результаті настання подій, що називаються страховими випадками. Страховий ринок можна розглядати і як особливу систему організації грошових відносин із формування і розподілу страхового фонду, щоб забезпечити страховий захист суспільства за допомогою створення структури страхових організацій, які беруть участь у продажу відповідних страхових послуг. Страховий ринок може бути охарактеризований за територіальним і галузевим (видовим) принципом. У територіальному аспекті можна виділити:
o внутрішній (місцевий) страховий ринок;
o національний (зовнішній) страховий ринок;
o міжнародний (світовий) страховий ринок.
Внутрішній страховий ринок - це місцевий ринок, де є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками.
Національний (зовнішній) страховий ринок - той ринок, який перебуває в межах певної держави, охоплює декілька внутрішніх ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, котрі діють як у межах держави, так і за кордоном.
Міжнародний (світовий) страховий ринок - це пропозиція і попит на страхові послуги у масштабах світового співтовариства.
Кожний із видових ринків можна розподілити на відособлені сегменти: ринок страхування від нещасних випадків, вантажів і т.д.
Метою діяльності за умов ринкової економіки є одержання прибутку. При цьому об'єктивна наявність конкуренції, економічною основою якої є розходження в обсязі витрат різних страховиків на реалізацію однакової страхової послуги (її собівартості).
Особливістю ціноутворення у страхуванні є той факт, що ціна страхової послуги складається з таких компонентів:
o коштів, що використовуються для формування страхового фонду для відшкодування збитків страхувальників після настання страхових випадків;
o коштів, що потрібні для реалізації страхової послуги;
o коштів, що формують прибуток страховика.
Тому для завоювання ринку, забезпечення незалежності від конкурентів і збільшення прибутковості страхової діяльності потрібне зниження рівня індивідуальної вартості страхової послуги конкретного страховика щодо її ринкової вартості.
9.Роль посередників: страхових агентів і брокерів?
Страхові посередники допомагають страхувальникам перекласти витрати у зв'язку з різноманітними ризиками на професіоналів — страховиків. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахувальні брокери та страхові агенти. Діяльність страхових агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній юридичний статус чітко розрізняється.
Страховими брокерами можуть бути юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Посередницька діяльність страхових та перестрах у вальних брокерів здійснюється як виключний вид діяльності та може включати:
— консультування;
— експертно-інформаційні послуги;
— роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування);
— інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, установленим уповноваженим органом.
До діяльності страхових брокерів застосовують такі обмеження:
— страховий брокер не може проводити інші види діяльності, у тому числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку;
— страховий брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35 % загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладеними цим брокером протягом року;
— розмір отримуваних страховим брокером — юридичною особою страхових платежів протягом кожного кварталу не повинен перевищувати розмір сплаченого статутного капіталу страхового брокера;
— страховий брокер має право отримувати страхові платежі, якщо він забезпечує набрання чинності договором страхування не пізніше одного дня після отримання ним страхових платежів. В іншому разі такі операції здійснює страховик.
Страховими агентами можуть бути громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).
Страхові агенти, на відміну від страхових брокерів, які у більшості випадків є уповноваженою особою покупця-страхувальника (згідно з письмовим або усним узгодженням) або страхової компанії як їхній представник чи консультант, є представниками продавця-страховика і діють у його інтересах за винагороду згідно з агентською угодою (договором доручення). Брокеру клієнт доручає здійснювати всі необхідні дії щодо управління своїми ризиками та розміщення їх у страховій компанії за вибором брокера.