Ампіцилін-кмп

Склад: 1 флакон містить ампіциліну натрієвої солі стерильної у перерахуванні на ампіцилін 0,5 г або 1 г.

Показання для застосування. Сепсис, ендокардит, перитоніт, менінгіт, отит, інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, абсцес легень, синусит, фарингіт), нирок, сечо- та жовчовивідних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит, гонорея, холангіт, холецистит), коклюш, лістеріоз, черевний тиф і паратиф, інфекції шкіри та м’яких тканин, інфекції опорно-рухового апарату та інші захворювання, що спричинені чутливими до дії антибіотика мікроорганізмами.

Протипоказання. Застосування Ампіциліну-КМП протипоказано при підвищеній чутливості до препаратів групи пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів, а також при тяжких порушеннях функцій печінки і нирок, інфекційному мононуклеозі, лейкемії, ВІЛ-інфекції, при лактації (у період лікування необхідно припинити годування груддю).

 Спосіб застосування та дози. Перед призначенням препарату Ампіцилін-КМП слід визначити чутливість до нього збудника захворювання.

Ампіцилін-КМП вводять внутрішньом'язово, внутрішньовенно (струминно або краплинно).

Разова доза препарату для дорослих при обох шляхах введення становить 0,25–0,5 г кожні 4–6 годин, добова – 1–3 г. При тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10 г і більше. Максимальна добова доза при внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні – 14 г. Новонародженим препарат призначають у добовій дозі 100 мг/кг, дітям інших вікових груп – 50 мг/кг. При тяжкому перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні. Добову дозу вводять у 4–6 прийомів з інтервалом 4–6 годин.

Розчин для внутрішньом’язового введення готують ex tempore, додаючи до вмісту флакона 2 мл (0,5 г) або 4 мл (1,0 г) стерильної води для ін’єкцій.

Тривалість лікування становить 7–14 днів і більше.

Розчин для внутрішньовенного струминного введення готують ex tempore, разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняють у 5–10 мл стерильної води для ін’єкцій ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно, протягом 3–5 хвилин.

При разовій дозі, що перевищує 2 г, препарат вводять внутрішньовенно краплинно. Для внутрішньовенного краплинного введення разову дозу препарату (2–4 г) розчиняють у невеликому об'ємі води для ін’єкцій (відповідно в 7,5–15,0 мл), потім одержаний розчин антибіотика додають до 125,0–250,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози і вводять зі швидкістю 60–80 крапель за хвилину.

При краплинному введенні дітям як розчинник використовують 5–10% розчин глюкози (30–50 мл залежно від віку). Розчини вводять одразу після приготування.

Добову дозу розподіляють на 3–4 введення. Тривалість лікування становить 5–7 днів з подальшим (за необхідності) переходом на внутрішньом’язове введення.  

Побічна дія. При застосуванні Ампіциліну-КМП можливі алергічні реакції у вигляді шкірних висипів, кропив'янки, набряку Квінке, риніту, кон'юнктивіту, пропасниці, болю у суглобах, еозинофілії; у рідких випадках – анафілактичний шок. Можлива токсична дія на центральну нервову систему (при застосуванні високих доз у хворих з нирковою недостатністю); а також диспептичні явища, кандидоз, кишковий дисбактеріоз, коліт, спричинений С. difficale; у місці введення – набряк, свербіж, гіперемія; підвищення температури тіла.

При виникненні алергічних реакцій введення препарату необхідно припинити і провести десенсибілізуючу терапію. При появі ознак анафілактичного шоку вживають термінових заходів для виведення хворого з цього стану.

При тривалому лікуванні препаратом в ослаблених хворих можливий розвиток суперінфекції, спричиненої стійкими до препарату мікроорганізмами.

 

 Передозування. При передозуванні можливий токсичний вплив на центральну нервову систему (галюцинаціїї, судоми, ажитація), а також диспептичні явища (нудота, блювання, рідке випорожнення), алергічні реакції у вигляді шкірних висипань. У випадку виникнення симптомів передозування препарат слід негайно відмінити, за необхідності провести гемодіаліз, симптоматичне лікування. При алергії показані антигістамінні та десенсибілізувальні засоби.

Особливості застосування. Недопустимо змішувати в одній ємності Ампіцилін-КМП з іншими медикаментозними засобами. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і периферійної крові. Пацієнтам з порушенням функції нирок потребується корекція режиму дозування згідно зі значеннями кліренсу креатиніну.