9. Навести приклади захворювань системи репарації. Чим вони загрожують.

Недостатність ферментів систем репарації і група спадкових захворювань, зумовлених ними: пігментна ксеродерма і синдром Кокейна. Синдроми спонтанної хромосомної нестабільності: анемія Фанконі, синдром Блюма, атаксіятелеангіектазія. Синдроми передчасної старості.

Якщо репаративні процеси не відбуваються, зростає загроза виникнення раку шкіри. При дослідженні аутосомно-рецесивного захворювання пігментна (золотиста) ксеродерма, яке часто ускладнюється раком шкіри, було встановлено, що воно виникає через відсутність функціональної активності ендонуклеази, яка руйнує цукрово-фосфатний остов у місці дефекту, щоб дати можливість іншим ферментам репарації відновити нормальну послідовність нуклеотидів ДНК.

10.Що таке синдром Ніймеген і чому він підлягає обов'язковій ранній діагностиці в українського населення.

Синдром Ніймеген (синдром хромосомних поломок Ніймеген, Nijmegen breakage syndrome, NBS) - це синдром хромосомної нестабільності, поширений у слов'ян, який характеризується мікроцефалією, комбінованим первинним імунодефіцитом, підвищеною чутливістю до радіоактивного випромінювання і високою схильністю до лімфоїдних пухлин. Синдром Ніймеген входить до групи захворювань з хромосомною нестабільністю, куди відносяться анемія Фанконі, пігментна ксеродерма, синдром Блума і атаксія-телеангіектазія. Фенотипічні відмінності синдрому хромосомних поломок Ніймеген - мікроцефалія, комбінований імунодефіцит, характерні зміни лицьового скелета по типу «пташиної» людини: скошений лоб, гіпоплазія нижньої щелепи, виступаюча вперед середня частина лиця з великим носом. У більшості хворих відрізняється розріз монголоїда очей, диспластічні вуха, коротка шия, гіпертелоризм. Хвороба успадковується по аутосомно-рецесивному типу. Ген синдрому Ніймеген був картирований в довгому плечі хромосоми 8 і названий NBS1. Цей ген кодує синтез нібріна - білка з молекулярною масою 95 кДа, що бере участь у відновленні розривів дволанцюгового ДНК. Нібрін (р95) забезпечує взаємодію між двома білками і контролює репарацію парних розривів двохспіральної ДНК, індукованих іонізуючим випромінюванням або нормальними процесами - мейотичними реакціями і мітотичними VDG в зрілих лімфоцитах. На основі відновленої згодом ДНК забезпечується синтез різноманітних специфічних антитіл, Т-клітинних рецепторів. Синтез антитіл і рецепторів забезпечує не тільки саму по собі імунну відповідь, але і дозрівання Т- і В-лімфоцитов. Процеси, що нагадують рекомбінацію генів імуноглобулінів у пацієнтів з синдромом Ніймеген, відбуваються при дозріванні нейронів головного мозку, що, ймовірно, і викликає мікроцефалію, розумові порушення.

Одним з основних клінічних проявів NBS є рецидивуючі інфекції з 2-3-річного віку: часті ГРВІ, рідше - отити, ентероколіти, інфекції сечової системи, стоматити, хронічний бронхіт, що пов'язане з дефектами в гуморальній і клітинній ланках імунітету. Виявляють помірну лейкопенію і лімфопенію.

Синдром Ніймеген підлягає обов'язковій ранній діагностиці в українського населення у зв’ язку з поширеністю даного синдрому у слов'ян.