1. Непроведеного через печінку білірубіну;

2. Проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;

3. Проведеного через печінку білірубіну;

4. Вміст білірубіну не змінюється.

143. За паренхіматозної жовтяниці в крові збільшується вміст:

1. Непроведеного через печінку білірубіну;

2. Проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;

3. Проведеного через печінку білірубіну;

4. Вміст білірубіну не змінюється.

144. Причинами паренхіматозного гепатиту є:

1. Гострі інфекційні хвороби;

2. Хронічні інтоксикації;

3. Анемії;

4. Отруєння.

145. Причиною жирової гепатодистрофії у корів є:

1. Висококонцентратний тип годівлі;

2. Дефіцит у раціоні крохмалю і цукру;

3. Отруєння пестицидами;

4. Гострі інфекційні захворювання.

146. Порушення білкового обміну за хвороб печінки характеризується:

1. Гіперальбумінемією;

2. Диспротеїнемією;

3. Гіпоальбумінемією;

4. Збільшенням у крові сечовини.

147. До індикаторних для патології печінки ферментів відносять:

1. Аспарагінову амінотрансферазу;

2. Альфа-амілазу;

3. Каталазу;

4. Аланінову амінотрансферазу.

148. Гломерулонефрит це:

1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;

2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена;

3. Запалення міжканальцевої сполучної тканини;

4. Запалення капсули нирок.

149. Пієлонефрит це:

1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;

2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського- Боумена;

3. Запалення міжканальцевої сполучної тканини;

4. Запалення капсули нирок.

150. Нефроз це:

1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;

2. Запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена;

3.Запалення міжканальцевої сполучної тканини;

4. Захворювання, яке характеризується дистрофічними змінами у

ниркових канальцях.

151. Синдром холестазу характеризується:

1. Брадикардією;

2. Тахікардією;

3. Збільшенням у крові конʼюгованого білірубіну;

4. Збільшенняям у крові неконʼюгованого білірубіну;

152. Причиною протеїнурії за гломерулонефриту є:

1. Порушення мікрофільтрації сечі;

2. Гіперпротеїнемія;

3. Ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;

4. Дистрофія канальців.

153. Причиною протеїнурії за нефрозу є:

1. Порушення процесів реабсорбції білка у ниркових канальцях;

2. Гіперпротеїнемія;

3. Ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;

4. Дистрофія канальців.

154. Артеріальний кров’яний тиск підвищується за:

1. Нефрозу;

2. Гломерулонефриту;

3. Пієлонефриту;

4. Уроциститу.

155. Продукти гідролізу протеїну кормів ферментами мікроорганізмів у рубці:

1. Амінокислоти;

2. Аміак;

3. Молочна кислота;

4. Кортколанцюгові жирні кислоти (КЖК).

156. Зонди, які використовуються для профілактики травматичного ретикулоперитоніту:

1. Зонд магнітний ветеринарний;

2. Зонд Телятнікова;

3. Зонд двопетлевидний Хохлова;

4. Зонд з мандреном і оливою.

157. Причиною розвитку набряків за хвороб нирок є:

1. Протеїнурія;

2. Гіпоальбумінемія;

3. Підвищена секреція адреналіну;

4. Гіперальбумінемія.

158. В якій порції сечі знаходять кров за уроциститу?

1. Початковій;

2. Кінцевій;

3. Будь-якій;

4. Кров відсутня.

159. Уроцистит – це:

1. Запалення сечовидільного каналу;

2. Запалення сечового міхура;

3. Запалення сечоводів;

4. Запалення ниркової миски.

160. Гостра ниркова недостатність за нефрозу характеризується:

1. Олігурією, підвищенням рівня сечовини і креатиніну в крові;

2. Наявністю в сечі еритроцитів, лейкоцитів і циліндрів;

3. Наявністю в сечі білірубіну, уробіліну, глюкози;

4. Наявністю в сечі білка (1–5%), гіпопротеїнемією.

161. З якою метою за уроциститу застосовують гексаметилентетрамін і фенілсаліцилат:

1. Для зняття больового синдрому;

2. Для зняття набрякового і нефротичного синдромів;

3. Для посилення діурезу;

4. Для зняття запального процесу та дезінфекції сечостатевих шляхів;

162. До лізатотерапії відносять застосування:

1. АСД фракція 2;

2. АСД фракція 3;

3. Панкреатин;

4. Екстракт плаценти.

163. Кількість білка в раціоні за хвороб нирок знижують:

1. За розвитку уремії;

2. За збереженої азотовидільної функції нирок;

3. За збільшення вмісту сечовини і креатиніну в крові;

4. За зниження вмісту сечовини і креатиніну в крові.

164. Причини уролітіазу:

1. Нестача питної води;

2. Надмірне фізичне навантаження;

3. Порушення обміну речовин;

4. Використання ”жорсткої” води.

165. Які амінокислоти беруть участь в утворенні сечових каменів:

1. Метіонін;

2. Аргінін;

3. Лізин;

4. Цистин.

166. Причини хронічної гематурії ВРХ: