1. Не змінюється;

2. Підвищується;

3. Знижується;

4. Виникають блокади серця.

49. За міокардиту у першу стадію АКТ:

1. Підвищується систолічний;

2. Підвищується систолічний і діастолічний;

3. Знижується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

50. Тони серця за міокардиту в першу стадію:

1. Посилюються;

2. Не змінюються;

3. Акцентується перший тон;

4. Акцентується другий тон.

51. частота пульсу за міокардиту в першу стадію у коней становить (уд/хв):

1. 24 – 40;

2. 40 – 60;

3. 60 – 90;

4. 20 – 30.

52. До основних лікарських засобів при лікуванні міокардиту відносять:

1.Препарати етіотропної дії;

2. заспокійливі засоби;

3. кисень, глюкозу, препарати камфори;

4. всі перераховані засоби.

53. Міокардоз – це:

1. Захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;

2. Захворювання, яке характеризується розростанням сполучної тканини у міокарді й ущільненням його;

3. Захворювання, яке характеризується ураженням і морфологічними змінами клапанного апарату серця;

4. Захворювання, яке характеризується розширенням і збільшенням порожнин серця в об’ємі.

54. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):

1. Порушення обміну речовин;

2. Гострі інфекційні хвороби;

3. Сепсис;

4. Гіпоксія.

55. Збудливість серця за міокардозу:

1. Не змінюється;

2. Підвищується;

3. Знижується;

4. Виникають блокади серця.

56. За міокардозу АКТ:

1. Підвищується систолічний;

2. Підвищується систолічний і діастолічний;

3. Знижується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

57. Тони серця за міокардозу:

1. Посилюються;

2. Послаблюються;

2. Не змінюються;

4. Акцентується другий тон;

58. За міокардозу (міокардіодистрофії) застосування серцевих глікозидів:

1. Показане (особливо разом з препаратами, що стимулюють обмінні процеси в міокарді);

2. Протипоказане;

3. Не бажане (призначають тільки у випадках некомпенсованої серцевої недостатності);

4. Призначають тільки на ранніх стадіях захворювання.

59. За морфологічною ознакою ендокардит буває:

1. Бородавчастим;

2. Гнійним;

3. Ерозивним;

4. Виразковим.

60. За локалізацією ендокардит буває:

1. Клапанним;

2. Судинним;

3. Пристінковим;

4. Перфоративним.

61. Ускладненнями клапанного ендокардиту є:

1. Міокардит;

2.Міокардіодистрофія;

3. Перикардит;

4. Набуті пороки серця.

62. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Недостатності двостулкового клапана;

2. Недостатності клапанів аорти;

3. Недостатності клапанів легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана.

63. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;

2. Звуження отвору аорти;

3. Звуженні отвору легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана;

64. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Недостатності двостулкового клапана;

2. Недостатності клапанів аорти;

3. Недостатності клапанів легеневої артерії;

4. Недостатності тристулкового клапана.

65. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;

2. Звуження отвору аорти;

3. Звуження отвору легеневої артерії;

4. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору;

66. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

1. Інфекційні хвороби;

2. Порушення обміну речовин;

3. Зниження резистентності організму;

4. Простуда.

67. Вторинний травматичний перикардит виникає:

1. Як ускладнення інфекційних хвороб;

2. Внаслідок ендокардиту;

3. За зовнішньої травми перикарда стороннім тілом;

4. Внаслідок травматичного ретикуліту

68. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

1. Перикардіальні шуми тертя;

2. Перикардіальні шуми хлюпання;

3. Збільшення ділянки абсолютного серцевого притуплення;

4. Переповнення яремних вен.

69. Для випітного перикардиту характерно: