Особливості прийняття рішень в медичних експертних систем.
Відомо, що основним джерелом знань для ЕС є експерт. Тому для створення медичних ЕС велике значення має моделювання логічних міркувань лікаря.
В першому наближенні логічні міркування лікаря можна розглядати як процес оперування з “медичною пам’яттю”, вхідними даними для якого є симптоми, що спостерігаються. За такого підходу “медична пам’ять” є первинною, а логічні міркування - вторинними. Однак наведена класифікація є досить умовною, оскільки “стиль” міркувань може мати значний вплив на структуру і характер “медичної пам’яті”.
Якщо розглянути традиційні методи оброблення інформації та прийняття рішень у медицині, то слід відзначити, що до останнього часу найбільше поширення отримали так звані табличні алгоритми, які ґрунтуються на обчисленнях з використанням таблиць.
Перевага табличних алгоритмів полягає у простоті, недолік – чутливість до ситуації, коли деякі ознаки (інколи найбільш інформативні) не виміряні з тих чи інших причин.
Вказаний недолік можна усунути, якщо використовувати алгоритми на основі ймовірнісного підходу. Для цього використовується метод Байеса або метод послідовного статистичного аналізу (метод Вальда).
У випадку використання формули Байєса як міра достовірності висновку про наявність тієї чи іншої патології використовується ймовірність P(Yj/Xi):
. (1)
Для множини ознак Х={Х1,…,ХК} формула Байєса приймає вигляд:
(2)
або, для статистично незалежних ознак,
. (3)
Розв'язувальне правило для метода Байєса полягає в пошуку максимуму функції P(Yj/X1,…,XК).
Для застосування зручнішим є рекурентний варіант формули Байєса:
(4)
Вираз (4) дозволяє проводити обчислення в міру оцінювання нових симптомів, не чекаючи моменту, коли будуть оцінені всі К симптоми. Тому можна припинити врахування нових симптомів, якщо лікар вважає оцінку ймовірності гіпотези, що аналізується, досить високою. Формула (4) є варіантом формули (3), тобто математично коректна лише за умови статистичної незалежності ознак.
Розглянемо приклад знаходження ймовірності виникнення геморагічного та ішемічного інсульту за наявними симптомами з використанням формули Байєса..
На основі експертних знань складається таблиця характеристик наявності певних симптомів при геморагічному та ішемічному інсульті. Оскільки людям легше оперувати словами, а не числами, то в таблицю вносяться якісні характеристики симптомів.
Таблиця 2
Якісні характеристики ознак
Симптоми |
Геморагічний інсульт |
Ішемічний інсульт |
Передвісники |
Малохарактерні |
Характерні |
Раптовий розвиток |
Характерний |
Менш характерний |
Повільний розвиток |
Нехарактерний |
Характерний |
Втрата свідомості |
Характерна |
Менш характерна |
Для переходу до кількісних ознак можна експериментально оцінити відповідні частоти повторюваності різних ознак для даних захворювань (табл.3)
Таблиця 3
Вербальні та числові оцінки ознак
Вербальна оцінка |
Числова оцінка |
Характерно |
0,8-1 |
Менш характерно |
0,5-0,8 |
Малохарактерно |
0,2-0,5 |
Нехарактерно |
0-0,2 |
На основі даних з табл.3 замість табл. 2 можна отримати табл. 4 з кількісними характеристиками ознак
Таблиця 4
Середні частоти ознак
Симптоми |
Геморагічний інсульт |
Ішемічний інсульт |
Передвісники |
0,35 |
0,9 |
Раптовий розвиток |
0,9 |
0,65 |
Повільний розвиток |
0,1 |
0,9 |
Втрата свідомості |
0,9 |
0,65 |
Якщо вважати захворювання рівноймовірними, то за формулою Байєса (1) можна оцінити ймовірності розвитку захворювання при наявності певного симптому у пацієнта (табл. 5).
Таблиця 5