Глітейк

Склад: діюча речовина: teicoplanin;1 флакон містить тейкопланіну 400 мг;допоміжна речовина:натрію хлорид;розчинник:вода для ін’єкцій.розчинник:вода для ін’єкцій

Показання. Лікування тяжких інфекцій, спричинених грампозитивними бактеріями, в тому числі  чутливими та резистентними до метициліну, а також інфекцій у хворих, які мають алергію на бета-лактамні антибіотики.

Дорослі.Лікування: інфекцій шкіри та м’яких тканин;інфекцій верхніх та нижніх сечовивідних шляхів з ускладненнями та без них; інфекцій дихальних шляхів; інфекцій вуха, горла, носа;інфекцій кісток і суглобів;септицемії;ендокардиту;перитоніту, пов`язаного з амбулаторним хронічним перитонеальним діалізом.

Профілактика:інфекційного ендокардиту у разі алергії на бета-лактамні антибіотики;у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на верхніх дихальних шляхах (у тому числі при загальній анестезії); при урологічних, гінекологічних втручаннях або втручаннях на шлунково-кишковому тракті.

Діти (крім новонароджених).Лікування: інфекцій шкіри та м’яких тканин;інфекції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів з ускладненнями та без них;інфекції дихальних шляхів;інфекції вуха, горла, носа;інфекції кісток і суглобів;септицемії.

Протипоказання.Підвищена чутливість до компонентів препарату та/або інших глікопептидних антибіотиків.

Спосіб застосування та дози.Тейкопланін вводиться парентерально:внутрішньовенно –болюсно протягом 3-5 хвилин абошляхом повільної інфузії(протягом 30 хвилин), а такожвнутрішньом’язово або внутрішньоперитонеально.

Спосіб приготування розчину:наберіть у шприц увесь вміст ампули з розчинником і повільно введіть у флакон з діючою речовиною. Слід обережно погойдувати флакон між долонями, доки порошок не розчиниться повністю. Уникайте утворення бульбашок. При виникненні піни залиште флакон у вертикальному положенні до повного її зникнення. Отриманий таким чином готовий ізотонічний (рН 7,5) розчин може зберігатися не більше 24 годин при температурі не вище 25 °С або 7 діб при 4 °С.

Готовий розчин можна вводити ін’єкційно або розводити: ·   0,9 % розчином натрію хлориду, розчином на основі лактату натрію (Рінгер-лактату, Гартмана). Після розведення у таких розчинах препарат можна зберігати не більше 24 годин при температурі не вище 25 °С або 7 діб при 4 °С; ·   5 % розчином глюкози (готовий розчин, приготовлений таким чином, може зберігатися протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С); ·   0,18 % розчином натрію хлориду та 4 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С); ·   розчином для перитонеального діалізу – 1,36 % або 3,86 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 28 днів при 4 °С). Тейкопланін зберігає свою стабільність протягом 48 годин при 37 °С у складі розчинів для перитонеального діалізу, які містять інсулін або гепарин.

Дозування для дорослих з нормальною функцією нирок.Дозу Глітейку призначають залежно від тяжкості захворювання; 6 мг/кг (приблизно 400 мг на добу) одноразово призначають у перший день. При подальшому введенні призначають 6 мг/кг (приблизно 400 мг на добу) внутрішньовенно або внутрішньом’язово або 3 мг/кг (200 мг на добу) внутрішньовенно або внутрішньом’язово призначають 1 раз на добу. При тяжких інфекціях рекомендується призначати більш високі дози препарату та обирати внутрішньовенний спосіб введення. Пацієнтам з масою тіла, яка перевищує 85 кг, препарат призначають у дозі 6 мг/кг.

При загрозливих для життя інфекціях (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії та інші інфекції зі складним перебігом) тейкопланін призначають у початковій дозі     6 мг/кг (приблизно по 400 мг) кожні 12 годин, з 1 по 4 день, з подальшим переходом на підтримуючу дозу 6 мг/кг у вигляді однієї ін’єкції на добу внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Для отримання максимального бактерицидного ефекту Глітейк потрібно комбінувати з іншими бактерицидними препаратами (наприклад, при стафілококовому ендокардиті або станах, де неможливо виключити наявність зараження грамнегативною флорою (емпіричне лікування пропасниці у хворих з нейтропенією)). У більшості пацієнтів клінічний ефект досягається при лікуванні протягом 48-72 годин. Тривалість лікування залежить від типу, тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей організму пацієнта. У разі ендокардиту або остеомієліту Глітейк застосовують не менше 3 тижнів.

Дозування для дорослих і пацієнтів літнього віку з нирковою недостатністю.Протягом перших 3 діб застосовують вищевказані терапевтичні схеми лікування. Починаючи з четвертого дня лікування доза препарату повинна підтримувати концентрацію тейкопланіну у сироватці крові на рівні 10 мг/л і її слід коригувати наступним чином:

при середньому ступені ниркової недостатності (кліренс креатиніну 40-60 мл/хв),дозу Глітейку потрібно зменшити вдвічі (початкову разову дозу вводять 1 раз на два дні або половину початкової дози кожен день);при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менший 40 мл/хв) ідля пацієнтів, які отримують гемодіаліз,добову дозу Глітейкупотрібно зменшити втричі (призначають одну третину початкової дози кожного дня або разову початкову дозу 1 раз на три дні).

Пацієнти з кліренсом креатиніну меншим 20 мл/хв можуть отримувати Глітейк лише у тому разі, якщо клініка має гарантовані умови для підтримання його сироваткової концентрації, оскільки тейкопланін не можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу.

Діти віком від 2 місяців до 16 років з нормальною функцією нирок. Доза та тривалість лікування залежать від типу та тяжкості інфекції. Лікування більшості інфекцій, спричинених грампозитивними збудниками, починають з дози 10 мг/кг кожні 12 годин перші три ін’єкції, потім продовжують у дозі 6 мг/кг на добу внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Більш високі дози призначають у разі виникнення інфекцій з тяжким перебігом або хворим з нейтропенією (10 мг/кг кожні 12 годин перші три ін’єкції з подальшим застосуванням 10 мг/кг 1 раз на добу).

Немовлята віком до 2 місяців (за винятком новонароджених). Початкова разова доза становить         16 мг/кг внутрішньовенно у перший день, у подальшому – 8 мг/кг на добу внутрішньовенною інфузією протягом 30 хвилин.

 

Побічні реакції.Препарат добре переноситься пацієнтами, але можуть виникати такі побічні реакції:реакції підвищеної чутливості:висипання, еритема, свербіж, пропасниця, анафілактичні реакції (ангіоедема, бронхоспазм, анафілактичний шок);з боку травного тракту:нудота, блювання, діарея;з боку нервової системи:запаморочення, головний біль;з боку органів слуху:незначнезниження слуху, дзвін у вухах, порушення вестибулярного апарата;з боку гепатобіліарної системи: тимчасове підвищення активності ферментів (трансамінази та/або лужної фосфатази);з боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія (рідко – тяжка) або агранулоцитоз (зворотній після припинення лікування), який особливо розвивається при отриманні високих доз і в перший місяць терапії;порушення з боку нирок: тимчасове зростання рівня креатиніну; дуже рідко – ниркова недостатність, що зазвичай виникає у пацієнтів з тяжким перебігом інфекції, наявністю основного захворювання та/або в пацієнтів, які отримують інші лікарські засоби, що здатні виявляти нефротоксичний вплив;з боку шкіри та підшкірної клітковини:дуже рідко – важкі бульозні шкірні реакції (синдром Стнівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, у виняткових випадках – поліморфна еритема);місцеві реакції: біль, флебіти, підшкірні абсцеси, еритема.

 Передозування.Глітейк не виводиться з циркулюючої крові шляхом гемодіалізу. При виникненні симптомів передозування призначають симптоматичну терапію.