Біохімія сполучної тканини

Варіант 2

1. До лікаря звернувся юнак зі скаргами, які можна розцінювати як симптоми активної форми ревматизму. Клінічне обстеження не підтвердило цей діагноз. Слід підкреслити, що ревматизм  це пошкодження сполучної тканини, тобто руйнування гетерополісахаридів у складі глікопротеїнів. Які біохімічні дослідження крові та сечі можна провести для уточнення діагнозу?

1. Визначити глюкозу, альбуміни, глобуліни

2. Визначити глікопротеїни, загальний азот

3. Визначити аміноцукри, сіалові та нейрамінові кислоти

4. Визначити глюкокортикоїди, 17-кетостероїди

5. Визначити кетонові тіла, гомогентизинову кислоту

2. Грампозитивні мікроорганізми виробляють захисну капсулу з гіалуронової кислоти, що підвищує їх патогенність. Який фермент може “зруйнувати” захисну капсулу?

А. Альфа-глікозидаза

В. Карбоксипептидаза

С. Амінопептидаза

D. Гіалуронідаза

Е. Колагеназа

3. Сульфатування глікозаміногліканів відбувається за рахунок:

1. Перенесення сульфатного залишку з ФАФС.

2. Перенесення сірки з метіоніну.

3. Перенесення сірки з цистеїну.

4. Перенесенням HS-груп з тіолових сполук.

5. Шляхом відновлення глутатіону.

4. Для розсмоктування келоїдних рубців використовують гіалуронідазу. Який біохімічний процес обумовлює ефективність ензимотерапії?

1. Синтез глікозаміногліканів.

2. Розщеплення гепарину.

3. Розщеплення хондроїтинсуьфату.

4. Розщеплення гіалуронової кислоти.

5. Розщеплення колагену.

5. Спадкові захворювання – мукополісахаридози – проявляються порушеннями обміну в сполучній тканині, патологічними змінами у кістках та суглобах. Який показник сечі свідчить про наявність такого захворювання ?

1. Надмірна екскреція амінокислот.

2. Надмірна екскреція глікозаміногліканів.

3. Надмірна екскреція ліпідів.

4. Надмірна екскреція глюкози.

5. Надмірна екскреціябілків.

6. У хворої дитини 2-х років спостерігається деформація хребта, суглобів, відставання у рості, прогресуюче огрубіння обличчя, втражене помутніння рогівки, глухота, потовщення шкіри. Виявлено збільшення екскреції з сечею дерматансульфату та гепарансульфату. Дефіцитом якого з наведених нижче ферментів зумовлені зазначені зміни ?

1. N-сульфамідази.

2. α-L-ідуронідази.

3. N-ацетилглюкозамінідази.

4. Глюкозо-6-фосфатази.

5. β-глюкозаманід-N-ацетилтрансферази.

7. Який клас глікозаміногліканів, завдяки наявності значної кількості карбоксильних груп, зв’язує велику кількість води та катіонів і підтримує тургор тканин ?

1. Хондроїтинсульфат.

2. Дерматансульфат.

3. Кератансульфат.

4. Гепарин.

5. Гіалуронова кислота.

8. Нерозчинність колагену сполучної тканини, його метаболічна інертність та стійкість до дії різних агентів зумовлені особливістю амінокислотного складу та просторовою будовою цього білка. Група яких амінокислот кількісно переважає в структурі колагену ?

1. Гліцин, пролін, аланін

2. Метіонін, серин, треонін.

3. Фенілаланін, тирозин, триптофан.

4. Цистеїн, треонін, глутамін.

5. Аргінін, гістедин, фенілаланін.

9. Білок проколаген синтезується фібробластами сполучної тканини, після чого відбувається післятрансляційна модифікація шляхом глікозилювання. Які вуглеводи приєднуються до залишків оксилізину та оксипроліну?

1. Рибулоза, ксилулоза

2. Фруктоза, маноза

3. Рибоза , дезоксирибоза

4. Арабіноза, сахароза

5. Галактоза, глюкоза

10. Які амінокислоти, що входять в склад колагену, генетично не кодуються?

А. Аланін, серин

В. Пролін, лізин

С. Оксилізин, оксипролін

D. Глутамат, аспартат

Е. Аргінін, гістидин

11. Гіповітаміноз С призводить до зменшення утворення органічного матриксу, затримки процесів ремінералізації, порушення синтезу колагену, тому що цей вітамін бере участь у процесах:

1. Гідроксилювання проліну і лізину

2. Карбоксилювання проліну

3. Карбоксилювання лізину

4. Гідроксилювання проліну

5. Гідроксилювання лізину

12. До фібрилярних елементів сполучної тканини належать колаген, еластин та ретикулін. Вкажіть амінокислоту, яка входить до складу колагену тільки і визначення якої в біологічних рідинах використовується для діагностики захворювань сполучної тканини