37.Грошовий мультиплікатор та модель пропозиції грошей

Пропозиція грошей (МS) включає в себе готівку (С) поза банківською системою і депозити (В), які економічні агенти при необхідності можуть використовувати для угод (фактично це агрегат Ml):

MS = C + D.

Сучасна банківська система - це система із частковим резервним з покриттям: тільки частину своїх депозитів банки зберігають у вигляді резервів, а інші використовують для вьщачі позик та інших активних операцій.

На відміну від інших фінансових інститутів, банки мають здатність збільшувати пропозицію грошей ( «створювати деньги»). Кредитна мультиплікація - процес емісії платіжних засобів в рамках системи комерційних банків.

Коефіцієнт - називається банківським мультиплікатором, або депозитними п мультиплікатором.

Більш загальна модель пропозиції грошей будується з урахуванням ролі Центрального Банку, а також з урахуванням можливого відтоку частини грошей з депозитів банківської системи в готівку. Вона включає ряд нових змінних.

Грошова база (грошовий підвищеної потужності, резервні гроші) - це-яаліч-ність поза банківською системою, а також резерви комерційних банкрвГхранящіеся в Центральному банку. Готівку є непосредственнор / частио пропозиції грошей, тоді як банківські резерви впливають на спроможність банків створювати нові депозити, збільшуючи пропозицію грошей. Позначимо грошову базу через MB,банківські резерви - за R, тоді:

MB = C + R, де MB грошова база; C-готівку; R - резерви.

А / S = С + D,

де MS - пропозиція грошей; С - готівка; D - депозити до запитання.

Грошовий мультиплікатор (т) - це відношення пропозиції грошей до грошової бази.

Таким чином, пропозиція грошей прямо залежить від величини грошової бази і грошової мул'тіплікатора (або мул'тіплікатора грошової бази).Грошовий мультиплікатор показує, як змінюється пропозиція грошей при збільшенні грошової бази на одиницю. Збільшення коефіцієнта депонування і норми резервів зменшує грошовий мультиплікатор. Центральний Банк може контролювати пропозицію грошей насамперед шляхом впливу на грошову базу.Зміна грошової бази, у свою чергу, чинить мультиплікативний ефект на пропозицію грошей. Таким чином, процес зміни пропозиції обсягу грошей можна розділити на два етапу:

- Первісна модифікація грошової бази шляхом зміни Центрального Банку зобов'язань перед населенням і банківською системою (вплив на величину готівки і резервів);

- Наступну зміну пропозиції грошей через процес «мультиплікації» у системі комерційних банків.

Панель інструментів грошової політики коригують величину грошової маси впливаючи або на грошову базу, або на мультиплікатор.

38 Проблеми поєднання фіскальної та монетарної політики

Для здійснення ефективної стабілізаційної політики держави надзвичайно важливим є вдале поєднання фіскальних і монетарних знарядь та механізмів їх впливу на економіку (рис. 7.1). Це дає змо­гу впливати як на обсяг національного виробництва, так і на його структуру.

Ефективність стабілізаційної політики вимагає узгодженого ви­користання фіскальних і монетарних інструментів. Наприклад, якщо метою економічної політики є подолання інфляції, то необхідним є не тільки контроль за пропозицією грошей, але й заходи, спрямовані на мінімізацію бюджетного дефіциту. Якщо ж грошово-кредитна політика буде стримувальною, а фіскальна - стимулювальною, це може мати негативні наслідки для розвитку економічної ситуації в країні.

Сьогодні оптимальне поєднання фіскальних і монетарних інструментів ускладнюється, але відкриваються нові можливості завдяки відкритості економіки. Посилення ролі міжнародних збурень сукупного попиту може помітно знизити ефективність фіскальної і монетарної політики, якщо ці збурення носять Фокс-мажорний характер. Але, якщо уряд проводить стимулювальну фіскальну політику, що збільшує попит на гроші і підвищує процентні ставки зі згоди країн основних торговельних партнерів. Це зумовлює прилив іноземного фінансового капіталу і знецінювання національної валюти. У результаті чистий експорт країни зменшуватиметься і стимулювальний вплив фіскальної політики виявиться частково нейтралізованим. Водночас заходи стимулювальної монетарної політики сприяють збільшенню чистого експорту, що відповідає цілям такої політики і підсилює її вплив.

ОПТИМАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ МОНЕТАРНИХ І ФІСКАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ускладнюється зі зростанням відкритості економіки, якщо діяти без узгодження із країнами основними експортерами і імпортерами.